Ухвала суду № 89507677, 28.05.2020, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/1011/20

Провадження №2/718/275/20

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"28" травня 2020 р. м. Кіцмань, Чернівецька область

Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Мінів О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС України у Чернівецькій області, Залізничного відділу поліції Гу НП у Львівській області про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом скасування арешту (заборони) на проведення реєстраційних дій щодо транспортного засобу, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся із позовом в суд до Регіонального сервісного центру МВС України у Чернівецькій області, Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом скасування арешту (заборони) на проведення реєстраційних дій щодо транспортного засобу, з підстав, викладених у фабулі позову.

У заяві позивач просить суд усунути перешкоди у здійсненні права власності та зняти арешт з транспортного засобу марки Volkwagen T4, 2001 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 державний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , який накладений постановою старшого слідчого СВ прокуратури Львівської області Сапуцького Р.Я. від 23.05.2011 року у кримінальній справі № 181-0311.

У своєму позові позивач вказує, що він не являється ані підозрюваним ані обвинуваченим, не визнаний потерпілим у кримінальній справі, в рамках якої накладено арешт на рухоме майно.

Крім того, зазначає, що право власності на нерухоме майно набуте позивачем у визначений законом спосіб. Накладений арешт обмежує права позивача, як власника майна на розпорядження належним йому майном.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Як вбачається з правової позиції Великої палати Верховного Суду сформованої у постанові від 1 7 жовтня 2018 року в рамках справи №461/233/17-ц, зняття арешту з майна, накладеного в рамках кримінального провадження, розглядається у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку.

В свою чергу, 27 березня 2019 року в рамках справи № 202/1452/18 Велика Палата Верховного суду підтвердила раніше сформовану правову позицію та зазначила, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.

З долучених до матеріалів позовної заяви додатків вбачається, що слідчим відділом слідчого управління прокуратури Львівської області розслідувалась кримінальна справа порушена за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Львівського ВРЕВ УДАІ ГУ МВС України у Львівській області за ознаками злочину передбаченою ч.3 ст.364 КК України. Під час розслідування якої 23.05.2011 року старшим слідчим СВ прокуратури Львівської області Сапуцьким Р.Я. 23.05.2011 року у кримінальній справі № 181-0311 накладено заборону на проведення реєстраційних операцій із транспортними засобами, які зареєстровані без сплати або із частковою сплатою податку з власників транспортних засобів, в тому числі на автомобіль марки Volkwagen T4, 2001 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

У зв`язку із вступом в дію 2012 році КПК України, кримінальна справа №181-0062 внесена в ЄРДР за № 12013150060001639, досудове розслідування у якому на даний час триває.

Так, згідно пункту 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України від 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Разом з тим, з набранням чинності КПК України від 2012 року права власника, який не є учасником кримінального провадження, якщо при проведенні дізнання чи попереднього слідства були порушені його права власника, стали більш захищеними саме заходами кримінального процесуального закону.

Відповідно до пункту 10 розділу XI «Перехідні положення» КПК України від 2012 року кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду, розслідуються згідно з положеннями цього Кодексу.

Ця норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України від 2012 року, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Оскільки кримінальне провадження у справі, у якій ухвалена постанова про заборону на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація) щодо автомобіля триває, справа не передана до суду на час набрання чинності КПК України від 2012 року, то вирішення питання щодо зняття арешту, заборони на проведення реєстраційних операцій чи оскарження дій чи бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України від 2012 року.

Таким чином, питання про скасування заборони на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація) щодо належного позивачу автомобіля, яка була накладена на підставі постанови старшого слідчого відділу прокуратури Львівської області Сапуцького Р.Я. від 23 травня 2011 року має вирішуватись слідчим суддею за місцем знаходження органу досудового розслідування в порядку ст.ст. 170-174 КПК України.

У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 2-5 ст. 186 ЦПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 186, 258,260,261,272,353,354 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС України у Чернівецькій області, Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом скасування арешту (заборони) на проведення реєстраційних дій щодо транспортного засобу.

Роз`яснити позивачу його право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування заборони на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація) щодо належного йому автомобіля, яка була накладена на підставі постанови старшого слідчого відділу прокуратури Львівської області Сапуцького Р.Я. від 23 травня 2011 року в порядку ст.ст. 170-174 КПК України.

Копію ухвали разом з позовними матеріалами направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду в порядку визначеному главою першою розділу п`ятого ЦПК України або в той самий строк через Кіцманський районний суд Чернівецької області в порядку передбаченому п. 15.5 розділу тринадцятого ЦПК України.

Суддя: О.І. Мінів