Рішення № 89517525, 26.05.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 травня 2020 року Справа №913/141/20

Провадження №14/913/141/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А.,

при секретарі судового засідання Скляр Т.С.,

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ

до відповідача: ОСОБА_1 , с. Єпіфанівка, Кремінський район, Луганська область

про стягнення 39645 грн 49 коп.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованість за Договором б/н від 06.03.2019 в розмірі 39645 грн. 49 коп., з яких:

- 33333 грн 36 коп. - заборгованість за кредитом;

- 988 грн 89 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість;

- 666 грн 80 коп. - пеня;

- 4656 грн 44 коп. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається те, що 06.03.2019 Фізичною особою-підприємцем Афанасьєвським Артемом Васильовичем через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ», відповідно до якої відповідач приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» http://privatbank.ua. Таким чином, між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір б/н від 06.03.2019.

За умовами вказаного договору 06.03.2019 на поточний рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти у розмірі 100000 грн 00 коп.

Як зазначив позивач, 07.11.2019 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В той же час, позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 05.02.2020 утворилася заборгованість у розмірі 39645 грн 49 коп., в тому числі: 33333 грн 36 коп. - заборгованість за кредитом; 988 грн 89 коп. - заборгованість за відсотками; 666 грн 80 коп. - пеня; 4656 грн 44 коп. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

До позовної заяви позивач надав клопотання б/н від 07.02.2020, в якому просить розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 ГПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

У відповідності до ч. 6 ст. 176 ГПК України, Господарським судом Луганської області було направлено запит до органу реєстрації Єпіфанівської сільської ради про надання інформації щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи: ОСОБА_1 .

Згідно довідки Виконавчого комітету Єпіфанівської сільської ради Кремінського району Луганської області № 88 від 18.03.2020, яка надійшла на адресу суду 25.03.2020, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: с. Єпіфанівка, Кремінського району Луганської області.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 176 ГПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/141/20. Суд ухвалив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Також, вказаною ухвалою суд повідомив учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 27.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.04.2020 розгляд справи було відкладено на 26.05.2020.

Сторони правом на участь в судовому засіданні 26.05.2020 своїх повноважних сторін не скористались.

У встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України строк відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Фізичною особою-підприємцем Афанасьєвським Артемом Васильовичем (далі - клієнт) 06.03.2019 через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису було підписано Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» (далі - Заява), відповідно до якої відповідач приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги «КУБ» (далі - Умови), що розміщені на сайті ПАТ КБ «Приватбанк» (далі - банк) pb.ua. Ця заява та Умови разом складають кредитний договір між банком і клієнтом.

Відповідно до п. 1.1. Заяви, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором термін.

Згідно з п. 1.2. Заяви, розмір кредиту: 100000 (сто тисяч) грн.

Відповідно до п. 1.3. Заяви, строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів клієнту.

В пункті 1.4. Заяви сторони визначили, що проценти за користування кредитом: перші 6 місяців 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом (п. 1.5. Заяви).

У відповідності до п. 1.6. Заяви, у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 Заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4., сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

За умовами п. 1.9. Заяви, укладення кредитного договору здійснюється шляхом підписання клієнтом цієї заяви шляхом накладення електронного цифрового підпису в системі «Приват24 для бізнесу» або у сервісі « Paperless » або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Згідно з п. 1.10. Заяви, кредитний договір вважається укладеним, якщо клієнт підписав цю заяву протягом 10 днів з дати направлення заяви клієнту в системі «Приват24 для бізнесу» або у сервісі «Paperless».

Матеріалами справи підтверджено, що Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуги «КУБ» підписано із використанням електронного цифрового підпису відповідача, на який видано сертифікат АЦСК ПАТ КБ «Приватбанк», зі строком дії до 01.11.2019.

До матеріалів справи позивач додав примірник Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг», зокрема, розділ 3.2.8. Умов та правил надання кредиту «Кредит КУБ» (затверджений на засіданні Правління АТ КБ «Приватбанк» від 09.02.2017, протокол № 10).

За умовами підпункту 3.2.8.1 пункту 3.2.8 Умов та правил надання послуги «КУБ» Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг «КУБ» (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Відповідно до п. 3.2.8.3. Умов, надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві (п. 3.2.8.3.1).

В пункті 3.2.8.3.2 Умов зазначено, що за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно протягом всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

Пунктом 3.2.8.3.3. Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

За користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2. (п. 3.2.8.9.1 Умов).

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.2. Умов).

Згідно з п. 3.2.8.9.3. Умов, сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві.

Розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в Заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання Клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту (п. 3.2.8.9.7. Умов).

У разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., п. 3.2.8.9., 3.2.8.3.1. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні (п. 3.2.8.10.1 Умов).

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано Клієнтом (п. 3.2.8.10.3. Умов).

У відповідності до п. 3.2.8.11 Умов, договір є чинним з моменту підписання Клієнтом заяви про приєднання та перерахування Банком кредитних коштів на рахунок Клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

На виконання умов кредитного договору б/н від 06.03.2019 позивачем 06.03.2019 перераховано на поточний рахунок відповідача (позичальника) кредитні кошти в розмірі 100000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача.

Відповідачем частково повернуті кредитні кошти на суму 66666 грн 64 коп, що підтверджується банківською випискою з рахунку.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором щодо погашення кредитної заборгованості 28.12.2019 (згідно поштового штемпелю) позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення від 26.12.2019 № J36LGKUB0FFP9 про наявність заборгованості, в якому, з-поміж іншого, зазначено, що у разі непогашення простроченої заборгованості у строк до 04.02.2020 кредитний договір буде розірваний починаючи з 05.02.2020.

Відповідач своїх зобов`язань з повернення кредиту не виконав, відтак станом на 05.02.2020 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в загальному розмірі 39645 грн. 49 коп., з яких: 33333 грн 36 коп. - заборгованість за кредитом; 988 грн 89 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 666 грн 80 коп. - пеня; 4656 грн 44 коп. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача даних сум.

Судом враховано, що 07.11.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань був внесений запис за номером: 23660060005003714 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Афанасьєвським Артемом Васильовичем.

Разом з тим, за змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Внаслідок укладання кредитного договору, шляхом підписання відповідної заяви від 06.03.2019, між позивачем та відповідачем виникли права та обов`язки.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. 2 ст. 10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що Заява про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», яка підписана відповідачем 06.03.2019, містить умови щодо виду, розміру кредиту та строку, розміру процентів за користування кредитом, розміру процентів за користування кредитом у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом.

Перерахування позивачем кредитних коштів в сумі 100000 грн 00 коп. на рахунок відповідача підтверджується копією виписки по рахунку відповідача № 2063505372207 з 06.03.2019 по 05.02.2020.

Порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів підтверджується копією виписки по рахунку, на якій обліковується прострочена заборгованість за кредитом в сумі 33333 грн 36 коп., та з якої вбачається відсутність погашень на даний час.

Крім того, приймаючи до уваги ч. 1 ст. 651 ЦК України заява про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 06.03.2019 є розірваною з 05.02.2020.

З огляду на наявність в матеріалах справи доказів, що свідчать про належне виконання позивачем зобов`язань за договором, отримання відповідачем кредитних коштів, що останнім не спростовано, а також відсутність доказів погашення останнім суми основного боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 33333 грн 36 коп. обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За умовами п. п. 1.4., 1.6. Заяви про приєднання до Умов та правил послуги «КУБ», за користування кредитом сплачуються проценти: перші 6 місяців 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту). У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 Заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4., сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, суд приходить до висновку, що він зроблений вірно та не суперечить умовам договору.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо повернення кредиту, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, в сумі 988 грн 89 коп. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 666 грн 80 коп., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В свою чергу, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як встановлено господарським судом, позовні вимоги в частині стягнення пені обґрунтовані умовами п. 1.6 заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», яким встановлено, що відповідачем сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг.

Разом з тим підписана відповідачем заява про приєднання не визначає розміру пені, а лише містить норму про сплату неустойки в порядку, визначеному розділом 3.2.8 Умов.

Позивач надав до справи Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг», затверджений на засіданні Правління АТ КБ «Приватбанк» від 09.02.2017, протокол № 10, у п. 3.2.8.10.1. яких встановлено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., п. 3.2.8.9., 3.2.8.3.1. цього договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Водночас, суд зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови відповідач розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили саме такі умови щодо сплати неустойки, оскільки підпису позичальника на вищевказаних документах, наданих позивачем не вбачається.

Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови.

Отже, наданий позивачем Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг», затверджений на засіданні Правління АТ КБ «Приватбанк» від 09.02.2017, протокол № 10, який не містить підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 06.03.2019 шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», в якій не зазначено до яких саме Умов приєднався відповідач (оскільки останні протягом певного часу могли змінюватися).

Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, що є обов`язковим при застосуванні судами норм чинного законодавства щодо стягнення штрафної відповідальності, яка настає тільки у випадку письмової домовленості сторін щодо її застосування.

Крім того, суд зазначає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим позивачем.

Більш того, позивач надав до суду Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» станом на 09.02.2017, однак час виникнення спірних правовідносин - 06.03.2019, тобто кредитор надав до позовної заяви Витяг з Умов у редакції, що виникла раніше, ніж момент укладання кредитного договору, і могла бути найбільш сприятлива для можливості задоволення позову судом.

При цьому, на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України судом враховуються висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, від 17.07.2019 у справі № 175/4576/14-ц, у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 916/2755/18, від 12.03.2020 у справі № 916/548/19.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 666 грн 80 коп. є необґрунтованими, тому у їх задоволенні слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 4656 грн 44 коп., суд зазначає наступне.

Позивач в обгрунтування нарахування комісії посилається на п. 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов та правил надання банківських послуг.

Проте, відповідно до п. 3.2.8.3.2. Умов, наданих позивачем, за користування послугою клієнт сплачує щомісяця на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

Пунктом 3.2.8.9. вказаних Умов визначен порядок розрахунків, зокрема, нарахування процентів. Отже, такого обов`язку як сплата клієнтом комісії вищевказаними пунктами Умов не передбачено.

Разом з тим, в підписаній відповідачем заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» про приєднання відсутня вимога щодо сплати клієнтом відсотків у вигляді щомісячної комісії.

Приймаючи до уваги вищенаведене та враховуючи, що в Заяві про приєднання не міститься безпосередніх посилань на відповідні пункти Умов на підставі яких позивач здійснює нарахування комісії, а самі Умови не є складової такого виду кредитного договору, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 4656 грн. 44 коп. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, а відтак відмовляє в їх задоволенні.

З огляду на викладене, позов судом задовольняється частково та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за кредитом в сумі 33333 грн 36 коп., а також заборгованість за відсотками, нарахованих на прострочену заборгованість, в сумі 988 грн 89 коп. (Всього 34322 грн. 25 коп.) У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1819 грн 76 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 39645 грн 49 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 33333 грн 36 коп., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, в сумі 988 грн 89 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1819 грн 76 коп. про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено - 29.05.2020.

Суддя Є.А. Лісовицький