
г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/544/20
Номер провадження 2/213/863/20
ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2020 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Стаматової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань №14, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №213/544/20 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, за відсутності учасників справи, -
встановив:
Позивач 11.02.2020 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , предметом якого є стягнення з нього суми боргу за послугу з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.11.2017 року по 01.01.2020 року в розмірі 10785,13 грн. та суми сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Як на підставу позову позивач посилається на те, що відповідач є користувачем його послуг. Позивач, виконуючи свої обов`язки, постійно поставляв відповідачу послугу з постачання теплової енергії і виставляв рахунки відповідно до тарифів, але відповідач, у порушення ст.67,68,162 ЖК України, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оплату за отримані послуги в повному обсязі не робив, внаслідок чого його заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.11.2017 року по 01.01.2020 року склала 10785,13 грн. Тому позивач звертається до суду для захисту своїх прав.
В судове засідання представник позивача не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у встановленому законом порядку, заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує, просить задовольнити і винести заочне рішення.
В судове засідання відповідач не з`явився. На підставі ч.11 ст.128 ЦПК України, суд здійснив його виклик до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене 28.04.2020 року, тобто не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
При цьому, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження, разом з копією позовної заяви з додатками, направлялась судом за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Від відповідача відзив на позов до суду не надійшов, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що розгляд справи проводився у відсутності сторін, фіксація судового засідання технічними засобами, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалась.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа", згідно Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню.
Встановлено, що позивачем надавалися комунальні послуги до будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується актами про підключення та відключення теплоносія (а. с. 8-9).
Відповідно до розрахунку сума заборгованості за послугу за послугу з опалення, поданої до квартири АДРЕСА_3 за період з 01 листопада 2017 року по 01 січня 2020 року складає в сумі 10785,13 грн (а.с.7).
Як видно із довідки, наданої КПТМ «Криворізька тепломережа» в квартирі АДРЕСА_3 зареєстрована відповідач ОСОБА_1 (а.с.6).
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають зі ст. 526 ЦК України та ст. ст. 67, 68, 162 ЖК України.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.
Згідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
На підставі ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Таким чином, позивач належними і допустимими доказами повинен довести наявність заборгованості, її розмір, та те, що вона підлягає стягненню саме з відповідача.
Судом встановлено, що відповідач була зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 до 21 березня 2017 року, що підтверджується довідкою відділу реєстрації місця проживання громадян від 14.02.2020 року (а.с.14) та відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетроській області від 05.03.2020 року, що спростовує доводи позивача стосовно того, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачем не надано доказів належності квартири АДРЕСА_4 відповідачу по справі – ОСОБА_1 та не підтверджено, що вона у період з 01 листопада 2017 року по 01 січня 2020 року була споживачем послуг позивача щодо постачання теплової енергії за вищезазначеною адресою.
Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, в сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає що позов задоволенню не підлягає, оскільки не було доведено надання послуг з постачання теплової енергії відповідачу в період з 01 листопада 2017 року по 01 січня 2020 року.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 128, 141, 223, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку - до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач – Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», місцезнаходження: м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, ЄДРПОУ 03342184.
Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП та номер і серія паспорта під час розгляду справи судом не встановлені.
Дата складення повного судового рішення – 27 травня 2020 року.
Головуючий суддя В.В.Попов.
Судове рішення № 89503533, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 27.05.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 213/544/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: