Ухвала суду № 89519516, 29.05.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

29.05.2020

227/2027/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Хандурін В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Соріної А.О.

прокурора Попова Р.Ю.

слідчого Румянцева В.В.

потерпілого ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля Донецької області клопотання слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області Румянцева В.В., погоджене з прокурором першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону Лобанцевим С.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Новоторецьке Добропільського району Донецької області, громадянина України, офіційно не одруженого, має дітей на утриманні, середньо-спеціальна освіта, не працює, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2020 року слідчий СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області Румянцев В.В. за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020050230000670 від 25.05.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, пов`язаного із незаконним заволодінням транспортним засобом, передбаченого частиною 1 статті 289 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. Також відносно останнього направлений в Дружківський міський суд Донецької області обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні злочину за ст.407 ч.4 КК України, що є тяжким. За цих обставин, є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду, враховуючи що ОСОБА_2 не повернувся до виконання своїх службових обов`язків у військовій частині А4165, постійного джерела доходів і місця роботи не має, отже останній може продовжити надалі вчиняти інші умисні корисливі злочини.

Прокурор Попов Р.Ю. в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених в ньому, та пояснив, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, також зазначив, що на даний час існують ризики, які передбачені п. п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України. Просив не призначати заставу, так як ОСОБА_2 не має постійного заробітку.

Слідчий Румянцев В.В. підтримав своє клопотання про обрання запобіжного заходу.

Потерпілий просив вирішити клопотання на розсуд суду.

Підозрюваний погодився із внесеним клопотанням.

Допитаний свідок ОСОБА_3 в суді підтвердив, що ОСОБА_2 під час вручення обвинувального акту за ст.407 ч.4 КК України за фактом самовільного залишення місця служби, втік через вікно. Характеризує особу з негативної сторони, помічений у вживанні алкогольних напоїв.

Заслухавши прокурора, слідчого, потерпілого, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього прокурором та слідчим документи, допитавши свідка, слідчим суддею встановлено таке:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.05.2020 року до чергової частини Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області від гр. ОСОБА_1 надійшло повідомлення про те, що 24.05.2020 року близько 17:00 години гр.. ОСОБА_2 незаконно заволодів транспортним засобом «Honda» моделі «DIA», який належить заявнику, чим спричинив матеріальну шкоду на суму 8000 гривень.

28 травня 2020 року о 11:15 годині ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 289 КК України.

28 травня 2020 року о 13:30 годині ОСОБА_2 отримав клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що ним визнається в судовому засіданні, отже вимоги ст.184 ч.2 КПК України слідчим та прокурором дотримані.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.1 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалась від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, суд обов`язково враховує приписи статті 178 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, що повністю узгоджується з положеннями Європейської конвенції з прав людини.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які досліджені в судовому засіданні, а саме: протоколом огляду місця події від 24.05.2020р., протоколом допиту потерпілого і свідків від 26.05.2020р., висновком авто товарознавчої експертизи від 26.05.2020р., протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого та свідків від 27.05.2020р., а також повідомленням про підозру ОСОБА_2 від 28.05.2020р.

Сукупність вказаних доказів, які були надані під час розгляду вказаного клопотання, дають підстави вважати, що останній є причетним до вказаного злочину і на даний час обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину за ч.1 ст.289 КК України.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Про це неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, а саме, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу (Murrey v. The ОСОБА_4 Kingdom). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom).

Пунктом 48 рішення Чеботар проти Молдови №35615/06 від 13.11.2007 року Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання .

Отже, з аналізу наданих доказів підозра ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину з огляду на принцип розумної підозри є доведеною та обґрунтованою.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого, погодженого прокурором, на предмет наявності ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, вважаю, що в судовому засіданні прокурором доведено перед судом ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

На існування вказаних ризиків вказують такі обставини.

Так, підозрюваний є особою, яка не має місця роботи, не має свого постійного житла, отже, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин, може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

З матеріалів, наданих судді, з`ясовано, що відносно ОСОБА_2 спрямовано до суду інший обвинувальний акт за ознаками злочину, передбаченого ст.407 ч.4 КК України. Тобто має місце підстава для застосування запобіжного заходу, прямо передбачена п.3 ч.2 ст.183 КПК України, у виді повідомлення особи про підозру у вчиненні іншого злочину, що є тяжким.

Сам ОСОБА_2 не приховує причетність і до вчинення у березні 2020 року іншого корисливого злочину, пов`язаного із таємним викраденням грошей у свого товариша по службі.

Крім цього, слід зазначити, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_2 , відноситься до злочинів середньої тяжкості і передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до п`яти років.

Не маючи місця роботи і доходів, має місце ризик продовження ОСОБА_2 вчиняти аналогічні правопорушення, пов`язані із незаконним заволодінням чужим майном, з метою отримати грошові кошти на потреби сім`ї.

Тому, з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, беручи до уваги доведеність наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та оцінюючи сукупність наведених вище обставин, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Крім того, вважаю, що менш суворі запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання і домашнього арешту не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з того, що її розмір повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому, слідчий суддя враховує встановлені обставини кримінального правопорушення, ступінь тяжкості інкримінованого злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та вважає достатнім і необхідним визначити підозрюваному заставу на підставі ч.5 ст.182 КПК України в розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10510 грн.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області Румянцева В.В., погоджене з прокурором першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону Лобанцевим С.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з утриманням останнього на гауптвахті Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку у м.Краматорську Донецької області, з місцем дислокації за адресою: м.Краматорськ, вул. Паркова, 152б.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту затримання, а саме з 29 травня 2020 року до 27 липня 2020 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 5 (п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10510 грн. (десять тисяч п`ятсот десять) гривень, яку необхідно внести за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ

Рахунок отримувача: UА828201720355259003000011792

Код класифікації доходів бюджету: 22030200, до спливу терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала закінчує свою дію 27 липня 2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою – в цей же строк з моменту вручення їй копії цієї ухвали.

Копію ухвали для організації її виконання направити до Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку у м.Краматорську Донецької області, та прокурору – для контролю.

Копію цієї ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному.

Слідчий суддя В.В.Хандурін