Рішення № 89519329, 25.05.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

25.05.2020 227/2867/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.

при секретарі Соріній А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 53704,37 грн., яка складається з 10998,15 грн. - заборгованості за кредитом; 37453,61 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 2219,07 грн. – заборгованості за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 2533,54 грн. штрафу (процентна складова), мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов`язань з повернення кредиту. Позивач просить стягнути заборгованість, а також понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн та витрати з оплати публікації оголошення у розмірі 630,00 грн .

Заочним рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21.11.2016 року по цивільній справі № 227/2867/16-ц позовні вимоги позивача задоволені частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 23.01.2013 року у сумі 48451,76 грн, з яких 10998,15 грн. заборгованості за кредитом; 37453,61 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом; судовий збір у розмірі 1243,22 грн, та витрат з оплати публікації оголошення у пресі про виклик відповідача в розмірі 630,00 грн.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21.12.2019 року заочне рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21.11.2016 року у справі № 227/2867/16-ц - скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

18 лютого 2020 року позивач надав до суду відповідь на заяву, в якій зазначив, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання кредитних послуг у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 23.01.2013 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 11000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. При оформлені кредиту заява на отримання кредиту підписується повнолітньою, дієздатною особою, підписом підтверджується, що позичальник ознайомлений з Умовами, Правилами та Тарифами банку та зазначені документи складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Укладення договору здійснюється за принципами укладення між банком та клієнтом договору приєднання. З анкети–заяви вбачається, що відповідач висловив згоду на укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчив, що він ознайомлений та згоден з Умовами, Правилами та Тарифами банку. Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% на місяць (30% на рік) вказано розмір комісії та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. З розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. Сторони за договором передбачили сплату пені та штрафу. Сторони встановили, що у разі виникнення прострочення заборгованості на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню, розмір пені зазначається в тарифах. Нарахування пені за кредитними картками здійснюється з 01.05.2009 року в розмірі 1% від суми заборгованості, але не менше 30 грн., що затверджено Наказом СП-2009-289 від 07.04.2009 року. в подальшому Наказом СП-2013-6500941 від 2801.2013 року розмір пені було збільшено до 50 грн., яка нараховується щомісячно у разі виникнення прострочки по кредиту на суму 100 грн. 19.09.2013 року СП-2013-6776448 від 19.09.2013 року внесені зміни до тарифів щодо розміру пені, а саме: у разі виникнення прострочки на протязі одного місяця- сплачується пеня у розмірі 50 грн., у разі виникнення прострочки другий місяць поспіль- сплачується пеня в розмірі 100 грн. Сторони за договором передбачили, що у разі порушення позичальником терміну платежів по будь-якому грошовому зобов`язанню більше ніж на 30 днів банком нараховується штраф за формулою “500” + “5” % від заборгованості за кредитом. Щодо зміни відсоткової ставки зазначає наступне, що під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту у розмірі 3,00% в місяць або 36,00% на рік. Далі процентна ставка була змінена, що підтверджується наказом банку. Згідно п. 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг, банк має право проводити зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків, про що інформує клієнта шляхом надання виписки по картковому рахунку. При підключенні Держателя до системи INTERNET-banking (Приват24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. При підключенні Клієнта до комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 Банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлень. Тобто відповідач мав можливість самостійно знайомитися з балансом свого карткового рахунку шляхом отримання інформації через Інтернет. Умови про порядок внесення змін до Тарифів по кредиту були закладені з самого початку, тобто відповідач перед підписанням кредитного договору мав можливість ознайомитися з його умовами і в разі незгоди з запропонованими умовами відмовитися від укладення такої угоди, під час підписання договору відповідача влаштовували умови договору ро, що свідчить його підпис, а тому заперечення відповідача є необґрунтованими і задоволенню не підлягають. Одночасно, ст. 526 ЦК України наголошує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на теперішній час відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі. (а.с.90-95)

19.03.2020 року представник відповідача ОСОБА_2 надала до суду заперечення, в якому зазначила, що відповідач визнає позов частково, а саме в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 10998,15 грн. Щодо вимог позивача про сплату заборгованості по відсоткам за користування кредитом, пенею та комісією, а також штрафу фіксованої частини та процентної складової, вважає їх безпідставними, у зв`язку з наступним. Так позивач зазначає, що 23.01.2013 року між сторонами укладено кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримав каредит у розмірі 11000,00 грн., шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації. У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифів становить між банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовамита правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані відповідачу для ознайомлення в письмовому вигляді. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам та доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Також у заяві позичальника від 23.01.2013 року не зазначена процентна ставка. Окрім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Банк пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив крім тіла кедиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці довідки про умови кредитування та Витяг з Умов, які надає позивач до позову, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити та вносить відповідні зміни в умови та правила кредитування, саме такі обставини встановлено у постанові Великої Палати Верховного Суду України всправа №342/180/17, провадження 14-131цс19. За таких обставин представник відповідача вважає, що позивач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості із сплати процентів, пені та штрафів в заявленому ним розмірі за кредитним договором від 23.01.2013 року. (а.с. 120,121).

15 квітня 2020 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якому просив суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі. (а.с. 128-141).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_2 надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 23.01.2013 року відповідач ОСОБА_1 підписала анкету – заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.10). У вказаній заяві зазначено, що підписуючи її, заявник погодився з тим, що вказана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послу та тарифами, складають між заявником та банком договір про надання банківських послуг. Зі змісту вказаної заяви також вбачається, що заявник ознайомився Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення. Текст вказаної заяви також свідчить про те, що заявник підписавши останню зобов`язався виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті банку.

Зміст анкети-заяви від 23.01.2013 року не містить відомостей, з яким строком дії видавалась картка, не вказано суму кредитного ліміту та відсотків за користування кредитом, а також розміру штрафних санкцій, які б підлягали сплаті відповідачем у разі порушення зобов`язання.

В якості доказу видачі відповідачеві кредитної картки позивачем надана довідка, з якої вбачається, що ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н отримав картку № НОМЕР_1 зі строком дії картки до останнього дня 10.2016 року. (а.с. 109)

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта ОСОБА_1 (картковий рахунок № НОМЕР_1 ) вбачається, що 23.01.2013 року останньому був відкритий картковий рахунок та з цього дня встановлений кредитний ліміт в розмірі 300,00 грн, який в подальшому був збільшений до 11000,00 грн. (а.с. 9)

З розрахунку заборгованості (а.с.7,8), який надано позивачем вбачається, що заборгованість відповідача за кредитом станом на 31.05.2016 року становить 53704,37 грн., яка складається з 10998,15 грн. - заборгованості за кредитом; 37453,61 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 2219,07 грн. – заборгованості за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 2533,54 грн. штрафу (процентна складова).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). (ч.ч. 1, 2 статті 207 ЦК України)

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. (ч. 1 ст. 638 ЦК України)

Згідно із статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України)

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. (ч. 1 ст. 633 ЦК України)

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»), тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. В свою чергу, другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. (ст. 1049 ЦК України)

Судом встановлено, що в анкеті-заяві позичальника від 23.01.2013 року, яка підписана відповідачем, процентна ставка не зазначена.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту, стягнути заборгованість по процентам за користування кредитними коштами та штрафи, посилаючись при цьому на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку.

Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, укладеного між сторонами 23.01.2013 року шляхом підписання анкети-заяви, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в заяві, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування. Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15).

Таким чином, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Представник відповідача у своїй заяві визнала, що відповідач має заборгованість перед банком за тілом кредиту.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 10998,15 грн.

Інші вимоги позивача, а саме в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом, заборгованості за пенею та комісією; штрафів (фіксована складова та процентна складова), розмір та порядок нарахування яких в анкеті-заяві, підписаній відповідачем, не обумовлені, не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача також слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 282,20 грн, а також пропорційно до задоволених позовних вимог стягнути на користь позивача витрати на публікацію оголошення в газеті «Урядовий Кур`єр» про виклик до суду у розмірі 129,02 грн.

На підставі ст.ст. 526, 530, 549, 611, 615, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 80, 81, 83, 258-259, 263-265, 273, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з Хребтова Олексія Сергійовича, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Добропільським МРВ ГУМВС України в Донецькій області, який зареєстрований за адресою: Донецька область, м. АДРЕСА_1 лозерське, вул. Ватутіна, АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ – 14360570, рахунок № НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитом у розмірі 10998,15 грн.

Стягнути з Хребтова ОСОБА_3 сія ОСОБА_4 гійовича, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Добропільським МРВ ГУМВС України в Донецькій області, який зареєстрований за адресою: Донецька область, м. Білозерське, вул. Ватутіна, АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ – 14360570, рахунок № НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 282,20 грн. та витрати з оплати публікації оголошення в газеті "Урядовий Кур`єр" у розмірі 129,02 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення суду складені 25 травня 2020 року. Повний текст рішення буде виготовлено згідно вимог ч.6 ст.259 ЦПК України 29 травня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення і отримання повного тексту цього рішення.

Роз`яснити учасникам справи, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Головуючий суддя В.В. Хандурін

25.05.2020