Ухвала суду № 89510986, 29.05.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/6128/20

Провадження № 1-кс/201/1918/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого – слідчого судді Шелестова К.О.

з секретарем судового засідання – Єременко М.В.

за участю: прокурора – Зінченко О.С.

підозрюваної – ОСОБА_1

захисника – адвоката Коваленка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі, внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12020040640001216 від 29.05.2020 року, клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Андрущенко І.В., погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Зінченко О.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкас Черкаської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженим з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що підозрювана ОСОБА_1 , будучи особою яку притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, в тому числі і корисливих злочинів, належних висновків для себе не зробила, та знов вчинила умисний, корисливий злочин.

Так, 28 травня 2020 року ОСОБА_1 , у вечірній час, точного часу у ході досудовою слідства встановити не виявилось можливим, знаходячись поблизу «Свято-Троїцького собору», розташованою за адресою: м. Дніпро, вул. Троїцька, 7, маючи злочинний умисел, направлений па повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням до іншого приміщення, та, реалізуючи його, переконавшись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає і вони мають таємний характер, через службові двері проникла до приміщення вищевказаного собору, де сховалась до закриття храму, з метою надання своїм діям таємного характеру.

Того ж дня, а саме 28 травня 2020 року ОСОБА_1 , у вечірній час, точного часу у ході досудовою слідства встановити не виявилось можливим, переконавшись в тому, що служителі храму та прихожани пішли, та за її діями ніхто не спостерігає і вони мають таємний характер, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужою майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, знаходячись в приміщенні «Свято-Троїцького собору» та отримавши доступ до коштовностей храму, почала збирати коштовності, а саме: каблучки, сережки, обручки, підвіски та ланцюжки з коштовних металів, що перебувають у власності «Свято-Троїцького собору», вартість яких встановлюється, та складати їх до належної їй сумки, яку мала при собі, а також грошовими коштами належними «Свято-Троїцькому собору» на суму 2 753 гривні.

Однак, ОСОБА_1 не виконала усі дії, які вважала за необхідні для доведення злочину до кінця, та не змогла його закінчити та розпорядитись викраденим майном на власний розсуд і причин, що не залежали від її волі, оскільки в храмі спрацювала сигналізація, та ОСОБА_1 була затримана в приміщенні «Свято-Троїцького собору» з викраденим майном, не отримавши реальної можливості користування та розпорядження вищевказаним майном.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення за вищезазначених обставин було 29 травня 2020 року зареєстровано у Єдиному реєстру досудових розслідувань за № 12020040640001216.

29 травня 2020 року ОСОБА_1 була затримана в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення і того ж дня, останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрювана вчинила тяжке кримінальне правопорушення, за яке передбачене максимальне покарання у виді шести років позбавлення волі, може вплинути на потерпілого і свідків у цьому кримінальному провадженні, ухилитися від явки до органу досудового розслідування або суду, оскільки остання не має постійного проживання у м. АДРЕСА_3 , раніше була повідомлена про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, обвинувальні акти по яким, наразі перебувають на розгляді інших судів, що свідчить про наявність достатніх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливість застосування до підозрюваної ОСОБА_1 іншого більш м`якого виду запобіжного заходу.

Прокурор Зінченко О.С. у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_1 і її захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання сторони обвинувачення щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому просили застосувати до підозрюваної менш суворий запобіжний захід.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з вимогами ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Як встановлено з матеріалів клопотання, СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040640001216, відомості про яке 29 травня 2020 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення незакінченого замаху на таємне викрадення майна належного «Свято-Троїцькому собору», здійсненого шляхом проникнення у приміщення, за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

29 травня 2020 року ОСОБА_1 була затримана в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення і в цьому кримінальному провадженні № 12020040640001216 від 29.05.2020 року останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує наступні обставини.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, про що свідчать наступні докази, зокрема, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 29 травня 2020 року; протокол огляду від 28 травня 2020 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 29 травня 2020 року; протоколами допитів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 29 травня 2020 року, у зв`язку із чим, сукупність цих фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись у обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, на думку суду, доведеним є ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання у виді шести років позбавлення волі, а також не має постійного місця проживання у м. Дніпрі, під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ще не зібрані всі процесуальні докази винуватості підозрюваної ОСОБА_1 , зокрема, не допитані ряд свідків сторони обвинувачення, не вилучені необхідні речі і документи, не проведено експертизи, внаслідок чого, ОСОБА_1 має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно вплинути на потерпілого, свідків і експертів у цьому кримінальному провадженні, раніше повідомлялася про підозру у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень проти власності, обвинувальні акти по яким перебувають на розгляді у інших судах, що вказує на можливість підозрюваної вчиняти інші кримінальні правопорушення проти власності, враховуючи відсутність у неї постійного доходу і місця роботи.

Крім того, суд також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів вчинення підозрюваною ОСОБА_1 кримінального правопорушення, вік і стан її здоров`я, відсутність постійного місця проживання у м. Дніпрі, наявність на утриманні малолітньої дитини, яка перебуває на вихованні у її матері та мешкає у іншій області.

В той же час, з урахуванням всіх вищезазначених обставин, на підставі досліджених доказів, суд доходить до висновку про недостатність застосування до підозрюваної ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, які на даний час не зможуть ефективно запобігти вищезазначеним встановленим судом ризикам, зазначеним у клопотання, в той же час, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у повній мірі забезпечить виконання покладених на підозрювану ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового розслідування і зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим, клопотання сторони обвинувачення з цих підстав визнається судом обґрунтованим і таким, що може бути задоволено у повному обсязі.

Також, враховуючи положення п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 42 040,00 гривень, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Андрущенко І.В., погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Зінченко О.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою є 27 липня 2020 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваною ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № НОМЕР_1 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 42040,00 грн. (сорок дві тисячі сорок гривень), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваної ОСОБА_1 з-під варти зобов`язати її прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останню обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками і експертами у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення її за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення нею про причини своєї неявки, або порушення нею обов`язків, покладених на неї у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя К.О. Шелестов