Постанова № 89503491, 27.05.2020, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/81/20

1-кп/171/95/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чумак Т.А. за участю секретаря судового засідання Титаренко Л.Б., прокурора Свиридюка О.О., потерпілого ОСОБА_1 , захисника Лепехи О.В., обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши дистанційно у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040410000539 за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

25.05.2020 року прокурором Гончаруком С.С. подано до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на ті обставини, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України, що підтверджується забраними в ході досудового розслідування доказами – показаннями потерпілого та свідків, протоколом огляду місця події, висновками судових експертиз та протоколом слідчого експерименту. Прокурор зазначив, що на даний час ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати, оскільки наявні докази вчинення ОСОБА_2 вищевказаних злочинів, що свідчить про реальну суспільну небезпеку з його боку, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, що, на його думку, свідчить про наявність підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки усвідомлює необхідність нести покарання, крім того, тяжкість покарання за вказані злочини може призвести до наміру обвинуваченого незаконно впливати на свідків, а також обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має постійного місця роботи чи навчання, а також не має постійного джерела доходів, суспільно-корисною працею не зайнятий. Також прокурор зазначив, що наявність вказаних ризиків свідчить, що більш м`який запобіжний захід не буде слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

В судовому засіданні прокурор Свиридюк О.О. вказане клопотання підтримав та просить його задовольнити.

Захисник Лепеха О.В. заперечив проти клопотання прокурора та подав клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на цілодобовий домашній арешт. На обґрунтування доводів захисник зазначив, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та станом на сьогодення відпала підстава утримання обвинуваченого під вартою. Обвинувачений утримується під вартою на протязі шести місяців, але вина обвинуваченого не підтверджена та за вказаний період часу допитано лише потерпілого, який не підтвердив причетність обвинуваченого щодо вчинення злочинів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, тому вважає, що можливо застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання матері обвинуваченого – АДРЕСА_1 , яка має у користуванні житло, працює, має постійний дохід та зможе забезпечити перебування ОСОБА_2 під домашнім арештом. Також вказав, що впровадження карантинних заходів на території України та значна кількість свідків у кримінальному провадженні може призвести до затягування розгляду кримінального провадження та безпідставного утримання обвинуваченого під вартою. Просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід обвинуваченому на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти клопотання прокурора, підтримав клопотання свого захисника.

Потерпілий ОСОБА_1 не заперечував проти клопотання захисника та пояснив, що жодного впливу на нього з боку обвинуваченому на досудовому слідстві та під час судового розгляду не було.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_2 на досудовому слідстві 19.12.2019 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк тримання під вартою неодноразово продовжувався та закінчується 28.05.2020 року.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому та розгляді клопотання захисника, суд враховує, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні 17.06.2019 року трьох злочинів, а також враховує, що обвинувачений 16.09.2019 року засуджений за вчинення двох злочинів до покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком. Вказане підтверджує наявність ризику, що, знаходячись на волі, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення. Докази на підтвердження ризику незаконного впливу на свідків, а також на підтвердження ризику переховування обвинуваченого від суду прокурором не надано, тому суд відхиляє вказані твердження.

Судом враховуються ті обставини, що обвинувачений має постійне місце проживання – АДРЕСА_1 , де проживає разом зі своєю матір`ю, раніше судимий 16.09.2019 року, але злочини, у вчиненні яких він обвинувачується, згідно обвинувального акту вчиненні до засудження.

Також суд враховує, що після надходження вказаного кримінального провадження 16.01.2020 року до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області судові засідання призначалися неодноразово, але стороною обвинувачення не забезпечена явка свідків в судове засідання та станом на 27.05.2020 року не надано суду відомості щодо заявлених свідків обвинувачення, що позбавляє суд можливості викликати свідків до судового засідання, і вказане порушує право обвинуваченого на справедливий суд, передбачене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Суд на підставі досліджених доказів та встановлених обставин доходить висновку, що прокурором не доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не зможе запобігти вищевказаному ризику, а тому з врахуванням вищевказаних обставин та даних щодо особи обвинуваченого вважає за можливе змінити обвинуваченому запобіжний захід на тримання під домашнім арештом.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого задоволенню не підлягає, клопотання захисника Лепехи О.В. слід задовольнити з вищевказаних підстав.

Керуючись ст.ст.331,350, 369-372,376 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 відмовити.

Клопотання захисника Лепехи О.В. про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт на строк 60 днів з моменту оголошення ухвали, тобто з 27 травня 2020 року до 25 липня 2020 року включно, звільнивши його з- під варти в залі суду.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_2 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.

Покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

- прибувати до суду та прокурора на кожну вимогу;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору для відома та направити начальнику Криворізької УВП № 3 УДПтСУ в Дніпропетровській області для виконання.

У справі оголосити перерву до 13-30 год. 22 червня 2020 року.

Повний текст ухвали оголошено 28 травня 2020 року о 13 год.

Суддя: Чумак Т.А.