Рішення № 89509689, 21.12.2019, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/949/18

провадження № 2-а/631/25/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Ракової С. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції у місті Кременчук ДПП старшого лейтенанта поліції Буднікова Кирила Всеволодовича, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача - УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ У МІСТІ КРЕМЕНЧУЦІ «Про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 175735 від 07.08.2018 року», -

в с т а н о в и в:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції у місті Кременчук ДПП старшого лейтенанта поліції Буднікова К. В., із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача: Управління патрульної поліції у місті Кременчук,- «Про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР № 175735 від 07.08.2018 року» (вхідний № 4213/18-вх від 21.08.2018 року), в якому зазначив, що дійсно 07.08.2018 року він керував транспортним засобом «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_7 , на автошляху М-22 Полтава - Олександрія, й на 52 км цього автошляху його зупинили працівники патрульної поліції з підстав відсутності на його автомобілі задніх грязезахисних фартухів та бризковиків, передбачених конструкцією автомобіля, що є порушенням пункт 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху України й за що передбачена адміністративна відповідальність частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнувши його до відповідальності шляхом накладення штрафу в розмірі 340 гривень. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, не обґрунтованим та недоведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 175735 від 07.08.2018 року, підлягає скасуванню, тому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР № 175735 від 07.08.2018 року, а справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закрити (а. с. 1 - 6).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 посилається на те, що працівник патрульної поліції не мав права притягати його до адміністративної відповідальності без доказів та без з`ясування всіх обставин справи, оскільки відповідачем фактично не зафіксоване таке порушення ним Правил дорожнього руху, яке б доводило його вину. Інспектор поліції фактично провів перевірку технічного стану його автомобіля, але акт перевірки не складав та копію йому не видавав. Він не взяв до уваги його пояснення в частині того, що відповідно до технічних характеристик заводу виробника на даному транспортному засобі встановлені грязезахисні фартухи, про що ним було зроблено фото. Крім того, при розгляді справи пояснення свідків, показання технічних приладів чи технічних засобів, а також інші докази не досліджувались, поліцейський не представився, не надав документи, не повідомив причини зупинки, не роз`яснив йому його права та обов`язки, відмовив у клопотанні про надання можливості скористуватись допомогою адвоката, не виявив обставини, що виключають адміністративну відповідальність, пом`якшують і обтяжують відповідальність, не врахував особу правопорушника та майновий стан. Також постанова, що оскаржується, не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення (а. с. 1 - 6).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання й розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, про причини своєї неявки суд не повідомив, але надав заяву, зареєстровану під вхідним № 4850/18-вх від 03.10.2018 року, про розгляд справи за його відсутності на підставі наданих письмових доказів (а. с. 43).

Відповідач, інспектор роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Будніков К. В., у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання й розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, про причини своєї неявки не повідомив, але звернувся із клопотанням, що мітиться в пункті 2 прохальної частини його відзиву, про розгляд справи за його відсутності. Свої заперечення проти позову, викладені у відзиві, зареєстрованому під вхідним № ЕП-767/18-вх від 01.10.2018 року, обґрунтовує тим, що 07.08.2018 року близько 22 годині 30 хвилин на 52 км автодороги М-22 Полтава - Олександрія ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAF 95 XF 430», номерний знак НОМЕР_1 з причепом SCHMT2 SOI, номерний знак НОМЕР_7 , на якому був відсутній задній правий бризковик, який передбачений конструкцією даного транспортного засобу, чим порушив пункт 31.4.7 «е» Правил дорожнього руху України. За вказане правопорушення ним ухвалено постанову (серії ВР № 175735) у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень. Як під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, так і в адміністративному позові, позивач не заперечує, що на транспортному засобі DAF 95 XF 430, номерний знак НОМЕР_1 , рух на якому він здійснював в місці, час і дату, вказані в оскаржуваній постанові, був відсутній передбачений конструкцією задній правий бризковик, оскільки у позові посилається тільки на наявність грязезахисних фартухів, надаючи їх фотознімку, хоча на транспортному засобі повинні бути в наявності як ті, так і інші, що визначено пунктом 31.4.7 «е» Правил дорожнього руху Украйни. При цьому їх наявність є обов`язковою без будь-яких умов. Здійснюючи патрулювання 07.08.2018 року, ним був виявлений транспортний засіб, під керуванням позивача, з відсутнім заднім правим бризковиком, а тому зупинка транспортного засобу була правомірною. Під час розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу, він представився, повідомив водія про порушення ним Правил дорожнього руху України. З`ясовуючи фактичні обставини, водій будь-яких доказів не надав, факт правопорушення не оспорював. Водієві було повідомлено про розгляд справи, роз`яснено вимоги статті 63 Конституції України та статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, право знайомитися з матеріалами справи, надавати докази, клопотання, пояснення, користуватися юридичною допомогою, порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення, строки та порядок сплати адміністративного штрафу. Водій клопотань не заявляв, від надання письмових пояснень відмовився. Зазначив, що ним були з`ясовані всі фактичні обставини справи, прийнято до уваги факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, усні та письмові пояснення позивача, які відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення, факт не ввімкнення водієм на транспортному засобі аварійно-світлової сигналізації, дотримано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та прийнято правомірне рішення про накладення на останнього адміністративного стягнення за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанову оголошено водієві негайно після розгляду справи та надано її копію. Постанова про накладення адміністративного стягнення серії ВР № 175735 від 07.08.2018 року містить відомості, встановлені частиною 3 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складена у відповідності до вимог статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також форми та бланку, визначених Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року. Оскільки водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом DAF 95 XF 430, номерний знак НОМЕР_1 з причепом SCHMT2 SOI, номерний знак НОМЕР_7 , з відсутнім заднім правим бризковиком, який передбачений конструкцією даного транспортного засобу, він не порушив процедуру щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, діяв в межах наданих законом повноважень, мав право розглянути справу про адміністративне правопорушення та ухвалити постанову серії ВР № 175735 від 07.08.2018 року про накладення стягнення відповідно за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, ураховуючи зміст постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 536/583/17 від 14.02.2018 року та № 753/4366/17 від 17.05.2018 року (а. с. 24 - 29).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача, Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Тимошенко О. О., яка діє на підставі довіреності № 77/41/3/01-18, виданої начальником Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Жуковим Є. О. строком до 31.12.2018 року, у судове засідання теж не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання й розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, про причини своєї неявки не повідомила, але звернулась із клопотанням, що мітиться в пункті 2 прохальної частини її письмових пояснень, про розгляд справи за її відсутності. Свою позицію стосовно позову ОСОБА_1 , викладені у поясненнях, зареєстрованих під вхідним № ЕП-767/18-вх від 01.10.2018 року, обґрунтовує тими ж доводами, що й відповідач у справі, та просить відмовити у задоволенні позову (а. с. 36 - 41).

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Про наявність такого клопотання у позивача та представника відповідача по справі свідчать відповідні заяви. Крім того, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності відноситься до категорії термінових адміністративних справ і розглядаються з урахуванням положень § 2 Глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази у справі, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебуває на розгляді належного суду.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених позовних вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини 1 та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні судиперевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 3 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності викладені у статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, з копії постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 175735 від 07.08.2018 року, складеного інспектором роти № 1 батальйону патрульної поліції у місті Кременчук ДПП старшого лейтенанта поліції Будніковим К. В. вбачається, що 07.08.2018 року о 22 годині 30 хвилин на 52 км автодороги М-22 Полтава - Олександрія, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки DAF 95 ХF 430 / з причепом SCHMT2 S01, державний номерний знак НОМЕР_1 НОМЕР_7 , на якому був відсутній задній правий бризковик, який передбачений конструкцією даного транспортного засобу, чим порушив пункт 31.4.7 «е» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладання стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень (а. с. 7).

Відповідно до свідоцтва про право реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_4 ), виданого ВРЕР № 13 ГУМВС України в Харківській області 21.12.2011 року власником транспортного засобу марки DAF 95 ХF 430/ з причепом SCHMT2 S01, державний номерний знак НОМЕР_1 НОМЕР_7 є ОСОБА_3 (а. с. 8 - 9).

Частина 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пункту 31.4.7 «е» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме: відсутність передбаченого конструкцією бамперу або заднього захисного пристрою, грязезахисних фартухів і бризковиків.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30 червня 1993 року встановлені обов`язки учасників дорожнього руху, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями пункту 8 частини 1 статті 23 вказаного вище Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідності до частини 1 статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першої, другої, третьої, п`ятої, шостої, восьмої, десятою і одинадцятою статті 121 цього Кодексу розглядаються органами Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. (частина 2 статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення).

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Положеннями статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З пункту 8 постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 175735 від 07.08.2018 року вбачається, що в даному конкретному випадку, до постанови не було додано жодного доказу на підтвердження винуватості позивача по справі.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, тобто прийняте на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Зважаючи на те, що відповідачем не подано жодного доказу на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, то оскаржувана постанова не може вважатися такою, що прийнята із дотриманням завдань та процедури провадження по справах про адміністративні правопорушення.

Приписами статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення надано визначення адміністративного правопорушення (проступку) як протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб`єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення та пункт 2.13 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затверджені Наказом МВС України від 26.02.2009 № 1217).

Таким чином, відповідачем не надано суду доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення при зазначених обставинах та в судовому засіданні при розгляді справи про адміністративне правопорушення не встановлено належних, достовірних та достатніх даних про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 17 червня 2011 року у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Алене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Тому в силу принципу презумпції невинуватості, встановленого статтею 62 Конституції України та діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача при розгляді адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за порушення останнім частини 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу не відповідали вимогам діючого законодавства, тому адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись частиною 2 статті 19 Конституції України, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, статтями 2, 8, 9, 77, 78, 125 - 127, 194, 229, 242 - 246, 255, 268, 286, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 9, 121, 222, 251, 252, 254, 280, 283, 284, частиною 3 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції у місті Кременчук ДПП старшого лейтенанта поліції Буднікова Кирила Всеволодовича, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача - УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ У МІСТІ КРЕМЕНЧУЦІ «Про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 175735 від 07.08.2018 року» - задовольнити.

Визнати протиправною постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 175735 від 07.08.2018 року.

Скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 175735 від 07.08.2018 року.

Справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_5 ), паспорт громадянина України (серія НОМЕР_6 );

Відповідач: інспектор роти № 1 батальйону патрульної поліції у місті Кременчук ДПП старший лейтенант поліції Будніков Кирило Всеволодович, місцезнаходження (проїзд 40 років ДАІ, будинок № 3, місто Кременчук, Полтавська область, 39600).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача: УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ У МІСТІ КРЕМЕНЧУЦІ (проїзд 40 років ДАІ, будинок № 3, місто Кременчук, Полтавська область, 39600), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України не відомий.

Скорочене рішення було ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп`ютерного набору, підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику й оголошено публічно 21.12.2019 року.

Повне рішення складено за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику 02.01.2020 року.

Суддя: С. В. Мащенко