Рішення № 89505393, 28.05.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3347/20

Провадження № 2-о/344/87/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Шамотайла О.В.,

секретаря Устинської Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Івано-Франківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин із двоюрідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , останнє місце проживання якого було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 являється двоюрідним братом ОСОБА_1 після його смерті вона є єдиною спадкоємицею, інших спадкоємців немає. 30.10.2019 року вона зверталася із заявою в нотаріальні органи про прийняття спадщини. Документів, які б підтверджували родинні відносини між нею та ОСОБА_2 у неї відсутні, а знаходяться у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Доступу до квартири вона не має, а тому не може подати підтверджуючі документи. Встановлення даного факту родинних відносин їй необхідне для оформлення спадкових прав. Тому просить суд постановити рішення, про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заявниця у судове засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд заяви у її відсутності. Заяву підтримала та просила про її задоволення.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явилася, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про одруження від 25.08.1973 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 (а.с.6).

Заявниця 30.10.2019 року зверталася із заявою про прийняття спадщини (а.с.7).

Відповідно до довідки про смерть № С-01742 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

Пунктами 1, 3 глави 13 розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, встановлено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.

Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У постанові про відмову зазначаються:

-дата винесення постанови;

-прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса;

-прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи;

-про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання);

-причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство;

-порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 5 ст. 81 ЦПК України передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Стаття 318 ЦПК України передбачає, що у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Отже, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів, і виключно за наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Вищевказані обставини, встановлені судом в судовому засіданні, свідчать про те, що заявниця не надала суду жодних доказів того, що нотаріус у встановленому порядку виніс постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність підтвердження факту родинних відносин між спадкодавцем і спадкоємцем, що свідчить про порушення її прав та змушує звертатись до суду за їх захистом, крім того станом на час розгляду цієї справи заявником не доведено факту невизнання чи порушення її спадкових прав та необхідності їх захисту в судовому порядку шляхом встановлення факту родинних відносин.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами не підлягає задоволенню, у зв`язку з необґрунтованістю заявлених вимог.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати по цій справі не відшкодовуються учасникам справи, оскільки іншого не встановлено законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 10, 81, 259, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Івано-Франківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк подання апеляційної скарги та строк апеляційного оскарження рішення обчислюється з урахуванням вимог п. 3 Розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України.

Суддя О.В. Шамотайло