Рішення № 89514025, 28.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 року м. Київ № 640/4983/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Центр оцінки та інформації»до проДержавної аудиторської служби України визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Центр оцінки та інформації» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі за унікальним номером на веб-порталі уповноваженого органу UA-2019-12-19-001829-c, яка проводилася Державним підприємством «Центр оцінки та інформації» за предметом: Постачання електричної енергії (код ДК 021:2015:09310000:5 - Електрична енергія).

Позовні вимоги мотивавано протиправністю Висновку Державної аудиторської служби України щодо порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, а саме несвоєчасного надання роз`яснень відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим позивача зобов`язано вжити заходів, передбачених частиною першою статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. На думку позивача, в його діях відсутні порушення частини першої статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки частиною другою статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у разі несвоєчасного надання або ненадання замовником роз`яснень щодо змісту тендерної документації строк подання тендерних пропозицій автоматично продовжується електронною системою не менш як на сім днів. Також позивач наголосив на тому, що він не є замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки не є розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, а свою діяльність здійснює виключно на промисловій та комерційній основі. Тобто, позивач не зобов`язаний при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг застосовувати положення Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, щодо оприлюднення 27.12.2019 роз`яснення на запитання учасників, які опубліковані в інформаційній системі закупівель 20.12.2019, позивач зазначив про те, що 24.12.2019 відбулося мінування адміністративної будівлі позивача, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15. У зв`язку з чим, правоохоронними органами були повністю евакуйовані особи, які перебували в даній будівлі, в тому числі і працівники позивача, що в свою чергу паралізувало роботу його тендерного комітету, а на наступний робочий день, а саме 26.12.2019, відбулося засідання тендерного комітету позивача, на якому були розглянуті запитання учасників, які оприлюднені в інформаційній системі закупівель 20.12.2019 та за результатами розгляду даних запитань тендерним комітетом було прийнято рішення щодо надання відповідних роз`яснень, яке було оформлене протоколом тендерного комітету № 72 від 26.12.2019, та прийнято рішення щодо необхідності оприлюднення роз`яснень відповідно до статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі». Зважаючи на викладене позивачем не вбачається порушення норм чинного законодавства, а висновки відповідача є необґрунтованими та не підтвердженими.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2020 позову заяву Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2020 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/4983/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 09.04.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив про те, що доводи позивача з приводу того, що він не є замовником в спірних правовідносинах не заслуговують на увагу, оскільки Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, а головною метою позивача в даному випадку є надання інформаційних, аналітичних, маркетингових послуг з метою задоволення потреб держави, фізичних та юридичних осіб. Крім того, відповідач зауважив, що обставина про те, що адміністративна будівля, де знаходиться позивач була замінована, внаслідок чого було евакуйовано людей, не заслуговує на увагу, оскільки учасник торгів звернувся за роз`ясненням тендерної документації позивача 20.12.2019, а роз`яснення позивач мав надати до 26.12.2019 відповідно до статті 23 Закону "Про публічні закупівлі" (з урахуванням того, що 25.12.2019 є вихідним днем), проте таке роз`яснення позивач надав через електронну систему закупівель лише 27.12.2019, тобто з порушенням встановленого строку.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Державної аудиторської служби України від 23.01.2020 року №14, відповідно до частини другої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, відповідачем розпочато моніторинг закупівель Державного підприємства "Центр оцінки та інформації" з приводу постачання електричної енергії (код ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія).

За результатами моніторингу вказаної закупівлі Державна аудиторська служба України встановила порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: на звернення учасників за роз`ясненнями щодо тендерної документації, які оприлюднені в інформаційній системі закупівель 20.12.2019, замовник оприлюднив роз`яснення 27.12.2019, у зв`язку з чим перевищив термін (три робочих дні), та як наслідок порушив вимоги частини першої статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" через несвоєчасне надання таких роз`яснень.

Зазначені порушення зафіксовано відповідачем у Висновку про результати моніторингу від 14.02.2020 №53, який того ж дня був оприлюднений на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro».

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи, передбачені частиною першою статті 31 Закону та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись із висновком Державної аудиторської служби України, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від 26.01.1993 №2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Таким чином відповідач, призначаючи та здійснюючи моніторинг закупівлі, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Правові та організаційні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» (у рішенні наводяться нормативні акти в редакції на час спірних правовідносин).

За змістом статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон №922-VIII) моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Як зазначає позивач, останній не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки Державне підприємство «Центр оцінки та інформації» не є розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, а свою діяльність здійснює виключно на промисловій та комерційній основі. Тобто, на думку позивача, він не зобов`язаний при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг застосовувати положення Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон застосовується:

- до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

- до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до пункту 3.1 Статуту Державного підприємства "Центр оцінки та інформації", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 16.08.2017 №2612/5 головною метою підприємства є надання інформаційних, аналітичних, маркетингових послуг з метою задоволення потреб держави, фізичних та юридичних осіб.

З листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.04.2016 №3302-06/12875-08 вбачається, що потреби держави та територіальної громади характеризуються тим, що для їх забезпечення держава або органи місцевого самоврядування приймають нормативно-правові акти, розпорядчі рішення, у яких фактично констатується обов`язок або функція державної інституції/місцевого самоврядування забезпечити певну функцію держави чи загальні потреби територіальної громади, серед яких є організація освіти, охорони здоров`я громадян, охорони громадського правопорядку тощо.

При цьому юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює свою діяльність на підставі Статуту (ідентифікаційний код 00209131), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 16.08.2017 №2612/5.

З аналізу правових норм та матеріалів справи можна дійти висновку, що позивач є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки здійснює свою діяльність на підставі розпорядчого акта (Статуту) Міністерства юстиції України та забезпечує своєю діяльністю потреби держави шляхом постачання електричної енергії.

При цьому, хоч і позивач здійснює свою діяльність виключно на промисловій та комерційній основі, однак така діяльність здійснюється на умовах, установлених рішенням державного органу, який зобов`язує позивача забезпечувати державні та громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах.

Оскаржуючи Висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі за унікальним номером на веб-порталі уповноваженого органу UA-2019-12-19-001829-c від 14.02.2020 №53, позивач стверджує, що Держаудитслужба необґрунтовано встановила порушення ним вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідачем було проведено моніторинг вказаної закупівлі, за результатами якого встановлено, що на звернення учасників за роз`ясненнями щодо тендерної документації, які оприлюднені в інформаційній системі закупівель 20.12.2019, замовник оприлюднив роз`яснення 27.12.2019, у зв`язку з чим перевищив термін (три робочих дні), та як наслідок порушив вимоги частини першої статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" через несвоєчасне надання таких роз`яснень.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз`ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз`ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз`яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

Тобто, у позивача виникло право для надання роз`яснення на звернення учасників закупівлі та обов`язок оприлюднити його на веб-порталі уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення таких звернень.

Отже, аналіз частини першої статті 23 Закону свідчить про те, що законодавець встановив обов`язок для замовників надавати роз`яснення учасникам торгів стосовно тендерної документації у чітко визначені строки.

Частиною другою статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 7-1 цього Закону, або за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів про те, що позивач усунув порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у Висновку Державної аудиторської служби України від 14.02.2020 №53 з дотриманням встановленого законом порядку, або за результатами звернень чи на підставі рішення органу оскарження вносив зміни до тендерної документації, як того вимагає частина друга статті 23 вказаного Закону.

Так, при наданні роз`яснення учасникам торгів стосовно тендерної документації у позивача виник обов`язок надати такі роз`яснення протягом 3 (трьох днів) на офіційному сайті Уповноваженого органу, що узгоджується із частиною першою статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Висновку від 14.02.2020 №53, звернення учасників за роз`ясненнями щодо тендерної документації були оприлюднені в інформаційній системі закупівель 20.12.2019, а роз`яснення на веб-сайті уповноваженого органу позивачем оприлюднено 27.12.2019.

В свою чергу, з приводу оприлюднення 27.12.2019 роз`яснення на запитання учасників, позивач зазначив про те, що 24.12.2019 відбулося мінування адміністративної будівлі позивача, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, у зв`язку з чим правоохоронними органами були повністю евакуйовані особи, які перебували в даній будівлі, в тому числі і працівники позивача, що в свою чергу паралізувало роботу його тендерного комітету, а на наступний робочий день, а саме 26.12.2019, відбулося засідання тендерного комітету позивача, на якому були розглянуті запитання учасників, які оприлюднені в інформаційній системі закупівель 20.12.2019 та за результатами розгляду даних запитань тендерним комітетом було прийнято рішення щодо надання відповідних роз`яснень, яке було оформлене протоколом тендерного комітету № 72 від 26.12.2019, та прийнято рішення щодо необхідності оприлюднення роз`яснень відповідно до статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі».

З матеріалів справи дійсно вбачається, що 24.12.2019 було заміновано приміщення, в якому здійснював свою діяльність позивач (м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 15), а тому суд враховує цю обставину, яка об`єктивно унеможливила виконання позивачем своїх функцій, в тому числі і вирішення питання, внаслідок якого виникли спірні правовідносини стосовно строків надання роз`яснення учасникам закупівель, в яких відповідно до Наказу від 23.01.2020 №14 здійснено моніторинг контролюючим органом.

Оскільки такі звернення були опубліковані 20.12.2019, то останнім днем для надання роз`яснення позивачем, з урахуванням наведеної вище обставини та з урахуванням того, що 25.12.2019 - вихідний день, був 26.12.2019, проте таке роз`яснення позивач оприлюднив на веб-сайті уповноваженого органу 27.12.2019, що не заперечується позивачем.

А тому, враховуючи наведене, на переконання суду, відповідачем вірно встановлено порушення статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин). Оскаржуваний висновок за своїм змістом та формою повністю відповідає статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі", а судом не було встановлено порушень щодо проведення моніторингу закупівлі, які могли б вплинути на правомірність зазначеного висновку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та відсутність підстав для їх задоволення.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн (платіжне доручення № 27.02.2020 №108). Оскільки в в задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.