Рішення № 89511125, 28.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року Справа № 160/4672/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що міститься у листі за №2862/03.05.18 від 23.03.2020 року про призначення, нарахування та виплату позивачу пільгової пенсії за Списком № 1 та за Списком № 2 у зв`язку з роботою в особливо шкідливих умовах праці;

- зобов`язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, призначити, нарахувати та виплачувати позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 та за Списком № 2, у зв`язку з його роботою в особливо шкідливих умовах праці, відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 16 березня 2020 року.

В обґрунтування позовної заяви вказано, що відповідачем безпідставно не було зараховано до роботи у шкідливих умовах за Списком № 1 та Списком № 2 увесь період його роботи на перелічених вище посадах на Вільногірському ГМК, що змусило його звернутися до суду з цим позовом з метою захисту соціальних прав та гарантій.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/4672/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

25.05.2020 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач висловлює незгоду з вимогами позову та вказує, що управлінням було відмовлено позивачу у призначенні пенсії з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу. Підстав для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 22.08.1992 по 05.09.1994 на посаді "прораба, старшого прораба" до пільгового стажу за Списком № 2 немає, оскільки в переліку професій до атестації робочих місць №33 від 25.01.1995 відсутня посада, зазначена в пільговій довідці, а також для зарахування періодів роботи з 01.08.2002 по 30.11.2004 на посаді "прораба" до пільгового стажу за Списком № 1 немає, оскільки наказ № 127 від 04.03.2002 про затвердження списків осіб категорії "А" не є атестацією робочих місць. Крім того, у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відсутні підстави для зарахування до загального стажу роботи період навчання з 18.09.1979 по 13.01.1981, з 10.09.1981 по 24.04.1983, з 29.08.1985 по 13.07.1988, оскільки в довідці не зазначено форма навчання. Враховуючи вищезазначене, вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області такими, що відповідають чинному законодавству, а вимоги ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах є безпідставними та задоволенню не підлягають.

До відзиву додані матеріали відмовної пенсійної справи ОСОБА_1 .

Судом під час розгляду даної справи враховані положення постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19» та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.03.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заявою про призначення/перерахунок пенсії щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 23.03.2020 № 2862/03.05-18 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 114 Розділу ХІУ-1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058- IV).

За наданими Вами документами, загальний страховий стаж складає 29 років 03 місяці 05 днів (стаж враховано по 31.12.2019).

Одночасно повідомляємо, що до загального стажу роботи не враховано періоди навчання 18.09.1979-13.01.1981, 10.09.1981-24.04.1983, 29.08.1985-13.07.1988, оскільки в довідці не зазначено форма навчання.

Пільговий стаж не враховано:

по Списку №2 22.08.1992-05.09.1994 - в переліку професій до атестації робочих місць № 33 від 25.01.1995 відсутня посада зазначена в пільговій довідці;

по Списку №1 01.08.2002-30.11.2004 - Наказ №127 від 04.03.2002 про затвердження списків осіб категорії "А" не є атестацією робочих місць.

Отже, позивачу було відмовлено у призначенні пільгової пенсії за Списком №2 через не зарахування до пільгового стажу періодів його роботи з 22.08.1992-05.09.1994 р. та з 01.08.2002-30.11.2004 р.

Інші підстави відмови за наслідками розгляду документів позивача про призначення пенсії не вказані.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначена статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, чоловіки - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи для чоловіків.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (надалі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок №637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлює «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (надалі Порядок № 18-1).

Згідно з п. 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до записів в трудовій книжці на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , останній:

запис №7: 01.06.1991 р. - переведений в СУ-2 фірми «Цирконстрой» прорабом;

запис №8: 01.10.1993 р. - переведений там же старшим прорабом;

запис №9 : 01.01.2018 - призначений там же головним інженером будівельного управління №3;

запис №10: 26.05.1993 - Верхньодніпровський ГМК перейменовано у Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат;

запис №11: 01.09.1998 - переведений в ремонтне управління головним інженером;

запис №12: 02.01.2001 - переведений в ремонтно-будівельне управління старшим прорабом ділянки з ремонту технологічного обладнання металургії;

запис №13: 01.08.2002 - переведений у тому ж управлінні прорабом відділів №№1, 3 металургійного виробництва (хімзахисних робіт);

запис №14: 01.12.2004 - переведений до металургійного виробництва виробником робіт ділянки з ремонту технологічного обладнання.

Згідно довідки, уточнюючої особливий характер роботи, умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії №185 від 26.10.2007 р.; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №3-8/1 від 16.01.2020 р. ОСОБА_1 працював повний робочий день на пільгових посадах та виконував роботу із шкідливими умовами праці у такі періоди:

з 01.06.1991 р. по 21.12.1991 р.

з 01.01.1992 р. по 10.03.1994 р.

з 11.03.1994 р. по 31.12.1997 р.

з 01.08.2002 р. по 15.01.2003 р.

з 16.01.2003 р. по 30.11.2004 р.

Як вбачається з матеріалів справи, уточнюючими довідками та записами у трудовій книжці підтверджено перебування позивача на пільговій посаді у спірні періоди.

Відповідачем в якості підстав відмови вказано про відсутність посади в переліку професій до атестації робочих місць №33 та відсутність атестації у період з 01.08.2002 р. по 30.11.2004 р.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» і «б» ст.13 та ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», врегульовано Порядком застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 383 від 18.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383).

Так, відповідно до п. 4.5 Порядку № 383, якщо атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності «Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.1992 (далі - Порядок № 442). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1992, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною 2 пункту четвертого цього Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці від 1 вересня 1992 року № 41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, законодавцем покладений обов`язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому непроведення або несвоєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 10 березня 2015 року по справі №21-51а15 та від 10 вересня 2013 року по справі №21-183а13.

Судом встановлено, що посади (професія) позивача старшого майстра, майстра, прораба, старшого прораба, у період з 22.08.1988 року по 31.12.1997 року було атестовано у встановленому законом порядку за Списком № 2, розділу XXIX, згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 р. за № 1173; відповідно до розділу XXVII постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 р. за №10 та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року за № 162; з 01.08.2002 року по 30.11.2004 р. було атестовано за Списком № 1, розділу XXII, підрозділу 1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року за № 162 та постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року за № 36.

У довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №3-8/1 від 16.01.2020 р. по кожному періоду зазначені Накази про атестацію робочих місць, які погоджені з Головним Госекспертом області з умов праці.

Аналогічні відомості містяться також у довідці уточнюючій особливий характер роботи, умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 26.10.2007 р. за № 185.

При цьому, посади та умови праці за професією за спірні періоди залишались незмінними.

Пунктом 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (надалі - Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Суд зазначає, що, за приписами пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. Надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірні періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу та врахуванню для визначення розміру пенсії, оскільки:

матеріалами справи підтверджено наявність проведеної атестації робочих місць за умовами праці та посада (-и) позивача відноситься (відносяться) до атестованих переліків посад, робіт, професій;

навіть якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року в справі № 21-307а14)

Доводи органу пенсійного фонду в обґрунтування відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду роботи з підстав відсутності атестації робочих місць не може ставитися пенсіонеру у провину, а твердження щодо відсутності такої посади серед атестованих не відповідає фактичним обставинам.

Щодо доводів відповідача про незарахування до загального стажу роботи період навчання позивача з 18.09.1979 по 13.01.1981, з 10.09.1981 по 24.04.1983, з 29.08.1985 по 13.07.1988, оскільки в довідці не зазначено форма навчання суд зазначає, що такі формальні підстави не можуть слугувати в якості відмови у зарахуванні до загального стажу, адже такі відомості не були зазначені не з вини особи, яка звернулася з метою призначення пенсії, жодні нормативно-правові акти не містять обов`язкової форми довідки із зазначенням форми навчання і орган пенсійного фонду навіть не вказав яка саме довідка такої інформації не містить.

Відтак висновки пенсійного фонду, які стали підставами для відмови у призначенні пенсії, суд визнає необґрунтованими.

Отже, встановлені обставини справи та вимоги законодавства свідчать про надання позивачем передбачених законодавством відомостей для підтвердження спірних періодів, тому вони мають бути зараховані до пільгового та страхового стажу.

За наведених обставин, суд вважає, що питання позивача про призначення пенсії на пільгових умовах було розглянуто формально та не враховані усі обставини, які мають значення.

Крім того, в листі-відмові органом пенсійного фонду не зазначаються конкретні норми закону, якими підтверджена його правова позиція. Разом з тим, суд зауважує, що матеріали пенсійної справи не містять доказів розгляду питання щодо підтвердження пільгових періодів позивача комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» № 33202/96, «Oneryildizv. Turkey» № 48939/99, «Moskalv. Poland» № 10373/05).

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи положення статті 245 КАС України з метою ефективного відновлення порушеного права позивача та дотримання його соціальних гаратній і реалізації права на належне соціальне утримання суд дійшов висновку, що позивач має право на належний розгляд його заяви про призначення пенсії, яка подана ним 16.03.2020 р., документів для призначення пенсії та отримання належної відповіді за наслідками такого розгляду (рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії), та встановивши протиправність не зарахування періодів його роботи на пільговій посаді, вважає за необхідне вийти за межі позову та визнати протиправним відмову у призначенні пенсії та зобов`язати розглянути повторно заяву з урахуванням спірних періодів та висновків суду.

Разом з тим, вимоги позивача про призначення, нарахування та виплати пенсії за Списком №1 та Списком №2 є передчасними, оскільки органом пенсійного фонду не проведено обрахунок пільгового та загального стажу і не визначено вид пільгової пенсії (Список №1 або Список №2), а такі дії органу пенсійного фонду входять до його дискреційних повноважень та суд не має права в них втручатися.

Такий спосіб захисту, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

В порядку розподілу судових витрат у відповідності до положень ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково;

Визнати протиправною відмову головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що міститься у листі за №2862/03.05.18 від 23.03.2020 року про призначення, нарахування та виплату позивачу пільгової пенсії за Списком № 1 та за Списком № 2 у зв`язку із роботою в особливо шкідливих умовах праці;

Зобов`язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.03.2020 р. про призначення пенсію на пільгових умовах зарахувавши до пільгового стажу спірні періоди та з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання даного позову у розмірі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун

28.05.2020

Рішення не набрало законної сили 28 травня 2020 р.

Суддя В.С. Віхрова