Ухвала суду № 89513663, 29.05.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 травня 2020 р. № 400/1989/20

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О.М., ознайомившись з матеріалами

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

простягнення невиплаченого пенсійного забезпечення в сумі 26 549,16 грн.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про стягнення невиплаченого пенсійного забезпечення в сумі 26 549,16 грн..

Суд перевіривши відповідність позовної заяви вимогам, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку що зазначений адміністративний позов поданий з порушенням вимог, передбачених КАС України.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, підставою адміністративного позову є обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи, а предметом адміністративного позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. При цьому, матеріально-правові вимоги визначені у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно з частинами першою та другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України недовиплачене пенсійне забезпечення у сумі 26549,16 грн. на його користь. При цьому, позивачем не оскаржуються будь-які рішення, дії чи бездіяльність відповідача, прийняті чи вчинені ним як суб`єктом владних повноважень та які б порушували права позивача у публічно-правових відносинах, а саме: рішення, дії чи бездіяльність відповідача.

Таким чином, позивач фактично не заявляє про наявність публічно - правового спору.

Отже позивачу необхідно, зазначити позовні вимоги відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позові позивач зазначає про те що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".

Вирішуючи клопотання позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Суд зазначає, що зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача недоотримане пенсійне забезпечення в сумі 26 549,16 грн.

Таким чином, позивач помилково прирівнює недоотримане пенсійне забезпечення з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.

Отже, у суду відсутні належні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

За таких обставин, враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачений перелік осіб, які звільняються за законом від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Однак, з матеріалів позовної заяви не вбачається, що позивач відноситься до кола осіб, які перелічені у вищезазначеній статті Закону та звільнені від сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 року становить 2102,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подачу даного позову становить 840,80 грн.

Отже, позивачем судовий збір не сплачено, а тому слід надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.

Судовий збір сплачується на рахунок № UA908999980313101206084014002, отримувач коштів УК у м. Миколаїв (м. Миколаїв/22030101), код отримувача 37992781, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування збору: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ, ідентифікаційний код/серія та номер паспорта позивача).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Позивачу у десятиденний строк, але не пізніше наступного дня після офіційного закінчення карантину надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. та зазначити позовні вимоги відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Роз`яснити позивачу, що наслідками невиконання ухвали суду у встановлений судом строк відповідно до частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є повернення позовної заяви.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Мельник