Ухвала суду № 89519511, 29.05.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

29.05.2020 227/1720/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.

при секретарі Харьковій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля заяву відповідача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Шикало В.М. про відвід судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Шилівської сільської ради про визнання недійсним заповіту як розпорядження на випадок смерті, що є одностороннім правочином, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Шилівської сільської ради про визнання недійсним заповіту як розпорядження на випадок смерті, що є одностороннім правочином.

Відповідачем ОСОБА_1 та її представником - адвокатом Шикало В.М. подано заяву про відвід судді Левченко А.М. з тих підстав, що суд самовільно, всупереч позиції відповідача, включив до переліку матеріалів для проведення експертизи матеріали, які були виключені ухвалою суду від 08.11.2019 року, у зв`язку з чим у відповідача існують підстави сумніватись в неупередженості чи об`єктивності судді Левченко А.М., а тому просили задовольнити відвід судді Левченко А.М. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Ухвалою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М. від 28 травня 2020 року заяву відповідача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Шикало В.М. про відвід судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М. було залишено без задоволення, а справу передано до канцелярії суду для виконання вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2020 року заяву відповідача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Шикало В.М. про відвід судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М. було передано на розгляд судді Корнєєвій В.В.

Ухвалою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Корнєєвої В.В. від 29 травня 2020 року вказану заяву про відвід судді було призначено до розгляду в судовому засіданні 29 травня 2020 року з повідомленням учасників справи.

В судове засідання, призначене на 29 травня 2020 року, сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви про відвід судді повідомлялись належним чином, жодних заяв або доказів поважності неявки до суду не надавали.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд, дослідивши матеріали заяви про відвід та ознайомившись з матеріалами справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України, відповідно до якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Під час розгляду заяви про відвід судді Левченко А.М. судом не було встановлено підстав, передбачених ст.36 ЦПК України, для відводу судді.

Окрім того, зі змісту заяви про відвід судді Левченко А.М. вбачається, що фактично мова йде про незгоду заявників із прийнятим суддею процесуальним рішенням по справі № 227/1720/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006 року визначають та встановлюють стандарти етичної поведінки суддів. Так, у статті 2 визначено, що суддя підлягає відводу у випадку, зокрема, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. В кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). В контексті об`єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідність визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності.

Заявниками до заяви про відвід судді Левченко А.М. не додано доказів, які б підтверджували необ`єктивність та упередженість головуючого - судді Левченко А.М. при розгляді справи № 227/1720/17.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відмову в задоволенні заяви про відвід головуючого по справі № 227/1720/17 судді Левченко А.М.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Шикало В.М. про відвід судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М. від розгляду цивільної справи № 227/1720/17 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Шилівської сільської ради про визнання недійсним заповіту як розпорядження на випадок смерті, що є одностороннім правочином - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Корнєєва

29.05.2020