Рішення № 89502402, 28.05.2020, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/164/20

Провадження № 2/747/79/20

РІШЕННЯ

іменем України

28.05.2020 року смт Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Зірки В.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 67 565 грн 02 коп -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначається, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписала заяву від 01.03.2012 року. Відповідач при підписанні заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді, а також наказом банка про їх затвердження. Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 24 000 грн. Позивач зобов`язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме - надав можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язалась повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме - здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошових коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу, передбаченого договором. Відповідач не надала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що відображено позивачем у розрахунку заборгованості за договором та випискою по рахунку. У зв`язку із зазначеним порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 станом на 12.04.2020 року має заборгованість 67 565 грн 02 коп, яка складається з: 33 735, 87 грн - заборгованості за тілом кредиту, така ж сума зазначена в позовній заяві як заборгованість за простроченим тілом кредиту - 33 735, 87 грн, 11 788, 68 грн - заборгованості за відсотками, нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 18 346, 90 грн - нарахована пеня, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг - 500 грн. - фіксована частина, 3193, 57 грн - процентна складова. Отже, загальна сума заборгованості за даним договором становить 67 565 грн. 02 коп, яку позивач просить суд стягнути з відповідача разом із судовими витратами.

Ухвалою судді Талалаївського районного суду від 05 травня 2020 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено справу розглядати без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 28 травня 2020 року. Відповідачу ОСОБА_1 було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом термін не подала заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження, нею було отримано судову повістку разом з копіями документів 08.05.2020 року згідно поштової розписки, що міститься в матеріалах справи. Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановленому законом порядку не подала, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 01.03.2012 року звернулась до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» із анкетою-заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приват Банку (а.с. 27). Аналізуючи зазначений доказ, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно анкети ОСОБА_1 виявила бажання оформити платіжну картку «Кредитка «Універсальна». У анкеті-заяві вказано, що підписанням цієї анкети-заяви відповідач приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приват Банк», які розміщені на офіційному сайті в мережі інтернет, і які разом з пам`яткою клієнта та тарифами становлять договір банківського обслуговування. Так, згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 12 квітня 2020 року становить 67 565 грн. 02 коп, до якої входить: 33 735, 87 грн - заборгованості за простроченим тілом кредиту, 11 788, 68 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 18 346, 90 грн - нарахована пеня, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг - 500 грн. - фіксована частина, 3193, 57 грн - процентна складова (а.с.7-16).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України). Частиною 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, як це передбачає ст. 1055 ЦК України. Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Статтею 10561 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в анкеті-заяві відповідача від 01.03.2012 відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути з відповідача заборгованість за відсотками на прострочений кредит згідно ст. 625 та пені, а також штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, позивач посилається на розрахунок заборгованості, а також на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), яка, в силу положень частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права. За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої позивачем суми пені та штрафів.

Але, враховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, можливим стягнути з відповідача фактично отриману суму грошових коштів у розмірі 33 735 грн 87 коп.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки відповідач порушила наявне у нього грошове зобов`язання по сплаті кредиту, позивач вправі вимагати від нього в порядку ст. 625 ЦК України три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 11 788, 68 грн.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме - стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості по тілу кредиту в сумі 33 735 грн. 87 коп, та заборгованості за відсотками згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 11 788 грн. 68 коп, всього на загальну суму 45 524 грн. 55 коп, в задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити за недоведеністю позивачем свої позовних вимог належними і допустимими доказами.

Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Поскільки в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, що становить 67 % від пред`явленої до стягнення суми, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума судового збору, пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог, що була сплачена позивачем і документально підтверджена платіжним дорученням від 14.04.2020 року і яка складає в процентному відношенні від задоволеної суми позову 1408 грн. 34 коп.

На основі викладеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 18, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 263-265, 279 ЦПК України, ст. 526, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 01.03.2012 року в сумі 45 524 (сорок п`ять тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн 55 коп та 1408 (одну тисячу чотириста вісім) грн. 34 коп у відшкодування судових витрат. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки на апеляційне оскарження, визначенні ст. 354 ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (01001 місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Скороходове Талалаївського району Чернігівської області, місце реєстрації - АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_2 .

Суддя Л.В.Тіщенко