Ухвала суду № 89517044, 28.05.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.05.2020Справа № 910/5217/20

За позовомПершого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» 2. Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни проскасування рішення про державну реєстрацію речових прав та запису про речове право Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

не викликалися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора міста Києва звернувся в інтересах держави в особі Київської міської ради до Господарського суду міста Києва з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» та державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та запису про речове право.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконною реєстрацією за відповідачем 1 права оренди земельної ділянки площею 16,0345 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002) по вул. Академіка Заболотного у місті Києві, у зв`язку з чим прокурор просить суд скасувати рішення відповідача 2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 44742292) від 20.12.2018, а також скасувати запис, вчинений 20.12.2018 відповідачем 2 за №29569710, про право оренди відповідача 1 на вказану земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13.05.2020.

07.05.2020 прокурором до канцелярії суду було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій прокурор просив суд заборонити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих (у тому числі, видалення зелених насаджень), будівельних та вишукувальних робіт на земельній ділянці площею 16,0136 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002), що розташована по вул. Академіка Заболотного у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 відмовлено прокурору в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову з огляду на відсутність доказів, які б підтверджували викладені у такій заяві обставини.

12.05.2020 прокурором до канцелярії суду подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій прокурор просив уточнити формулювання позовних вимог відповідно до приписів ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме просив суд:

- скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44742292 від 20.12.2018 про реєстрацію за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» права оренди земельної ділянки площею 16,0345 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002) по вул. Академіка Заболотного у місті Києві;

- скасувати державну реєстрацію права оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський», оформлену записом, вчиненим 20.12.2018 державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіною Юлією Володимирівною за №29569710 про право оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» на земельну ділянку площею 16,0345 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002) по вул. Академіка Заболотного у місті Києві.

Суд відзначає, що за своєю правовою природою подана заява про уточнення позовних вимог фактично є заявою про зміну предмету позову в частині другої вимоги, заявленої в позовній заяві.

У відповідності до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено право позивача на зміну предмета або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

У зв`язку з тим, що заява про уточнення позовних вимог була подана прокурором з дотриманням приписів ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в підготовчому судовому засіданні 13.05.2020 вона була прийнята судом для подальшого розгляду.

В підготовчому судовому засіданні 13.05.2020 судом проголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 15.06.2020.

19.05.2020 до канцелярії суду прокурором повторно подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій прокурор просить суд заборонити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих (у тому числі, видалення зелених насаджень), будівельних та вишукувальних робіт на земельній ділянці площею 16,0136 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002), що розташована по вул. Академіка Заболотного у місті Києві.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність її задоволення з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (пункт 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позовні вимоги прокурора у даній справі мотивовані тим, що відповідачем 1 у 2018 році було зареєстровано за собою право користування земельною ділянкою площею 16,0345 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002) по вул. Академіка Заболотного у місті Києві на підставі договору оренди землі від 21.10.2004 №79-6-00249, який припинив свою дію шляхом розірвання за згодою сторін ще у 2008 році, внаслідок чого Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» втратило таке право оренди спірної земельної ділянки.

На думку прокурора, реєстрація за відповідачем 1 права користування вказаною земельною ділянкою надає можливість використовувати її без дотримання встановленої законодавством процедури відведення землі, без відповідного рішення Київської міської ради та в своїх інтересах, що порушує права територіальної громади міста Києва як власника такої земельної ділянки.

З урахуванням викладеного, прокурором заявлено вимоги про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» права оренди земельної ділянки площею 16,0345 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002) по вул. Академіка Заболотного у місті Києві, а також скасування державної реєстрації права оренди, оформлену записом, вчиненим 20.12.2018 державним реєстратором №29569710.

В той же час, із поданої прокурором заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що відповідачем 1 з метою здійснення будівництва на спірній земельній ділянці 26.12.2018 отримано містобудівні умови та обмеження №1379 для проектування об`єкта будівництва, а в серпні 2019 - подано до Державної архітектурно-будівельної інспекції повідомлення про початок підготовчих робіт з будівництва житлового комплексу з об`єктами соціального та громадського призначення.

На підтвердження викладених фактів прокурором разом із заявою надано: копію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.12.2018 №1379; витяг з реєстру, що міститься на веб-сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про реєстрацію відповідачем 1 повідомлення про початок підготовчих робіт будівництва житлового комплексу з об`єктами соціального та громадського призначення в м. Києві по вул. Академіка Заболотного; протокол огляду місця події, складений 12.05.2020 старшим слідчим Голосіївського УП ГУ Національної поліції в місті Києві Лисенком І.В.

На думку прокурора, у випадку здійснення відповідачем 1 забудови на спірній земельній ділянці, унеможливиться ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади міста Києва, за захистом якого прокуратура міста Києва звернулася до суду.

Суд звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

За приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд відзначає, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується існування реальної можливості вчинення відповідачем 1 дій, спрямованих на забудову спірної земельної ділянки, що у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з ним, адже зумовить уже необхідність з метою відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, ініціювати знесення розпочатого будівництва, що потребуватиме значних як фінансових, так і правових витрат, покладання яких на позивача буде неправомірним, а можливо і непомірним тягарем.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

З урахуванням викладеного, суд погоджується із твердженнями заявника, що наразі існує обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів територіальної громади міста Києва як власника спірної земельної ділянки, за захистом яких прокурор звернувся до суду.

При цьому, невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, прокурор не зможе захистити порушені права позивача в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Таким чином, у даному випадку, за висновками суду, застосування такого заходу забезпечення позову як заборона Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих (у тому числі, видалення зелених насаджень), будівельних та вишукувальних робіт на земельній ділянці площею 16,0136 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002), що розташована по вул. Академіка Заболотного у місті Києві, направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання.

Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.

Крім того, суд зазначає, що відповідачі чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, заява першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову задовольняється судом повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих (у тому числі, видалення зелених насаджень), будівельних та вишукувальних робіт на земельній ділянці площею 16,0136 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002), що розташована по вул. Академіка Заболотного у місті Києві.

3. Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову набирає законної сили з 28.05.2020, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 28.05.2023.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141).

5. Боржником за даною ухвалою є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» (08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Паширова, 1; ідентифікаційний код 00849405).

6. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Суддя В.П. Босий