Ухвала суду № 89509046, 27.05.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4927/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Крегул М.М., розглянувши заяву представника позивача 1 ОСОБА_1 – адвоката Суязової Галини Василівни та позивача 2 - ОСОБА_2 - про забезпечення позову, за позовною заявою представника позивача 1 ОСОБА_1 - адвоката Суязової Галини Василівни, позивача 2 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи 50», про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Суязова Галина Василівна, яка діє в інтересах позивача 1 – ОСОБА_1 та позивач 2 – ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи 50», про витребування майна з чужого незаконного володіння та передачі його ОСББ "Проспект Свободи 50" як уповноваженому органу на управління спільною сумісною власністю співласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Одночасно з позовною заявою представником позивача 1- ОСОБА_1 – адвокатом Суязовою Г.В. та позивапчем 2 – ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, згідно з якою просять: розгляд заяви про забезпечення позову здійснити без повідомлення учасників справи та накласти арешт на нерухоме майно – допоміжне приміщення цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 , площею 66,7 кв.м., яке вказане в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, та вбудоване в цокольне приміщення (творча майстерня) та зареєстроване за гр. ОСОБА_3 ; заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії з даним нерухомим майном, в тому числі реконструкції, перепланування чи інші дії, які на їх думку , можуть призвести до зміни площі, конструкції стін цього допоміжного приміщення.

В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння. Об`єктом спору є допоміжне приміщення в цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 , яке зареєстроване за відповідачем ОСОБА_3 .. Зазначає, що відповідач здійснив заміну вікон в даному приміщенні та має намір провести реконструкцію даного об`єкту спору, на підтвердження чого надають копію скарги ОСББ в Управління ДАБІ в Закарпатській області. Окрім цього, вказують, що невідомо які ще зміни відповідач може внести в об`єкт нерухомості – допоміжне приміщення, в тому числі і щодо наявних в ньому каналізаційних мереж та технічних комунікацій, або ж взагалі відчужити його третій особі, що в майбутньому може істотно ускладнити виконання рішення суду або призвести до відсутності ефективного захисту та поновлення порушених прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заяви про забезпечення позову, дійшов наступного висновку.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Так, ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Положенням ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як встановлено судом, предметом позову у даній цивільній справі є: витребування з незаконного на думку позивачів володіння ОСОБА_3 вбудованого цокольного приміщення (творча майстерня) в будинку АДРЕСА_1 , площею 66,7 кв.м. та передання його ОСББ «Проспект Свободи 50», як уповноваженому органу на управління спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Проте, як як видно з Рішення Ужгородської міської ради від 27.12.2002року та Рішення від 28.02.2002року вбудоване цокольне приміщення площею 67.7 кв.м. , на АДРЕСА_1 , передано під творчу майстерню у власність гр. ОСОБА_4 .

Як встановлено судом з наданих позивачами відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.05.2020р. приміщення , вбудоване цокольне (творча майстерня) площею 66,7 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано та належить на праві приватної власності за ОСОБА_3 .

Із матеріалів справи також вбачається, що позивач ОСОБА_1 має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання (перебування) за адресою : АДРЕСА_2 та згідно свідоцтва виданого на підставі рішення №427 від 28.11.2007р. Виконавчим Комітетом Ужгородської міської Ради йому та членам його сімї : ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , належить на праві спільної сумісної власності квартира за вказаною вище адресою .

Судом також встановлено , що згідно свідоцтва про право власності на житло, яке видане згідно рішення Виконавчого Комітету Ужгородської міської Ради Народних депутатів від 28.08.1996р. за №139 позивач - 2 ОСОБА_2 є співласником квартири за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до письмової відмови ОСББ "Проспект Свободи 50" від 21.02.2020р. адресованої ОСОБА_1 , також вбачається , що гр. ОСОБА_3 має підтверджуючі документи на право власності на вбудоване цокольне приміщення за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Наведені позивачами обставини, на думку суду, не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів. Наразі заявниками не надано жодних доказів на підтвердження своїх тверджень щодо можливості вчинення відповідачем ОСОБА_3 , який є власником зазначеного майна , дій, що істотно ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення заявленого позову.

Посилання представника позивача 1 ОСОБА_1 - адвоката Суязова Г.В. та позивача2 - ОСОБА_2 на потенційну можливість внесення змін чи відчуження спірного об`єкту нерухомості без наведення відповідного обґрунтування та посилання на конкретні докази не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Разом з цим, суд не може взяти до уваги скаргу ОСББ «Проспект Свободи 50» №05.20/1 від 20.05.2020 року, оскільки, остання не містить відомостей про її реєстрацію в органах УДАБІ у Закарпатській області, відомості про результати проведеної перевірки, наявність порушення щодо надання дозволу на проведення реконструкції спірного приміщення за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином, захід забезпечення позову який просять застосувати заявники є несспівмірним із заявленими вимогами. Одночасно слід зауважити, що відсутній спір щодо правомірності набуття права власності відповідачем ОСОБА_3 на належне йому майно.

Оцінивши обґрунтованість доводів заявників щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову, виходячи з того, що подана позивачами заява не містить обґрунтованих посилань, а матеріали справи відповідних доказів, що існує реальна загроза зміни або відчуження спірного приміщення, загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній справі, та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявників, за захистом яких вони звернулися до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Разом з тим, будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до розгляду справи по суті існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, судом не встановлено.

Обставини, що слугують підставами для забезпечення позову, обрання виду та меж такого забезпечення є предметом доказування.

Згідно з вимогами ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Натомість обов`язок доведення наявності обставин щодо можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову покладено ЦПК України на заявника. Заявниками ОСОБА_1 його представником ОСОБА_9 та ОСОБА_2 наявність цих обставин не доведено суду.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що наведені позивачами обставини не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів, а тому, з урахуванням того, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-153, 259, 260, 353-355 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви представника позивача 1 ОСОБА_1 – адвоката Суязової Галини Василівни та позивача 2 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, за позовною заявою представника позивача 1 ОСОБА_1 - адвоката Суязової Галини Василівни, позивача 2 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи 50», про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити .

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул