Вирок № 89520351, 29.05.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/659/20

Провадження № 1-кп/242/480/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., за участю прокурорів Анищенко А.О., Клименко О.А., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050500000106 від 01.02.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гірник, Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2020 року приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_1 знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 . В цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: кам`яного вугілля з напіввагону залізничної станції «Курахівка», розташованої за адресою: Донецька область, смт. Курахівка, вул. Вокзальна, 43. Готуючись до вчинення злочину, ОСОБА_1 взяв дома вісім мішків з полімерного матеріалу та пішки направився до території залізничної станції. Прибувши на територію станції приблизно о 14 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 на п`ятій залізничній колії побачив залізничний состав, який прибув з підприємства ТОВ "ЦЗФ «Курахівська» і який було підготовлено для прямування до станції Бурштин Львівської залізниці. ОСОБА_1 , вибравши для себе один із напіввагонів составу під № 56877178, підійшов до нього, та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії невідомі оточуючим, діючи з прямим умислом, маючи корисливий мотив, шляхом вільного доступу технологічними сходами піднявся до вищевказаного напіввагону, де, застосовуючи фізичну силу, руками наповнив вісім мішків вугіллям, після чого почав спускати мішки з напіввагону на землю, але довести свій злочинний умисел, направлений на крадіжку чужого майна до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий на місці працівниками Покровської стрілкової команди воєнізованої охорони.

Таким чином, ОСОБА_1 діючи таємно, умисно, з корисливою метою намагався викрасти 386,650 кілограмів вугілля марки Г (Г-1) 0-100 за ціною 1500,15 гривень за 1 тону, на загальну суму 580,03 гривень, що належить ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».

В результаті незакінченого замаху на крадіжку діями ОСОБА_1 . ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» заподіяний матеріальний збиток на загальну суму 580,03 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що 01 лютого 2020 року вдень він вирішив набрати вугілля для побутових потреб, взяв з дому вісім мішків та прийшов на залізничну станцію «Курахівка», де побачив залізничний состав з вугіллям. Він технологічними сходами піднявся до вагону та руками наповнив вісім мішків вугіллям, після чого почав спускати мішки на землю та був затриманий на місці охороною. У вчиненому щиро розкаюється.

Від представника потерпілого Качала А.С. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, відповідно до ст. 325 КПК України суд, за згодою учасників судового засідання, вважає можливим провести судовий розгляд без представника потерпілого.

Визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд вважає вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), при якому з причин, що не залежали від волі особи, вона не вчинила усіх дій, які вважала необхідним для доведення злочину до кінця.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 , згідно ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 вперше вчинив кримінальне правопорушення, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді Селидівського міського відділу філії ДУ «Центр пробації» у Донецькій області, складеної відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, орган пробації вважає, що виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення з боку органу пробації і нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, а саме проходження пробаційних програм.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, враховуючи вимоги ст.68 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом`якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та його наслідків, суд прийшов до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Обставин, передбачених ст. 56 ч.3 КК України судом не встановлено.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого і ту обставину, що в теперішній час ОСОБА_1 не працює, суд вважає, що призначення останньому покарання у вигляді штрафу є недоцільним і таким, що не відповідає вимогам призначення покарань.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази вирішується в порядку ст.100 КПК України.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Речовий доказ: 386,650 кілограмів вугілля марки Г (Г-1) 0-100, що зберігаються в боксі поліцейської станції Селидівського ВП (м. Гірник вул. Володимирська 37), повернути ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч. 2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.М. Владимирська