Ухвала суду № 89499132, 27.05.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11033/20

Провадження № 2/127/1698/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 травня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, про визнання права на звернення до органу суб`єкта владних повноважень без згоди іншого співвласника,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, про визнання права на звернення до органу суб`єкта владних повноважень без згоди іншого співвласника.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Так, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01.01.2020 року розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).

Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору. Аналогічні роз`яснення містять п.п. 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»

Матеріали позову містять квитанцію №3308 від 11.05.2020 року (АТ «АБ» Радабанк») на суму 840,00 грн. з якої слідує, що вказаний розмір судового збору був сплачений на рахунок суду платником ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , що в розумінні ст. 2 Закону України «Про судовий збір», не є належним доказом сплати позивачем судового збору за подання до суду відповідної позовної заяви. Інші докази з інформацією про зарахування оплати судового збору здійсненої позивачем ОСОБА_1 , у т.ч. в її інтересах повноважним представником, в матеріалах позовної заяви відсутні.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір у визначеному законом порядку та розмірі врахувавши при цьому діючий розмір ставки на момент подання позовної заяви.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: УК у м.Вінниці/отг м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 38054707; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.

Крім того, відповідно до ст. ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1,2,4 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Частиною п`ятою ст. 95 вказаного Закону передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення вищевказаних вимог ЦПК України матеріали позовної заяви не містять засвідчених належним чином копій письмових доказів, що додаються до неї на підтвердження обставин в обґрунтування позовних вимог. Наразі, надані матеріали позовної заяви містять відмітку про засвідчення доданих до неї копій документів особою ОСОБА_4 , однак належного документу на підтвердження процесуального представництва вказаної особи інтересів позивача в матеріалах позову не міститься.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, про визнання права на звернення до органу суб`єкта владних повноважень без згоди іншого співвласника - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя