Рішення № 89506585, 28.05.2020, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/113/20

Пр. 2/621/319/20

Рішення

Іменем України

(заочне)

28 травня 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Шахової В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Міненко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

17.01.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 17.03.2018 Зміївським РВ ДРАЦС ГТУЮ Харківської області, актовий запис № 24 та стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки - ОСОБА_3 , 2018 р.н. в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дочкою повноліття.

В обґрунтування позову зазначено, що від шлюбу з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка - ОСОБА_3 . Через життєві обставини, з серпня 2019 року сторони перестали жити однією сім`єю. Підставою для припинення шлюбних відносин стали різні погляди на життя. Шлюб розпався остаточно, а подальше спільне життя неможливе та суперечить інтересам позивача. Спору про поділ майна подружжя та місце проживання дочки не має. Після того, як було припинено спільне проживання, відповідач перестав приймати участь в утриманні дитини, хоча має таку можливість, оскільки офіційно працевлаштований та працює складальником в ТОВ «Владар», отримує регулярний дохід.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Позивач у поданій заяві підтримала позов та просила його задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. Розгляд справи просила провести без її участі, на фіксуванні судового процесу технічними засобами не наполягала. Судові витрати по справі просила стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Причин неявки суду ОСОБА_2 не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду справи, відзиву на позов не подавав.

Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Згідно частини 1 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, не подано відзиву на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, на підставі частини 4 статті 223, пункту 4 частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається зі Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 від 17.03.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , Зміївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області зареєстровано шлюб, актовий запис № 24 (а. с. 8).

Сторони мають дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , актовий запис № 77, яка мешкає разом із позивачкою ОСОБА_1 (а. с. 9).

Факт проживання дочки разом із позивачкою підтверджується довідкою про склад сім`ї від 16.02.2020 за № 142 (а. с. 10).

Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (стаття 110 Сімейного кодексу України).

Відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, згідно чинного законодавства, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу, тому, враховуючи вищевикладене, задоволення позовних вимог про розірвання цього шлюбу не суперечить вимогам законодавства України.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Частиною 1 статті 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З матеріалів даної справи вбачається, що позивач продовжувати шлюбні відносини не бажає, примирення та збереження шлюбу неможливе, відповідач не надав суду відзив із запереченнями проти позову, клопотання про надання сторонам строку на примирення не заявлялось. Таким чином, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що потягне за собою неприпустиме порушення права одного з подружжя або обох на вільний вибір.

Разом із тим встановлено, що відповідач не надає матеріальне забезпечення для дочки, хоча має таку можливість і зобов`язаний це здійснювати, оскільки Сімейним кодексом України обов`язок утримувати дитину покладено на обох батьків.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви і до досягнення дочкою повноліття.

Згідно статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн 80 коп. за вимогу про стягнення аліментів, від якої позивач ОСОБА_1 при поданні позову була звільнена.

Крім того, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 840 грн 80 коп. за вимогу про розірвання шлюбу, сплачену при поданні позову до суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України належить допустити рішення суду до негайного виконання в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись статтями 110, 112, 114, 115, 180 - 184, 191 Сімейного кодексу України, статтями 2, 19, 76 - 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 273, 280 - 284, 352, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів- задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 17.03.2018 Зміївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 24 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 не змінювати.

Роз`яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харків, паспорт НОМЕР_3 , працюючого ТОВ «Владар» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.01.2020 і до досягнення дочкою повноліття.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харків, паспорт НОМЕР_3 , працюючого ТОВ «Владар» (м. Харків) судовий збір на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп., які перерахувати на: р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Державне казначейство України (ЕАП), Класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене та підписано 28 травня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий: В.В. Шахова