
Справа № 396/746/20
Провадження № 1-кс/396/176/20
УХВАЛА
29.05.2020 року Слідчий суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Русіна Алла Анатоліївна, за участю секретаря судового засідання Стеценко А.О., прокурора Новоукраїнської місцевої прокуратури Прудиус В.В., слідчого Нечіпай А.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Маркової Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Новоукраїнка Кіровоградської області клопотання слідчого СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Нечіпай А.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоєгорівка Новоукраїнського району Кіровоградської області зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, офіційно не працюючого, освіта середньо спеціальна, неодруженого, малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не маючому, раніше судимого:
- 23.09.1991 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 215-3, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 17.11.1995 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 140, ст. 198, ст. 42 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 05.02.1998 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 01.06.2004 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки; 22.03.2005 року постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області іспитовий строк за вироком Новоукраїнського районного суду від 01.06.2004 скасовано та направлено в місця позбавлення волі строком на 3 роки;
- 27.11.2007 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 162 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 10.04.2009 року постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області іспитовий строк за вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області скасовано та направлено в місця позбавлення волі на 2 роки;
- 06.01.2012 Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі;
- 25.12.2014 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 06.10.2016 ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області іспитовий строк за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.12.2014 скасовано, засудженого направлено в місця позбавлення волі строком на 3 роки;
- 24.11.2016 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 2,3 ст. 185, ст. ст.71, 78 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі; 05.10.2018 року постановою Ленінського районного суду звільнений від відбуття покарання у виді позбавлення волі умовно-достроково строком 1 рік 12 днів.
по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12020120230000308 від 28 квітня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Слідчий СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенант поліції Нечіпай А.І. 29.05.2020 року звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – підозрюваному ОСОБА_1 .
З клопотання та копії повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Із змісту даного клопотання вбачається, що 26.04.2020 року, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 , прийшов до свого знайомого ОСОБА_2 , який проживає в приміщенні літньої кухні, що розташована по АДРЕСА_2 , де з дозволу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишився заночувати.
Зранку, 27.04.2020 року прокинувшись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приготували сніданок на електричній плиті ОСОБА_2 , після чого останній заснув.
Близько 12:00 год. 27.04.2020 року, помітивши, що ОСОБА_2 заснув, ОСОБА_1 знаходячись в приміщенні літньої кухні, будучи раніше судимий за вчинення крадіжок та в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_2 , а саме телевізійного приймача ТМ «Grunhelm», моделі: GT2HD-020, s/n: НОМЕР_1 разом із пультом дистанційного управління, блоком живлення та кабелем чорного кольору та електричної плитки ТМ «Saturn», моделі: ST-EC1160, s/n: НОМЕР_2 .
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1 , діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи корисливу мету, направлену на таємне викрадення чужого майна, користуючись тим, що власник ліг спати, шляхом вільного доступу, взяв зі столу, належний ОСОБА_2 телевізійний приймач ТМ «Grunhelm», моделі: GT2HD-020, s/n: НОМЕР_1 разом із пультом дистанційного управління, блоком живлення та кабелем чорного кольору вартістю 273 грн. та електричної плитки ТМ «Saturn», моделі: ST-EC1160, s/n: 130801719 вартістю 331 грн. 50 коп., якими заволодів та залишив приміщення літньої кухні, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 604 грн. 50 коп.
В подальшому ОСОБА_1 викраденим розпорядився на власний розсуд, а саме пішов до місця проживання ОСОБА_3 , де залишив зазначену вище електричну плитку, а телевізійний приймач у повній комплектації продав ОСОБА_4 , за що отримав грошові кошти.
Таким чином, ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 604 грн. 50 коп.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Прокурор, слідчий під час розгляду, клопотання підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та просив обрати відносно нього інший захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту.
Захисник адвокат Маркова Н.В. в судовому засіданні просила застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту.
Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора Прудиус В.В., слідчого Нечіпай А.І., які клопотання підтримали, підозрюваного ОСОБА_1 та захисника Маркової Н.В., які просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя, вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя встановлює, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, чим порушив вимоги пунктів 2, 3 частини 1 статті 194 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про обґрунтоване застосування саме такого виду запобіжного заходу.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до п. 28 рішення «Плешков проти України» (заява N 37789/05) ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.
Така позиція ЄСПЛ узгоджується з положеннями національного законодавства, зокрема ст.177, 183 КПК України.
Встановлено, що 28.05.2020 року ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України (а.к. 61-62).
Оскільки термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Об`єктивна підозра ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- протоколами огляду місця події від 28.04.2020 року (а.к. 12-13), від 28.04.2020 року (а.к. 14-15), від 29.04.2020 року (а.к. 16-17), протоколом огляду предмету від 08.05.2020 року (а.к. 18), постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів (а.к. 19), протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 29.04.2020 року (а.к. 20), висновком експерта № 2061/2097/20-27 від 07.05.2020 року (а.к. 21-23), протоколами допиту свідків ОСОБА_4 від 08.05.2020 року (а.к. 24-25), ОСОБА_3 від 12.05.2020 року (а.к. 28-29) при цьому свідки попореджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо недостовірної інформації; протоколом пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.05.2020 року (а.к. 26-27).
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є злочином середньої тяжкості, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до п"яти років.
Слідчий суддя приймає до уваги, обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, який має повних 47 років ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, постійного місця проживання не має, час від часу проживає разом із своєю матір`ю по АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, освіта середньо спеціальна, неодруженого, малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, за місцем проживання характеризується негативно, авторитетом у жителів села не користується, раніше судимого за вчинення умисних корисливих злочинів, востаннє 24.11.2016 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 2,3 ст. 185, ст. ст.71, 78 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі; 05.10.2018 року постановою Ленінського районного суду звільнений від відбуття покарання у виді позбавлення волі умовно-достроково строком 1 рік 12 днів, підозрюється у вчиненні крадіжки.
Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі матиме можливість:
- можливість ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення під час умовно-достроково звільнення з місць позбавлення волі. Таким чином, обґрунтовано можна стверджувати, що підозрюваний може ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через не зняту та непогашену судимість йому можливе покарання у вигляді позбавлення волі, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від органу досудового розслідування та суду, оскільки не має постійного місця проживання та не пов`язаний трудовими відносинами.
- можливість впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показань, що не дасть дослідити повно, всебічно та неупереджено всі обставини у кримінальному провадженні, так як свідки у вказаному кримінальному провадженні на даний час ще не надавали свої покази безпосередньо суду. Крім цього, встановлено, що у кримінальному провадженні, яке 10.04.2020 направлено з обвинувальним актом до суду ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Так як ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні перебуває у якості свідка, то наявний ризик, що ОСОБА_1 зможе вплинути на останнього з метою зміни своїх показів під час судового розгляду;
- можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, так як ОСОБА_1 маючи не зняту не непогашену судимість, вчинив низку нових умисних корисливих злочинів, що вказує на свідоме неодноразове порушення загальновизначених норм поведінки, та нехтування вимог чинного кримінального законодавства.
Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваного, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Жодних доказів про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.
А тому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яке відноситься до злочину середньої тяжкості, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
В даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_1 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У зв`язку з встановленими обставинами, враховуючи положення, передбачені ст.176-178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та доцільність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.1 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Нечіпай А.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор", який рахувати з 16 год. 00 хв., 29.05.2020 року.
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів, але не довше, ніж в межах строків досудового розслідування.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 28.07.2020 року о 16.00 год.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Виконання ухвали покласти на Новоукраїнський ВП ГУ НП в Кіровоградській області.
Розмір застави для підозрюваного ОСОБА_1 визначити у межах п"ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 31530 (тридцять одна тисяча п"ятсот тридцять ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок - банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445, рахунок отримувача: НОМЕР_3 , код банку отримувача (МФО) 820172.
Підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:
- прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживав, а саме АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання чи роботи.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити до 28.07.2020 року.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозоюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Повний текст ухвали буде складено 29.05.2020 року і оголошено учасникам провадження 29.05.2020 року о 16.15 годині.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з часу її проголошення.
Слідчий суддя: А. А. Русіна
Судове рішення № 89521764, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області було прийнято 29.05.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 396/746/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: