Рішення № 89513055, 29.05.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/981/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової прокуратури Південного регіону України (про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової прокуратури Південного регіону України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії кадрового органу Військової прокуратури Південного регіону України в частині відмови зарахувати строк навчання ОСОБА_1 з 31 липня 2002 року по 31 липня 2006 року на військово-юридичному факультеті №6 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого до загального стажу військової служби та у строк служби в Збройних Силах України;

- зобов`язати Військову прокуратуру Південного регіону України провести перерахунок вислуги років, вважаючи початком проходження ОСОБА_1 військової служби з 31.07.2002 та зарахувати до вислуги років проходження військової служби весь період навчання на військово-юридичному факультеті № 6 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого з 31 липня 2002 року по 18.06.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що наказом ректора Національної юридичної академії України імені Ярослава мудрого (нині - Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого») № 300-с від 31.07.2002 ОСОБА_1 зараховано до вказаного навчального закладу на денну форму навчання військово-юридичного факультету № 6. Наказом ректора Академії № 259-с від 18.06.2007 позивача відраховано з вказаного навчального закладу у зв`язку із закінченням навчання. 18.06.2007, у зв`язку із закінченням військово-юридичного факультету при вищому цивільному навчальному закладі наказом Міністра оборони України № 561 ОСОБА_1 присвоєно перше офіцерське звання - «лейтенант юстиції» та направлено для подальшого проходження військової служби до органів військової прокуратури, де проходить військову службу по теперішній час.

Таким чином, як стверджує позивач, в період з 31.07.2002 до 18.06.2007 він навчався на денному військово-юридичному факультеті №6 Академії, що підтверджується листом Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» № М-98 (255) від 26.03.2013.

Проте, зазначено у позові права позивача грубо порушуються, оскільки під час розрахунку вислуги років ОСОБА_1 , строку безперервної військової служби у Збройних Силах України та нарахування грошового забезпечення йому не зараховується строк перебування на військовій службі з 31.07.2002 по 31.07.2006. Зокрема, під час оформлення особової справи ОСОБА_1 до послужного списку позивача помилково внесено запис стосовно початку військової служби та зарахування до вислуги років строку на військовій службі тільки з 01.08.2006. Під час розрахунку позивачу вислуги років, строку безперервної військової служби комісія військової прокуратури Південного регіону України не зараховує строк навчання ОСОБА_1 в Академії з 31.07.2002 по 31.07.2006.

У позові вказано, що листом від 27.01.2020 за результатами розгляду звернення позивача кадровий орган Військової прокуратури Південного регіону України відмовив зараховувати ОСОБА_1 строк навчання в Академії з 31.07.2002 по 31.07.2006, що, на думку останнього є грубим порушенням його прав.

Позивач вважає, що початком перебування ОСОБА_1 на військовій службі у Збройних Силах України слід рахувати з 31 липня 2002 року з наступних підстав.

Як стверджує позивач, Військово-юридичний факультет утворено на виконання Указу Президента від 20,11,1996 №1105/96 «Про заходи щодо підготовки кадрів військової юстиції та організації науково-дослідних робіт у галузі військового законодавства», постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1998 №70 «Про утворення військово-юридичного факультету Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого».

З посиланням на положення п. 15 «Тимчасового положення про організацію підготовки офіцерів у цивільних вищих навчальних закладах», затвердженого спільним наказом Міністра освіти України та Міністерства оборони України від 28.12.1995 №360/342 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.1996 за №39/1064, п. 1.7 Інструкції про організацію освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №399 від 30.10.1998, позивач вказує, що військово-юридичний факультет Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого входить до переліку військових навчальних підрозділів Міністерства оборони України. Таким чином, на думку позивача, військово-юридичний факультет № 6 при вищому цивільному навчальному закладі - Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (нині - Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого») відноситься до військових навчальних закладів Міністерства оборони України.

Крім того, нормативно обґрунтовуючи власні доводи положеннями ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.11 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у редакції із змінами, внесеними згідно із Законом №2171-111 від 21.12.2000, абз.3 п.4 «Тимчасового положення про проходження військової служби громадянами України», затвердженого Указом Президента України від 13.05.1993 року №174/93, Положення про проходження військової служби певними категоріями військовослужбовців, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 № 1053/2001, позивач вказує, що час його прибуття 31.07.2002 до Академії та зарахування на навчання слід вважати початком проходження військової служби.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової прокуратури Південного регіону України і відкрито провадження в адміністративній справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

Ухвалою суду від 13.04.2020 року судом доручено Національному юридичному університету імені Ярослава Мудрого та Військовій прокуратурі Південного регіону України надати до суду докази та зупинено провадження по справі №420/981/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової прокуратури Південного регіону України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії до надходження відповіді на доручення.

29.04.2020 року (вх. №ЕП/6203/20) та 29.04.2020 року (вх.№17096/20) від позивача до суду надійшли пояснення до позову.

04.05.2020 року (вх. №17443/20) від Військової прокуратури Південного регіону України на виконання вимог ухвали суду від 13.04.2020 року надійшов лист разом із додатками згідно переліку, який у ньому наведено.

12.05.2020 року (вх. №18427/20) від Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого надійшов лист «Відзив на заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення (факту проходження військової служби) разом із документами про необхідність надання яких було зазначено в ухвалі суду від 13.04.2020 року.

20.05.2020 року (вх. №ЕП/7271/20) від позивача до суду надійшла заява про поновлення провадження по справі.

Ухвалою від 29.05.2020 року у межах десятиденного строку, визначеного статтею ст.237 КАС України (від дати надходження заяви про поновлення), судом поновлено провадження по справі №420/981/20.

Згідно з ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Станом дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Частиною 10 ст.120 КАС України визначено, що зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.

З урахуванням положень ч.1 ст.120, ч.6 ст.120, ч.10 ст.120 КАС України, ст.258 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

В період з 31.07.2002 до 18.06.2007 ОСОБА_1 навчався на денному військово-юридичному факультеті № 6 Академії, що підтверджується, зокрема, листом Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» № М-98 (255) від 26.03.2013 (а.с.8).

Згідно витягу з послужного списку ОСОБА_1 (а.с.3-5) позивач на військову службу призваний 01.06.2006 року Дзержинським районним військовим комісаріатом м.Харкова та військову присягу прийняв 06.09.2006 року.

Так, у послужному списку позивача під №1 міститься запис про те, що з 01.08.2006 року по 18.06.2007 року на підставі наказу №81 від 28.07.2006 року ОСОБА_1 знаходився на посаді «Курсант» військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого.

Судом встановлено, що листом від 27.01.2020 за результатами розгляду звернення позивача начальником відділу роботи з кадрами Військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_1 , роз`яснено, що особова справа військовослужбовця (разом з послужним списком) формується при закінченні військового навчального закладу (а.с.7). У листі вказано, що відомості щодо періоду проходження військової служби вносяться до послужного списку за підписом начальника факультету відповідного учбового закладу. Часом прийняття на військову службу вважаються: для громадян, які вступили до військового навчального закладу, - день призначення на посаду курсанта (п.п. 3.1., 3.4. «Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 № 333 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.2014 № 611/25388).

Таким чином, вказано у листі від 27.01.2020 року у разі незгоди із датою початку проходження військової служби, ОСОБА_1 має право на оскарження зазначеного рішення службових осіб військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, у тому числі - до суду.

Позивач вважає, що його права грубо порушуються, оскільки під час розрахунку вислуги років ОСОБА_1 , строку безперервної військової служби у Збройних Силах України та нарахування грошового забезпечення йому не зараховується строк перебування на військовій службі з 31.07.2002 по 31.07.2006.

Вважаючи дії кадрового органу Військової прокуратури Південного регіону України в частині відмови зарахувати строк навчання ОСОБА_1 з 31 липня 2002 року по 31 липня 2006 року на військово-юридичному факультеті №6 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого до загального стажу військової служби та у строк служби в Збройних Силах України протиправними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 3 статті 1 вказаного Закону визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Таким чином, приписами чинного Законодавства визначено, що військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів) є одним із видів військової служби.

Частиною 11 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом. Іноземець або особа без громадянства, який (яка) вперше приймається на військову службу до Збройних Сил України, бере офіційне зобов`язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов`язки військової служби.

Відповідно до п. «в» ч.1 ст.24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції чинній станом на дату зарахування позивача на військово-юридичний факультет №6 Національної юридичної академії ім.Ярослава Мудрого) початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу.

Перебування на військовій службі громадян, які навчаються у військово-навчальних закладах, передбачено статтею 25 Закону №2232-ХІІ.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції чинній станом на дату зарахування позивача на військово-юридичний факультет №6 Національної юридичної академії ім.Ярослава Мудрого) підготовка громадян на посади осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та вищих навчальних закладах, які мають військові навчальні підрозділи.

Згідно з ч.2 вказаної статті порядок проведення підготовки громадян на посади осіб офіцерського складу у вищих військових навчальних закладах та вищих навчальних закладах, які мають військові навчальні підрозділи, визначається і затверджується Міністерством оборони України та Міністерством освіти України.

Зарахування громадян до вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, провадиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв на умовах, визначених контрактом.

З курсантом, якому виповнилося 18 років, а також слухачем після закінчення першого курсу вищого військового навчального закладу укладається контракт щодо проходження підготовки на посади осіб офіцерського складу. Однією з умов контракту є зобов`язання курсанта (слухача) про подальше проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу протягом 5 років після закінчення вищого навчального закладу.

Громадяни, які прийняті на військову службу і навчаються у вищих військових навчальних закладах або вищих навчальних закладах, де є військові навчальні підрозділи, і не мають звань прапорщиків або мічманів та офіцерського складу, є курсантами, а ті, які мають такі звання, - слухачами.

Згідно з ч.3 вказаної статті курсантам, які не мали військового звання до вступу до вищого військового навчального закладу, вищого навчального закладу, який має військовий навчальний підрозділ, після зарахування на навчання присвоюється військове звання рядового чи матроса. За військовослужбовцями та військовозобов`язаними зберігаються військові звання, присвоєні до їх вступу у вищий навчальний заклад.

Таким чином, курсант в розумінні п. «в» ч.1 ст.24, ст.25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції чинній станом на дату зарахування позивача на військово-юридичний факультет №6 Національної юридичної академії ім.Ярослава Мудрого) - це особа, яка навчається у вищому військовому навчальному закладі та якій присвоєно військове звання.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції чинній станом на дату зарахування позивача на військово-юридичний факультет №6 Національної юридичної академії ім.Ярослава Мудрого) військову підготовку студентів вищих навчальних закладів (денної форми навчання) за програмою офіцерів запасу проходять громадяни віком до 25 років, придатні до військової служби за станом здоров`я та морально-діловими якостями.

Військова підготовка студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу, крім вищих медичних навчальних закладів, проводиться на добровільних засадах, є одним з основних видів навчання і включається до визначеної державою складової освіти вищих навчальних закладів як самостійний розділ.

Програми військової підготовки студентів вищих навчальних закладів розробляються і затверджуються Міністерством оборони України разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Згідно з ч.2 ст.11 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції чинній станом на дату зарахування позивача на військово-юридичний факультет №6 Національної юридичної академії ім.Ярослава Мудрого) студентам, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою офіцерів запасу, склали встановлені іспити і атестовані до офіцерського складу, після закінчення вищого навчального закладу присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу.

Студенти, які не атестовані до офіцерського складу після закінчення курсу військової підготовки за програмою офіцерів запасу і не пройшли строкової військової служби, підлягають призову на строкову військову службу з урахуванням, за можливості, фаху, який вони отримали у вищому навчальному закладі, або за спорідненими військово-обліковими спеціальностями.

Частинами 3 статті 11 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції чинній станом на дату зарахування позивача на військово-юридичний факультет №6 Національної юридичної академії ім.Ярослава Мудрого) визначено, що перелік військово-облікових спеціальностей, з яких ведеться підготовка офіцерів запасу, порядок її проведення визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з Міністерством освіти України.

Перелік вищих навчальних закладів, студенти яких проходять підготовку за програмою офіцерів запасу, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з відповідним центральним органом виконавчої влади.

Військова підготовка студентів за програмою офіцерів запасу проводиться у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів або у вищих військових навчальних закладах.

Військові навчальні підрозділи є структурними підрозділами цих вищих навчальних закладів. Порядок створення, реорганізації та ліквідації військових навчальних підрозділів визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані вищі навчальні заклади.

Міністерство оборони України за погодженням із вищими навчальними закладами здійснює добір і призначення військовослужбовців на відповідні посади військово-навчальних підрозділів та контроль військової підготовки студентів за програмою офіцерів запасу.

Суд встановив, що відповідно до Указу Президента України від 20 листопада 1996 р. N 1105 ( 1105/96 ) "Про заходи щодо підготовки кадрів військової юстиції та організації науково-дослідних робіт у галузі військового законодавства" Кабінет Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 22.01.1998 №70 «Про утворення військово-юридичного факультету Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого».

Відповідно до п. 15 розділу 3 Тимчасового положення про організацію підготовки офіцерів у цивільних вищих навчальних закладах», затвердженого спільним наказом Міністра освіти України та Міністерства оборони України від 28.12.1995 №360/342 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.1996 за №39/1064 (чинного станом на дату зарахування позивача на денну форму навчання військово-юридичного факультету № 6) військові інститути, військові відділення, військові факультети при цивільних вищих навчальних закладах є вищими військово-навчальними закладами Міністерства оборони України, що створені для підготовки офіцерів з вищою освітою з залученням професорсько-викладацького складу і навчально-матеріальної бази. цивільних вищих навчальних закладів.

Згідно з п. 1.7 Інструкції про організацію освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №399 від 30.10.1998 (чинного станом на дату зарахування позивача на денну форму навчання військово-юридичного факультету № 6) до ВВНЗ належать такі військові структури: військові академії, військові університети, військові інститути, військові коледжі, а також військові інститути (факультети) при цивільних вищих навчальних закладах (далі - ВНЗ). ВВНЗ становлять основу системи військової освіти, яка є складовою частиною державної системи освіти.

Отже, військово-юридичний факультет Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого входить до переліку військових навчальних підрозділів Міністерства оборони України і відноситься до військових навчальних закладів Міністерства оборони України.

Згідно з ч.1 ст.61 Закону України «Про вищу освіту» особами, які навчаються у закладах вищої освіти, є:

1) здобувачі вищої освіти;

2) інші особи, які навчаються у закладах вищої освіти.

Відповідно до ч.2 вказаної статті здобувачами вищої освіти є:

1) студент - особа, зарахована до закладу вищої освіти з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра;

2) курсант - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого військового навчального закладу (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання), військового інституту як підрозділу закладу вищої освіти і навчається з метою здобуття вищої освіти за певним ступенем та якій присвоєно військове звання рядового, сержантського і старшинського складу або спеціальне звання рядового, молодшого начальницького складу або таке звання вона мала під час вступу на навчання. Статус курсанта може надаватися окремим категоріям осіб, які навчаються у невійськових закладах вищої освіти, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого військового навчального закладу (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання) з метою здобуття вищої освіти і має військове звання офіцерського складу або відповідне спеціальне звання середнього чи старшого начальницького складу, має статус слухача вищого військового навчального закладу (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано такі поняття як «студент» та «курсант».

Водночас, як вже вказано вище початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу.

Таким чином, ключовим в даному випадку є питання щодо того чи було зараховано позивача на денну форму навчання військово-юридичного факультету № 6 у якості саме курсанта.

Так, судом встановлено, що наказом ректора Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого № 300-с від 31.07.2002 року ОСОБА_1 згідно з рішенням приймальної комісії від 29.07.2002 року зараховано студентом підготовки кадрів для органів прокуратури України та денних факультетів військово-юридичного факультету № 6.

Отже, позивача 31.07.2002 року зараховано на навчання у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого саме як студента вказаного вищого навчального закладу.

Судом встановлено, що 28.07.2006 року наказом начальника військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині» №81 ОСОБА_1 , який уклав контракт про добровільний вступ на військову службу і прибув з військового комісаріату зараховано до списків особового складу факультету та поставлено на всі види забезпечення по курсантській нормі з 01.08.2006 року, присвоєно військове звання «рядовий» і призначено на посаду курсанта.

Отже, позивача призначено на посаду курсанта у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого з 01.08.2006 року.

18.06.2007, у зв`язку із закінченням військово-юридичного факультету при вищому цивільному навчальному закладі наказом Міністра оборони України № 561 ОСОБА_1 присвоєно перше офіцерське звання - «лейтенант юстиції» та направлено для подальшого проходження військової служби до органів військової прокуратури, де проходить військову службу по теперішній час.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 31.07.2002 року по 01.08.2006 року навчався на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого в якості студента, а з 01.08.2006 року - в якості курсанта.

Вказана обставина також підтверджується довідкою №55/64 від 30.04.2020 року, яка видана Військово-юридичним інститутом Національного університету ім.Ярослава Мудрого.

Оскільки початком проходження військової служби вважається, у тому числі, день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу, як наслідок, день зарахування на навчання студентом вищого військового навчального закладу не є початком проходження військової служби.

Як вже вказано вище, відповідно до абз. 5 ч. 3 ст. 2 Закону № 2232-XII (в редакції чинній в момент навчання позивача в ВІТІ НТУУ КПІ) до видів військової служби відноситься, зокрема військова служба (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають кафедри військової підготовки (факультети військової підготовки, відділення військової підготовки, інститути військової підготовки) з програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу.

Перелік видів військової служби, визначений у вказаній нормі, був вичерпним.

Навчання студентів вищих військових навчальних закладів до такого переліку не входило.

День зарахування на навчання студентом вищого військового навчального закладу не є в розумінні приписів ст. 24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової прокуратури Південного регіону України про визнання протиправними дій кадрового органу Військової прокуратури Південного регіону України в частині відмови зарахувати строк навчання ОСОБА_1 з 31 липня 2002 року по 31 липня 2006 року на військово-юридичному факультеті №6 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого до загального стажу військової служби та у строк служби в Збройних Силах України та про зобов`язання Військової прокуратури Південного регіону України провести перерахунок вислуги років, вважаючи початком проходження ОСОБА_1 військової служби з 31.07.2002 та зарахувати до вислуги років проходження військової служби весь період навчання на військово-юридичному факультеті № 6 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого з 31 липня 2002 року по 18.06.2007 року - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Військова прокуратура Південного регіону України (вул.Пироговська, 11, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 38296363);

Суддя С.М. Корой

.