Рішення № 89512503, 29.05.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/10456/19

категорія 111030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шуляк Л.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Новоград-Волинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство "Новоград-Волинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради із позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Житомирській області № 00021421414 від 23.08.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 375 323 грн, в тому числі 300 258 грн за податковим зобов`язанням та 75 065 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що лісозаготівельні роботи, виконані ФОП ОСОБА_1 та послуги з перевезення лісопродукції, надані ФОП ОСОБА_2 підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства. При цьому, висновки перевіряючих щодо неможливості надання вказаних послуг та виконання робіт зазначеними особами ґрунтуються на припущеннях.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

04.10.2019 до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого Головне управління ДФС у Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що ФОП ОСОБА_1 фактично не міг фізично бути присутнім при розробці лісосік та виконанню робіт по лісозаготівлях, а бригада не могла складатися з трьох осіб, як передбачено правилами охорони праці та техніки безпеки, оскільки ОСОБА_1 в цей же час мав перебувати на місці своєї основної роботи у ДП "Новоград-Волинський лісгосп АПК" як найманий працівник, відповідно зазначені роботи не могли фактично виконуватись приватним підприємцем ОСОБА_1 . Також зазначає, що згідно інформації Регіонального сервісного центру МВС у Житомирській області у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відсутні транспортні засоби, у зв`язку з чим не підтверджено факт здійснення зазначеним фізичною особою-підприємцем операцій з навантаження і перевезення лісопродукції (т.1, а.с.140-142).

Представники сторін в судове засідання 22.05.2020 не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Від представника позивача 22.05.2020 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Від представника відповідача 22.05.2020 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 22.05.2020, враховуючи з`ясування усіх фактичних обставин справи та отримання судом усіх необхідних доказів, вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу №1163 від 25.06.2019 та направлень від 01.07.2019 №№1523,1524,1525,1526, виданих Головним управлінням ДФС у Житомирській області, відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 75.1 ст. 75, п.77.1, п.77.2, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, проведено планову виїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства "Новоград-Волинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2015 по 31.03.2019 та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019.

За результатами перевірки складено акт від 02.08.2019 р. №565/06-30-14-14/30816653 (т.1, а.с.8-61).

В акті перевірки контролюючим органом зафіксовано, серед інших, наступне порушення:

- п.6 та п.9 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №318 від 31.12.1999 та п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 300 258,0 грн., в тому числі за 2016 рік - на 63 856,0 грн., за 2017 рік - на 65 426,0 грн., за 2018 рік - на 38 700,0 грн. та за 1 квартал 2019 року - на 132 276,0 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення:

- № 0021421414 від 23.08.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 375 323 грн, а саме 300 258 грн за податковими зобов`язаннями та 75 065 грн за штрафними санкціями (т.1, а.с.62).

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (п.п. 20.1.4 ст. 20 ПК України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.77.1 ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України №996 від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996). Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством (ч. 1 ст. 2 Закону №996).

Статтею 1 Закону №996 визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов`язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону №996 на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 року №88 (далі - Положення №88).

Відповідно до п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (п. 2.2 р. 2 Положення №88).

Відповідно до п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.6 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №318 від 31.12.1999 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, право платника податку на прибуток на формування витрат, що враховуються під час визначення об`єкта оподаткування податком, знаходиться у прямій залежності від підтвердження таких витрат розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, а також з фактом їх використання у власній господарській діяльності.

В силу викладеного, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, стосуватись саме господарських операцій, за якими було сформовано спірні суми податкового кредиту або валових витрат, та які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У ході перевірки встановлено та підтверджено поясненнями в судовому засіданні перевіряючою ОСОБА_3 , що позивач мав взаємовідносини з суб`єктами господарювання, зокрема отримував послуги від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із заготівлі та трелювання деревини; від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 послуги по вивезенню деревини.

Щодо взаємовідносин із ФОП ОСОБА_1 вказано, що згідно інформаційних баз даних фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зареєстрований в ГУ ДФС у Житомирській області (Новоград-Волинський район) як платник єдиного податку 3 групи, неплатник ПДВ, вид діяльності - 02.20 - лісозаготівлі, стан платника податків - «0» - платник за основним місцем обліку, кількість працюючих - 7 чол.

Перевіркою встановлено, що загальна вартість придбаних послуг у ФОП ОСОБА_1 складає 482 791,23 грн., в тому числі послуг по лісозаготівлі та трелюванню деревини 401 932,48 грн. згідно акта прийому-передачі наданих послуг № 1 від 29.03.2019 року в кількості 3346,493 м.куб.

У бухгалтерському обліку підприємства операції з придбання послуг по лісозаготівлі та трелюванню деревини у ФОП ОСОБА_1 відображені бухгалтерською проводкою: Дт 231 Кт 631 у сумі 401 932,48 грн.

До перевірки було надано наступні первинні документи: наряди-акти на виконання робіт, щоденники приймання робіт, карти технологічного процесу розроблення лісосік. Під час опрацювання карт технологічного процесу розроблення лісосік, які є Додатком до правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, було встановлено, що бригада, яка виконує роботи по лісозаготівлі повинна складатися не менше як з трьох осіб, в тому числі: вальника лісу, лісоруба та тракториста-машиніста.

Під час перевірки встановлено, що у наданих картах бригадиром значиться ОСОБА_1 , а у складі бригади - два його працівники - ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Бригадир, в свою чергу, є відповідальним за охорону праці та техніку безпеки своїх працівників, що передбачено картами технологічного процесу розроблення лісосік.

Отже, за висновками перевіряючих, відповідно до умов техніки безпеки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинен бути присутнім під час розроблення лісосіки, як відповідальний за охорону праці бригади.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебував у складі бригади, яка повинна складатися не менше, як з трьох осіб.

Водночас, згідно інформаційних баз даних фізична особа-підприємець ОСОБА_1 офіційно отримує доходи за ознакою 101 "заробітна плата" на постійній основі. Тобто у цей же час повинен знаходитись на своїй основній роботі - ДП "Новоград-Волинський лісгосп АПК" .

Отже, контролюючим органом зроблено висновок, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 фактично не міг фізично бути присутнім при розробці лісосік та виконанню робіт по лісозаготівлях, а бригада не могла складатися з трьох осіб, як передбачено правилами охорони праці та техніки безпеки, тому, зазначені роботи не могли фактично виконуватись приватним підприємцем ОСОБА_1 , відповідно позивачем завищено собівартість реалізованої готової продукції на загальну суму 401 932 грн.

Суд не погоджується із таким висновком контролюючого органу, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 , надавав Дочірньому підприємству "Новоград-Волинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради послуги із лісосічних робіт відповідно до договору від 01.03.2019 та послуги із садіння лісових культур та викопування посадматеріалу відповідно до договору №42/39 від 01.03.2019 (т.1, а.с.69-71).

ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл ТУ Держгірпромнагляду у Житомирській області №153.13.18 на виконання робіт підвищеної небезпеки при лісозаготівлі: лісосічні роботи, трелювання лісу (т.1, а.с.75).

Відповідно до договору від 01.03.2019 про надання послуг із лісосічних робіт ФОП ОСОБА_1 зобов`язався на свій ризик надати послуги із заготівлі та трелювання деревини згідно лісорубних квитків. Підставою для оплати є акт здавання-приймання наданих послуг та акт приймання на відповідальне зберігання лісопродукції (п.3.1 договору). Виконавець повинен неухильно виконувати вимоги технологічних карт на розроблювальній ділянці та в 50-метровій небезпечній зоні (п.5.3 договору).

Згідно із актом прийому-передачі наданих послуг № 1 від 29.03.2019 року загальна вартість придбаних послуг із заготівлі та трелювання деревини у ФОП ОСОБА_1 складає 401 932,48 грн (т.1, а.с.72), із садіння лісових культур та викопування посад матеріалу згідно із актом від 29.03.2019 - 80 858,75грн (т.1,а.с.73).

Як зазначалось, до перевірки позивачем було надано контролюючому органу наступні первинні документи: наряди-акти на виконання робіт, щоденники приймання робіт, карти технологічного процесу розроблення лісосік. Саме при опрацюванні карт технологічного процесу розроблення лісосік у перевіряючих виникли сумніви щодо фактичного надання ФОП ОСОБА_1 вказаних послуг.

Суд враховує, що Правилами охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, які затверджені Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 13 липня 2005 року №119 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2005 р. за N 1084/11364 (далі - Правила) визначено, що лісосічні роботи - роботи з заготівлі, трелювання та первинного оброблення деревини на лісосіці, додатковій робочій території лісозаготівельних бригад та в зовнішніх зонах безпеки.

Пунктами 6.6, 6.7 Правил визначено, що роботи в цехах, на нижніх та проміжних лісоскладах, а також у лісі повинні виконуватись відповідно до затверджених карт технологічного процесу, а за необхідності згідно з іншою проектно-технологічною документацією, яка затверджується у встановленому порядку (положеннями, проектами організації робіт, типовими технологічними процесами, технологічними регламентами, технологічними інструкціями тощо), зміст яких не повинен суперечити нормативно-правовим актам з охорони праці.

Картами технологічного процесу необхідно завершувати доведення до відома бригад (ланок) і окремих працівників вимог з охорони праці, які відсутні в експлуатаційній документації на технічні засоби і в повній мірі не можуть бути включені в акти з охорони праці підприємства.

Зміст карти технологічного процесу повинен відповідати вимогам ГОСТ 3.1120-83 "ЕСТД. Общие правила отражения требований безопасности труда в технологической документации" з доповненнями, які необхідні для регламентації безпечного ведення окремих видів робіт, враховувати особливості робочого об`єкта, виділених бригаді знарядь праці, прийнятої технології робіт, рівня повноти врахування вимог безпеки праці в інструкції з охорони праці та в інших документах для бригади. Під час їх розроблення максимум необхідної інформації слід подавати графічно та в табличній формі.

Відповідно до п.15.1.6. Правил у карту технологічного процесу розроблення лісосіки (ділянки) необхідно включати таку інформацію та рішення, що впливають на безпеку праці:

характеристику лісосіки та виділених в її межах ділянок, необхідну для вибору найбільш безпечної технології робіт (механічний склад ґрунту, ступінь його зволоження, рельєф місцевості, розподіл території за крутістю схилів, експозиції схилів тощо);

перерахування чисельного та професійного складу бригади (ланки), виділених їй знарядь праці (робочих машин, тракторів, устаткування, мотоінструменту), державні номери та номери за паспортами рухомих технічних засобів;

повний перелік засобів індивідуального та колективного захисту працівників, протипожежного захисту;

технологічну схему лісосіки з умовними позначеннями;

дані про порядок та послідовність виконання робіт, черговість розроблення пасік, показ варіантів розташування ланок працівників та техніки на безпечних відстанях;

опис безпечних способів праці на підготовчих та основних роботах, не відображених в інструкціях з охорони праці та інших документах, які надаються бригаді (ланці);

природоохоронні вимоги;

акт готовності лісосіки до розроблення, в якому перераховуються підготовчі роботи, вказується термін їх проведення, підтверджується виконання.

Пунктом 15.1.14 Правил передбачено, що на підприємствах Держкомлісгоспу України один примірник погодженої карти технологічного процесу повинен реєструватись і зберігатись у інженера з лісозаготівель (лісового господарства). Два її узгоджених примірники необхідно передавати у виробничий підрозділ (лісництво, лісопункт), керівник якого зобов`язаний їх також зареєструвати та передати майстрові чи іншому керівнику робіт під розпис один примірник карти разом з завданням на виконання підготовчих робіт. Після затвердження двох примірників карти технологічного процесу керівник виробничого підрозділу або його помічник (заступник) зобов`язаний зробити відмітку про затвердження карти у примірнику, що був у керівника лісосічних робіт, і безпосередньо чи через нього передати її бригадирові лісозаготівельної бригади під розпис. Керівник лісосічних робіт для подальшого керівництва роботами повинен отримати перший примірник затвердженої карти технологічного процесу і її зміст довести під розпис до відома всіх членів бригади (ланки).

На підприємствах, не підпорядкованих Держкомлісгоспу України, порядок розроблення, погодження, затвердження та використання карти технологічного процесу повинен уточнюватись роботодавцем.

Згідно із п.15.1.15 Правил під час розроблення карти технологічного процесу і ведення рубок головного користування необхідно враховувати вимоги пунктів 47-57 Правил рубок головного користування в лісах України.

Судом досліджено карти технологічного процесу розроблення лісосіки №45,46,47,48,49,50,51,52,53,54,55,56,57,58,59,60,61,62,63,64,65,66 (т.1, а.с.156-199), які складені ДП "Новоград-Волинський лісгосп АПК" Городницьке лісництво з урахуванням вимог п.15.1.6 та п.15.1.14 Правил та видані ФОП ОСОБА_1 .

У вказаних картах визначено склад бригади 3 чол., в тому числі вальник лісу, лісоруб та тракторист-машиніст. З вимогами карти ознайомлені ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15., ОСОБА_16 , ОСОБА_17. , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

В судовому засіданні було допитано у якості свідка ФОП ОСОБА_1 , який пояснив, що ним надавались позивачу послуги із лісосічних робіт та послуги із садіння лісових культур та викопування посадматеріалу. При цьому, дані роботи виконувались ОСОБА_4 , ОСОБА_18. , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , з якими у ФОП ОСОБА_1 укладено трудові договори. Склад бригади визначався самостійно ФОП ОСОБА_1 , про що зазначалось у складених ним картах технологічного процесу розроблення лісосіки. Також вказав, що він, як роботодавець та бригадир, визначав завдання на день згідно карти технологічного процесу розроблення лісосіки, проводив інструктаж з техніки безпеки зі своїми підлеглими, далі бригада самостійно виконувала роботи, виконання яких перевірялось ним у кінці робочого дня. Не заперечував, що він дійсно працює інженером із лісозаготівель у Державному підприємстві "Городницьке лісове господарство" Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, проте виконання обов`язків за основним місцем роботи не заважає здійсненню ним підприємницької діяльності.

Зазначені пояснення підтверджуються копіями трудових договорів (т.1, а.с.63-68), картами технологічного процесу розроблення лісосіки (т.2, а.с.89-152), довідкою від 08.10.2019 (т.1, а.с.149).

Судом досліджено карти технологічного процесу розроблення лісосіки, складені ФОП ОСОБА_1 як роботодавцем із дотриманням вимог п.15.1.6 та п.15.1.14 Правил та погоджені лісничим ОСОБА_13 (т.2, а.с.89-152). У вказаних картах зазначено склад бригади у кількості 2 осіб - вальник лісу та лісоруб. При цьому, із даними картами ознайомлені вищезазначені фізичні особи, які перебувають у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_1 .

Як пояснив представник позивача, дані карти технологічного процесу розроблення лісосіки не надавались під час перевірки, оскільки складені ФОП ОСОБА_1 самостійно на виконання робіт, визначених згідно карт технологічного процесу розроблення лісосіки, виданих ДП "Новоград-Волинський лісгосп АПК" Городницьке лісництво. Відповідно, карти технологічного процесу розроблення лісосіки, складені ФОП ОСОБА_1 не повинні зберігатись на підприємстві.

Суд враховує, що відповідно до п.15.1.32 Правил при виконанні лісосічних операцій бригада повинна складатись не менше ніж з двох працівників, один з яких повинен призначатися старшим. Під час роботи вони повинні бачити один одного.

Отже, виконання лісосічних робіт відбувалось працівниками ФОП ОСОБА_1 у складі бригади не менше 2 осіб, що узгоджується із вимогами п.15.1.32 Правил, з урахуванням вимог карт технологічного процесу розроблення лісосіки, виданих позивачем та на підставі розроблених ФОП ОСОБА_1 як роботодавцем карт технологічного процесу розроблення лісосіки, що відповідає вимогам ч.2 п.15.1.14 Правил. При цьому, виконання даних робіт не вимагало постійної фактичної присутності ФОП ОСОБА_1 , а тому він не був позбавлений можливості виконувати обов`язки за основним місцем роботи як найманий працівник.

Інформація про порушення ФОП ОСОБА_1 правил охорони праці та техніки безпеки при виконанні зазначених робіт для позивача відсутня.

Таким чином, висновок контролюючого органу про те, що ФОП ОСОБА_1 фактично не міг фізично бути присутнім при розробці лісосік та виконанню робіт по лісозаготівлях, а бригада не могла складатися з трьох осіб, як передбачено правилами охорони праці та техніки безпеки, тому, зазначені роботи не могли фактично виконуватись приватним підприємцем ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому є необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1 дійсно надавались послуги позивачу із лісосічних робіт відповідно до договору від 01.03.2019 та послуги із садіння лісових культур та викопування посад матеріалу відповідно до договору №42/39 від 01.03.2019, а тому позивачем обґрунтовано віднесено до складу витрат вартість виконаних робіт та наданих послуг ФОП ОСОБА_1 .

Щодо взаємовідносин з контрагентом ФОП ОСОБА_2 у акті перевірки зазначено, що згідно інформаційних баз даних фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) він зареєстрований в ГУ ДФС у Житомирській області (Новоград- Волинський район) як платник єдиного податку 3 групи, не є платником ПДВ, види діяльності - 49.41 - вантажний автомобільний транспорт, 16.10 - лісопильне та стругальне виробництво, стан платника податків - «0» - платник за основним місцем обліку, кількість працюючих - 3 чол.

Загальна вартість придбаних у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 послуг складає 508 121,68 грн., в тому числі послуг навантаження і перевезення лісопродукції в розмірі 227 934,22 грн.

У бухгалтерському обліку підприємства операції з придбання послуг навантаження і перевезення лісопродукції у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відображені наступними проводками:

Дт 231 Кт 631 - 187 077,26 грн.;

Дт 93 Кт 631 - 40 856,96 грн.

До перевірки позивачем надано товарно-транспортні накладні, згідно яких навантаження та перевезення лісопродукції здійснювалось фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 автомобілем ЗІЛ НОМЕР_2 .

При цьому, згідно інформації Регіонального сервісного центру МВС у Житомирській області у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відсутні транспортні засоби, у зв`язку з чим не підтверджено факт здійснення зазначеним фізичною особою-підприємцем операцій з навантаження і перевезення лісопродукції.

Крім того, позивачем до перевірки не надано жодного документа, які підтверджували б перебування зазначеного в ТТН автомобіля в оренді у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .

З урахуванням наведеного, контролюючим органом зроблено висновок, що товариством завищено собівартість реалізованої готової продукції та витрат на збут на загальну суму 227 934,0грн.

Суд не погоджується із таким висновком контролюючого органу, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, між ДП "Новоград-Волинський лісгосп АПК" та ФОП ОСОБА_2 укладено договори: №100 від 18.10.2018 року про надання послуг по вивезенню деревини, №2 від 02.01.2019 про надання послуг по вивезенню деревини, №24 від 04.02.2019 на переробку давальницької сировини (т.1, а.с.87-91).

Відповідно до актів приймання-здавання наданих послуг загальна вартість придбаних у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 послуг складає 508 121,68 грн., в тому числі послуг навантаження і перевезення лісопродукції в розмірі 227 934,22 грн (т.1, а.с.92-101).

У товарно-транспортних накладних, виданих позивачем ФОП ОСОБА_2 , вказано, що навантаження та перевезення лісопродукції здійснювалось автомобілем ЗІЛ НОМЕР_2 .

Враховуючи, що за ФОП ОСОБА_2 не зареєстрований даний транспортний засіб, у перевіряючих виникли сумніви щодо реальності даних господарських операцій.

В судовому засіданні у якості свідка було допитано ФОП ОСОБА_2 , який пояснив, що дійсно мав господарські відносини із позивачем щодо перевезення деревини та її переробки. Послуги із перевезення деревини надавав на транспортному засобі, який орендував у ФОП ОСОБА_14 , а саме ЗІЛ НОМЕР_2 . Після укладення договору оренди ФОП ОСОБА_14 передав йому технічний паспорт на автомобіль. Вказав, що на даному транспортному засобі встановлено маніпулятор, хоча в технічному паспорті відсутня відмітка про це.

Судом досліджено договір оренди транспортного засобу від 01.09.2018 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_14 надав в оренду ФОП ОСОБА_2 транспортний засіб ЗІЛ з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 (т.1, а.с.84-86). Строк дії договору до 01.09.2019 (п.5.3 договору).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що даний договір не був наявний у ДП "Новоград-Волинський лісгосп АПК" на момент перевірки, оскільки даний договір цим підприємством не укладався, а тому не мав зберігатись на підприємстві, з чим погоджується суд.

З огляду на викладене, висновок контролюючого органу про те, що за ФОП ОСОБА_2 не зареєстрований транспортний засіб ЗІЛ, а тому він не міг здійснювати для позивача операції з навантаження і перевезення лісопродукції, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому є необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_2 дійсно надавались послуги позивачу із з навантаження і перевезення лісопродукції, а тому позивачем обґрунтовано віднесено до складу витрат вартість виконаних робіт та наданих послуг ФОП ОСОБА_2 .

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом".

Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між Дочірнім підприємством "Новоград-Волинський лісгосп АПК" та його контрагентами - ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , факт чого має підтверджуватись належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 73-75 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, висловленою також у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 ст. 77 КАС України).

Натомість відповідачем не доведено, що подані позивачем первинні документи є недійсними, або повно та об`єктивно не відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеній нормі відповідачем не доведено правомірність свого рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що судом досліджено первинні документи, які є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 та підтверджують їх фактичне здійснення, слід дійти висновку, що висновок контролюючого органу про заниження податку на прибуток на загальну суму 300 258,0 грн., в тому числі за 2016 рік - на 63 856,0 грн., за 2017 рік - на 65 426,0 грн., за 2018 рік - на 38 700,0 грн. та за 1 квартал 2019 року - на 132 276,0 грн. є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Житомирській області № 00021421414 від 23.08.2019 року слід визнати протиправним та скасувати.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246,250,255,295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області № 00021421414 від 23.08.2019.

Стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП / ЄДРПОУ: 39459195) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства "Новоград-Волинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (вул. Потапова, 9, м. Новоград-Волинський, Житомирська область, 11700. РНОКПП / ЄДРПОУ: 30816653) 5630 (п`ять тисяч шістсот тридцять) грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 29.05.2020

Суддя Л.А.Шуляк