Ухвала суду № 89500752, 27.05.2020, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/213/20

УХВАЛА

про залишення без руху

"27" травня 2020 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Горуц Р.О.

розглянувши матеріали позовної заяви акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом від імені та інтересах АТ “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ч.5 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Положенням ч.5 ст.177 ЦПК України закріплено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, всупереч вищевказаної вимоги законодавства до позовної заяви АТ “Державний ощадний банк України” та її копї для відповідача на підтвердження обставини, на яких ґрунтуються подані позовні вимоги, долучено копії документів частина з яких читається лише частково, а саме копії: “паспорт споживчого кредиту (кредитної лінії на БПК) Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит”, “таблиця визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки Станом на “12” грудня 2018 р.”, що позбавляє суд можливості достовірно дослідити факти котрі позивачем (представником позивача) викладені у поданій позовній заяві, що мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях “Голдер проти Великої Британії” від 21 лютого 1975 року, “Де Жуффр де ля Прадель проти Франції” від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи вищезазначене, вважаю за необхідне позовну заяву АТ “Державний ощадний банк України” від імені та інтересах, якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.

З урахуванням наведеного вище, залишення позовної заяви без руху, жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя, після усунення недоліків позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Р. О. Горуц