Ухвала суду № 89506764, 28.05.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/527/2020 Справа №641/2786/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Музиченко В.О.

при секретарі - Леонідовій Т.А.

за участю прокурора – Колесник В.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Марцонь Д.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019220000000386 від 06.06.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019220000000386 від 06.06.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що обвинувальний акт підсудний Комінтернівському районному суду м. Харкова. Його складено відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України. Підстав для закриття кримінального провадження за п. 4-8 ч.1, ч. 2 ст. 284 КПК України та повернення обвинувального акту прокурору немає. Просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачений та його захисник, заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. При цьому обвинувачений надав клопотання про повернення обвинувального акту прокуророві. В обґрунтування заявленого клопотання, ОСОБА_1 послався на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК України, оскільки у ньому не конкретно викладено обвинувачення, що унеможливлює здійснення ефективного захисту і розуміння ним суті обвинувачення. Крім того, в обвинувальному акті, в порушення п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України, при визначенні наявності або відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, зазначено ПІБ іншої особи, а саме « ОСОБА_2 ». Крім того, на думку обвинуваченого, обвинувальний акт не відповідає вимогам офіційного документа, оскільки не затверджений прокурором, а саме не проставлена печатка.

Захисник обвинуваченого – адвокат Марцонь Д.Г. підтримав позицію свого підзахисного та просив повернути обвинувальний акт прокурору.

Суд, вислухавши думку сторін, ознайомившись з обвинувальним актом та доданими до нього матеріалами, дійшов наступного.

Так, згідно з вимогами ст. 314 КПК України суд вправі у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Вимоги, які законодавець ставить до обвинувального акту у статті 291 КПК України, і між інших в пункті 5 частини 2 вказано, що в обвинувальному акті повинні бути викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатись з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання, у тому числі, і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що порушує право особи на захист.

Так, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки викладене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення за своїм змістом є не конкретним та суперечить правовій кваліфікації, внаслідок чого вбачається порушення права обвинуваченого на захист, яке не є формальним і не може бути забезпечено лише участю захисників, оскільки особа, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення має чітко усвідомлювати, у вчиненні якого злочину він обвинувачується, не конкретне обвинувачення виключає справедливий судовий розгляд.

Частина 2 статті 369-2 КК України передбачає відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.

Відповідно до фактичних обставин та формулювання обвинувачення в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти за вплив на слідчого по кримінальному провадженню, в той час як кваліфікація його дій в обвинувальному акті викладена як отримання неправомірної вигоди для себе за пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функції держави.

Крім того, відповідно до примітки до статті 369-2 КК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу.

Однак, обвинувальний акт не розкриває чи відноситься слідчий СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області Мілюков Р.С. до визначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" або у частині четвертій статті 18 цього Кодексу осіб.

Таким чином, в порушення вимог ст. 291 КПК України у обвинувальному акті формулювання обвинувачення викладено не конкретно, оскільки не містить в собі належним чином сформульованого, зрозумілого обвинувачення щодо ОСОБА_1 ..

Крім того слід зазначити, що обвинувальний акт містить суперечності у відомостях щодо особи обвинуваченого.

Так, при встановленні анкетних даних ОСОБА_1 вказано дату народження «11.12.1985», а при формулюванні обвинувачення «11.12.1983».

Крім того, в обвинувальному акті, в порушення п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України, при визначенні наявності або відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, зазначено ПІБ іншої особи, а саме « ОСОБА_2 ».

Посилання прокурора на те, що вказані неточності є описками та можуть бути усунені при зміні обвинувачення під час судового розгляду є неспроможними, оскільки як вказують приписи ч. 1 ст. 91 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, які виходячи зі змісту закону має містити обвинувальний акт в формулюванні обвинувачення, з посиланням на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими - покладається на слідчого, прокурора.

Такий виклад фактичних обставин справи унеможливить зміну обвинувачення у суді, оскільки зміна обвинувачення в суді допускається як винятковий випадок за наявності підстав, передбачених у ст. 338 КПК України, яка передбачає виключно зміну правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення, але не стосується викладу фактичних обставин кримінального правопорушення.

Крім того, зміна обвинувачення в суді - це право прокурора, яким він в процесі розгляду справи може і не скористатись, оскільки вважає обвинувальний акт таким, що відповідає нормам КПК України. Тому суд приходить до висновку, що дані недоліки повинні бути усунуті до призначення справи до судового розгляду, щоб суд мав можливість постановити законний та обґрунтований вирок у справі, який би у разі апеляційного оскарження не був би скасований у зв`язку з недоліками, допущеними на досудовому слідстві.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 348 КПК України у судовому засіданні головуючий зобов`язаний роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення, однак, з огляду на наведене, виконати ці вимоги кримінального процесуального закону не можливо. Неконкретність і суперечливість обвинувального акту суттєво порушує право обвинуваченого на захист та свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

Таким чином, викладені вище недоліки обвинувального акту, свідчать про його невідповідність вимогам КПК України та унеможливлюють призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.

Доводи ОСОБА_1 про порушення в обвинувальному акті вимог до офіційного документа, а саме те, що в обвинувальному акті підпис прокурора не скріплений печаткою, є необґрунтованими, оскільки вимоги ст. 291 КПК України прямо не передбачають скріплення обвинувального акту печаткою. Посилання обвинуваченого на примітку ст. 358 КК України, є помилковим, оскільки у зазначеній нормі вказані ознаки офіційного документу як предмета злочину, а не процесуального документу.

Керуючись ст.ст. 291, 293, 314-315 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору – задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019220000000386 від 06.06.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України – повернути прокурору відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням злочинів у сфері службової діяльності, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область, та слідчих регіональної прокуратури Харківської області, для усунення недоліків та виконання вимог КПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення та набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження.

Суддя- В . О . Музиченко