Ухвала суду № 89511766, 28.05.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 травня 2020 року м. Київ № 320/3300/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у

м.Києві та Київській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин Ісламської республіки ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (далі по тексту – ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області), в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області щодо розгляду заяви разом із поданими документами громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», та відсутності рішення – протиправною.

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДМС в м. Києві та Київській області прийняти рішення по заяві разом із поданими документами громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» та оформити довідку про реєстрацію громадянином України.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 вказаний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області щодо розгляду заяви разом із поданими документами громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» та відсутності рішення.

Зобов`язано Центральне міжрегіональне управління ДМС в м. Києві та Київській області ( код ЄДРПОУ 42552598; місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) прийняти рішення по заяві разом із поданими документами громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» та оформити довідку про реєстрацію громадянином України.

Стягнуто судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління ДМС в м. Києві та Київській області ( код ЄДРПОУ 42552598; місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А)..

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020 апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – повернуто особі, яка її подала.

Отже, 30.03.2020 рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 320/3300/19 набрало законної сили.

17.04.2020 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 320/3300/19.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі № 370/3300/19.

18.05.2020 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що рішення суду у справі № 320/3300/19 набрало законної сили, проте відповідачем не виконується вказане рішення суду всупереч приписам статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляну на невиконання відповідачем рішення суду, представник позивача просить суд винести ухвалу, якою зобов`язати Центральне міжрегіональне Управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області подати звіт про виконання рішення суду, у випадку невиконання рішення суду накласти штраф на керівника відповідача. Додатково представник позивача зауважив, що 30.04.2020 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Бялим М.Г. відкрито виконавче провадження №61950335 та надано 10 денний термін для добровільного виконання рішення суду. Позивач зазначив, що станом на 18.05.2020 державним виконавцем накладено стягнення на боржника виконавчого збору у розмірі 18892 грн.

Розглянувши подане клопотання, вивчивши доводи, наведені заявником в його обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначеній нормі відповідають також і положення пункту 1 частини шостої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення та положення підпункту «ґ» пункту 4 частини першої статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Крім того, суд зазначає, що згідно з вимогами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до вимог статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

При вирішенні поданої заяви суд звертає увагу на те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Суд також наголошує, що наведене є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту із накладенням штрафу.

Отже, у разі звернення позивача із заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10 грудня 2018 р. у справі №807/2358/15 (адміністративне провадження №К/9901/45276/18).

Відповідно до визначення наданого у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.062016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Суд зауважує, що до поданого клопотання представником позивача додано постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.04.2020 ВП № 61950335. Так, судом встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.04.2020 ВП №61950335 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №320/3300/19 виданого 17.04.2020 Київським окружним адміністративним судом про зобов`язання Центрального міжрегіонального управління ДМС в м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 42552598; місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) прийняти рішення по заяві разом із поданими документами громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» та оформити довідку про реєстрацію громадянином України.

Також вказаною постановою стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 18892 грн.

Відповідно до визначення наданого у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.062016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Попри те, суд зауважує, що відповідно до приписів пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про судовий збір» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Водночас, з доданих до суду документів вбачається, що виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління Міністерства юстиції (м.Київ), оскільки державним виконавцем відкрито виконавче провадження.

Разом з тим, жодних доказів щодо того які дії вчинялися виконавцем по примусовому виконанні виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 №320/3300/19 не надано.

Суд звертає увагу, заявника, що надання до суду лише постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 61950335 від 30.04.2020 не підтверджує факт невиконання рішення суду, оскільки суду не надається встановити які саме дії були вчинені державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду № 320/3300/19 від 17.04.2020.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення не підлягає задоволенню з огляду на ту обставину, що заявником не надано доказів того, що відповідач відмовився виконати рішення суду добровільно та не зазначено обґрунтованих підстав вважати що відповідач ухиляється від виконання рішення суду.

Керуючись статтями 243, 248, 382 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі № 320/3300/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.