Рішення № 89499642, 26.05.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2470/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2020 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Едера П. Т.

секретаря с/з Репети К. М

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

справа № 466/2470/20

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту на будинок,-

у с т а н о в и в:

06 квітня 2020 року позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту на будинок.

Стислий виклад позицій сторін.

Обґрунтування позивача.

У позовній заяві зазначено, що позивачу ОСОБА_3 належить 7/10 частини будинку АДРЕСА_1 на таких правових підставах: 1/10 частина будинку - на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Третьою Львівською державною нотаріальною конторою 28.03.1973, зареєстрованого в реєстрі за № 2311, бюро технічної інвентаризації 13.04.1973 зареєстрованого в реєстрі за № 146; 3/10 частин будинку - на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Червоноградською державною нотаріальною конторою 28.04.1981, зареєстрованого в реєстрі за № 1463, бюро технічної інвентаризації 06.05.1981 зареєстрованого в реєстрі за № 146; 2/10 частин будинку - на підставі договору дарування, посвідченого Третьою Львівською державною нотаріальною конторою 07.12.1981, зареєстрованого в реєстрі за № 5753, бюро технічної інвентаризації 15.12.1981 зареєстрованого в реєстрі за № 146; 1/10 частина будинку - на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Сокальською державною нотаріальною конторою 25.03.2005, зареєстрованого в реєстрі за № 2-181, бюро технічної інвентаризації 25.04.2005 зареєстрованого в реєстрі за № 9384089.

Позивач ОСОБА_5 змінила прізвище після розлучення на своє дівоче прізвище ОСОБА_6 належить 3/10 частини будинку АДРЕСА_1 на такій правовій підставі: 3/10 частини будинку - на підставі договору дарування, посвідченого Третьою Львівською державною нотаріальною конторою 04.12.1992, зареєстрованого в реєстрі за № 2-7102, Бюро технічної інвентаризації 05.01.1993 зареєстрованого в реєстрі за № 146.

У березні 2020 року позивачі виявили намір відчужити даний будинок, в процесі чого дізнались, що на будинок накладено обтяження у виді арешту, згідно постанови про арешт майна боржника б/н від 14.10.2002, виданої ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Львова. Власником майна вказано ОСОБА_7 , особу, яка ніколи не була власником спірного будинку і навіть не проживала за даною адресою. ОСОБА_7 був власником сусіднього будинку за АДРЕСА_2 .

Згідно довідки, виданої ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 28.02.2020 відсутні будь-які відомості про накладення арешту на майно позивачів.

Позивач ОСОБА_3 зазначила, що на її запит у Львівський державний архів, надано копію супровідного листа Шевченківського районного суду м. Львова від 14.10.2002та Першої Львівської державної нотаріальної контори, яким для виконання направлено ухвалу від 14.10.2002.

Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 14.10.2020, судом накладено арешт на будинок АДРЕСА_3 та транспортні засоби, які зареєстровані за ОСОБА_7 .

Зважаючи на те, що виконавче провадження знищено за терміном зберігання, позивачі не є сторонами виконавчого провадження, тому змушені в судовому порядку захистити свої порушені права. Просять суд скасувати арешт на будинок АДРЕСА_3 , що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження б/н від 14.10.2002, виданою ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Львова.

Позивачем було уточнено позовні вимоги, котрі 26 травня 2020 року прийняті судом.

Згідно уточнень до позову, позивачі просять суд ухвалити рішення, яким зняти арешт на будинок АДРЕСА_3 , що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження б/н від 14.10.2002, виданою ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Львова.

Обґрунтування заперечень відповідача.

Представником відповідача Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та порядок подано не було.

Процесуальні дії у справі.

08 квітня 2020 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова провадження у даній справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду.

У судове засідання, призначене на 26 травня 2020 року позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх представник ОСОБА_1 не з`явилися, на адресу суду подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання, призначене на 26 травня 2020 року не з`явився, на адресу суду подав заяву про розгляд справи у відсутності представника.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, встановив наступне.

У судовому засіданні, перевіркою доводів сторін і обставин справи та дослідженням письмових доказів встановлено наступне.

Даний позов виник із приводу арешту майна позивачів, Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2015 “Про судову практику в справах про зняття арешту з майна” в п.6 визначено, що відповідно до частини другої статті 114 ЦПК (в чинній редакції ЦПК України це ст. 30) позови про зняття арешту з нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність).

Згідно інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, позивачу ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності належить будинок АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності на 6/10 частини будинку - свідоцтво про право на спадщину, реєстраційний № 2311, 28.03.1973, виданого Третьою Львівською державною нотаріальною конторою; свідоцтво про право на спадщину, реєстраційний № 1463, 28.04.1981, виданого Червоноградською державною нотаріальною конторою; договір дарування, реєстраційний № 5753, 07.12.1981, посвідчений Третьою Львівською державною нотаріальною конторою (а. с. 5).

Згідно інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, позивачу ОСОБА_8 на праві приватної спільної часткової власності належить будинок АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності на 3/10 частини будинку – договір дарування, реєстраційний № 2-7102, 04.12.1992, посвідчений Третьою Львівською державною нотаріальною конторою (а. с. 5).

Згідно інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, позивачу ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності належить будинок АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності на 1/10 частини будинку – свідоцтво про право на спадщину, реєстраційний № 2-181, 25.03.2005, видане Сокальською державною нотаріальною конторою (а. с. 5).

Згідно довідки, виданої АКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 2/2461 від 28.02.2020, станом на 29.12.2012, житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за позивачем ОСОБА_3 - 1/10 частина будинку - на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Третьою Львівською державною нотаріальною конторою 28.03.1973, зареєстрованого в реєстрі за № 2311 та зареєстрованого ЛМБТІ 13.04.1973 в реєстрі за № 146; 3/10 частин будинку - на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Червоноградською державною нотаріальною конторою 28.04.1981, зареєстрованого в реєстрі за № 1463 та зареєстрованого ЛМБТІ 06.05.1981 в реєстрі за № 146; 2/10 частин будинку - на підставі договору дарування, посвідченого Третьою Львівською державною нотаріальною конторою 07.12.1981, зареєстрованого в реєстрі за № 5753 та зареєстрованого ЛМБТІ 15.12.1981 в реєстрі за № 146; 1/10 частина будинку - на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Сокальською державною нотаріальною конторою 25.03.2005, зареєстрованого в реєстрі за № 2-181 та зареєстрованого ЛОДК «БТІ та ЕО» 25.04.2005 в реєстрі за № 9384089 (копія свідоцтва про право на спадщину; за позивачем ОСОБА_5 - 3/10 частини будинку на підставі договору дарування, посвідченого Третьою Львівською державною нотаріальною конторою 04.12.1992, зареєстрованого в реєстрі за № 2-7102 та зареєстрованого ЛМБТІ 05.01.1993 в реєстрі за № 146. Інформація про обтяження та заборони, реєстрацію та видачу дублікатів, зміну адреси на вказаний будинок станом на 29.12.2012 в інвентаризаційній справі бюро відсутня (а. с. 6).

Згідно відповіді на запит позивача ОСОБА_3 , Львівським державним архівом надано копію листа відділу виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Львова від 28.10.2002 та копію ухвали місцевого суду Шевченківського району м. Львова від 14.10.2002 (а. с. 7).

Відповідно до ухвали судді місцевого суду Шевченківського району м. Львова від 14.10.2020, судом накладено арешт на будинок АДРЕСА_3 , майно, яке у ньому знаходиться та транспортні засоби, які зареєстровані за ОСОБА_7 (а. с. 9).

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом смт. Брюховичі м. Львова № 204 від 24.02.20, у відповідності ухвали 12 сесії Брюховицької селищної Ради народних депутатів від 11.12.1992 «Про зміну назв вулиць в смт. Брюховичі» та рішення виконкому № 51 від 13.02.1997 «Про впорядкування нумерації будинків та вулиць», будинку АДРЕСА_4 (а. с. 10).

Згідно відомостей з єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомаго майна на будинок АДРЕСА_3 накладено обтяження - арешт, на підставі постанови б/н від 14.10.2002, виданої ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Львова 4356, реєстраційний номер обтяження 4480086, власником будинку якого є ОСОБА_7 (а. с. 5).

Проте, судом встановлено, що згідно довідки з місця проживання про склад сім`ї і реєстрацію № 283 від 16.03.20, виданої виконавчим комітетом смт. Брюховичі м. Львова, ОСОБА_7 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ), тобто він не проживав за адресою: АДРЕСА_1 ).

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", арешт може бути знятий за рішенням суду.

Виходячи з наведеного вище вбачається, що оскільки виконавче провадження знищено за терміном зберігання, позивачі не є сторонами виконавчого провадження, натомість накладений арешт на майно позивачів не скасовано.

Існування арешту та заборони на відчуження майна порушує конституційні права власника майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В свою чергу положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 передбачають, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушували право, примусового виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є стягувач, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Так, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає доведеним те, що виконавче провадження відсутнє, а тому і відсутня правова підстава для примусових дій державного виконавця, які полягають в арешті майна.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, з державного бюджету слід повернути позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову - 420,40 грн.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 321, ЦК України, ст. 4, 11, 12, 13, 30, 77, 81, 141, 142, 200, 209, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Зняти арешт з будинку АДРЕСА_3 , що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження б/н від 14.10.2002, виданою ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Львова, реєстраційний номер обтяження 4480086.

Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 35009321, місцезнаходження: м. Львів, вул. Котлярська, 6 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН – НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН – НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок), згідно квитанції № ПН775 від 31.03.2020 року.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН – НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН – НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 35009321, місцезнаходження: м. Львів, вул. Котлярська, 6.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П. Т. Едер