Ухвала суду № 89499432, 23.04.2020, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/380/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2020 р.смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі колегії суддів:

головуючого-судді Чаричанського П.О.,

суддів Орленко Л.О., Тустановського А.О.,

за участю секретаря Фігурської К.М.,

прокурора Морозова Д.М.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника потерпілої Врадій Л.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого Чабанової А.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області Морозова Д.М. у кримінальному провадженні № 12020150180000047, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2020 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також клопотання захисника Чабанової А.О. про зміну запобіжного заходу відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бузинове Іванівського району Одеської області, громадянина України, одруженого, офіційно на працюючого, із середньою освітою, раніше судимого: 01.06.2018 року Київським районним судом м. Одеса за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі, 30.01.2020 звільнений умовно-достроково ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 22.01.2020 року, невідбутий строк 9 місяців 19 днів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне проживаючого: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Веселинівського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12020150180000047, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2020 року, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

22.04.2020 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання прокурора Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області Морозова Д.М. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Прокурор обґрунтовує клопотання наявністю ризику, передбаченого п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків; вчинити інші аналогічні кримінальні правопорушення з корисливих мотивів. Зазначені ризики обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна або без такої, не має постійного місця проживання на території Веселинівського району, оскільки його зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , а також не має міцних соціальних зв`язків в населеному пункті де вчинив злочин. Однак, будучи раніше судимим за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі, 30.01.2020 року звільнений умовно - достроково жодних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив аналогічне кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 289 КК України в день звільнення з Вознесенської ВК №72. До того ж, обвинувачений ніде не працює, заходів до працевлаштування не вживає, джерела прибутку не має, що може призвести до протиправної і суспільно небезпечної діяльності. Крім того, свідок ОСОБА_3 , яка безпосередньо була свідком кримінального правопорушення на даний час не допитана та є дружиною обвинуваченого, проживає з ним в одному будинку, а тому ОСОБА_2 може вчинити тиск на неї з метою надання неправдивих показів.

Прокурор Морозов Д.М. в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Чабанова А.О. та обвинувачений ОСОБА_2 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просять застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме - цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобів електронного контролю, захисником надано відповідне клопотання до суду 21.04.2020 року.

В клопотанні захисник зазначає, що ОСОБА_2 має місце для проживання в АДРЕСА_2 В селі він має сім`ю: дружину та дітей, також має бабу ОСОБА_4 , яка була його опікуном та зараз хворіє, вказує, що її підзахисний має міцні соціальні зв`язки.

Потерпіла ОСОБА_1 та її захисник Врадій Л.М. підтримали клопотання прокурора, зокрема зазначили, що ОСОБА_2 звільнився з Вознесенської ВК №72 30.01.2020 року і в цей же день вчинив аналогічний злочин, за який його було вже засуджено. Крім того потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що на її адресу надходили погрози від сім`ї обвинуваченого.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання захисну не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 3. ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні запобіжного заходу, не зменшилися.

Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Судом встановлено, що 01.02.2020 року ухвалою слідчого судді Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 березня 2020 року, який в подальшому було продовжено ухвалою слідчого судді терміном по 25 квітня 2020 року (включно).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При вирішення питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що обставини у справі з часу обрання запобіжного заходу не змінилися, ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від суду, впливати на свідка та вчинити інше кримінальне правопорушення підтвердилося.

Суд враховує, що ОСОБА_2 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, раніше судимий, 30.01.2020 звільнений умовно-достроково ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 22.01.2020 року, невідбута частина покарання 9 місяців 19 днів. ОСОБА_2 не працює, не має офіційних джерел доходу та міцних соціальних зв`язків.

Посилання захисника Чабанової А.О., що ОСОБА_2 має міцні соціальні зв`язки не заслуговують на увагу, виходячи з наступного: шлюб із своєю дружиною ОСОБА_5 обвинувачений зареєстрував ІНФОРМАЦІЯ_2 відбуваючи покарання у Вознесенської ВК №72. Обвинувачений ОСОБА_2 , не є батьком дітей його дружини (діти 2010, 2012, 2014 року народження), він є їх вітчимом, крім того той короткий проміжок часу, з якого він є вітчимом дітей не може вказувати на міцні соціальні зв`язки з ними.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція ч.3 ст. 289 КК України, по якій обвинувачується ОСОБА_2 , передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років.

Будь яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України не має, підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , більш м`якого запобіжного заходу не встановлено і застосування більш м`ягких запобіжних заходів на думку суду не забезпечать його належної процесуальної поведінки.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та враховуючи відсутність доказів того, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався і не був порушений, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Так, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу обвинуваченого, його матеріальне становище, суд приходить до переконання за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченого покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого відповідні обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 176-178, 182-183, 194, 196-197, 315, 369-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області Морозова Д.М. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком в шістдесят днів, терміном по 21 червня 2020 року (включно), з можливістю внесення застави у розмірі 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, ОСОБА_2 слід негайно звільнити з-під варти. (Одержувач: ТУ ДСА України в Миколаївській області, розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 , банк одержувача: ДКС України м. Київ, МФО: 820172, ЄДРПОУ: 26299835)

У разі внесення вказаної застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із с. Поріччя Веселинівського району Миколаївської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматись від спілкування з свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади закордонний паспорт/інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків ОСОБА_2 , а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали закінчується о 24 год. 00 хв. 21 червня 2020 року.

В задоволенні клопотання захисника Чабанової А.О. про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду на протязі семи днів з моменту оголошення.

Судді: П.О. Чаричанський

Л.О. Орленко

А.О. Тустановський