Рішення № 89498897, 27.05.2020, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

27 травня 2020 рокуСправа №451/1020/19 Провадження № 2/451/267/20

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,-

встановив:

30 липня 2019 року ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

В позовній заяві зазначає, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.11.2015 року, який був розірваний на підставі рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 29.09.2017 р. Від даного шлюбу у сторін народилась дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно судового наказу виданого Червоноградським міським судом Львівської області від 19.09.2017 року, відповідач зобов`язаний до сплати аліментів на утримання своєї дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08.09.2017 р. і до досягнення повноліття. Однак, із часу пред`явлення виконавчого листа про стягнення аліментів до виконання, відповідач зобов`язання зі щомісячної сплати аліментів виконує нерегулярно, у зв`язку із чим за ним станом на 01.07.2019 р. рахується заборгованість з їх сплати у сумі 11417,18 грн. Із наданого державним виконавцем розрахунку вбачається, що відповідач сплачує аліменти нерегулярно, за період з липня 2018 р. по лютий 2019 р. взагалі не сплачував. Такі дії свідчать про неналежне виконання батьком своїх обов`язків по утриманню дитини. Просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , пеню за прострочення сплати аліментів на дочку ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у розмірі 34 027,83 (тридцять чотири тисячі двадцять сім) грн. 83 коп.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують повністю та просять задовольнити (а.с.30).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися позивач та її представник.

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 19 березня 2020 року попереджено відповідача, що у разі неявки в наступне судове засідання та неповідомлення про причини неявки судом буде постановлене рішення у його відсутності на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.31).

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляжу справи був налженим чином повідомлений (а.с.33).

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Суд встановив, що під час перебування сторін у шлюбі у них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Із копії рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 29.09.2017 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.12).

Донька проживає разом із позивачкою та має всі умови для виховання і проживання, а відповідач вихованням своєї дочки не займається, спільно не проживає, не допомагає, батьківські обов`язки не виконує, що підтверджується довідкою виданою Кустинським старостинським округом Лопатинської селищної ради Львівської області №439 від 22.07.2019 року (а.с.13).

Згідно судового наказу виданого Червоноградським міським судом Львівської області від 19.09.2017 року, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08.09.2017 р. і до досягнення дитиною повноліття (а.с.11).

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах від 01 липня 2019 року по виконавчому провадженні №55104082, заборгованість боржника ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01.07.2019 р. становить 11417,88 грн. (а.с.9,10).

Представник позивача здійснив розрахунок пені за період з вересня 2019 р. по 26.07.2019 р. згідно позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів, з якого вбачається, що загальний розмір пені за несплачені вчасно аліменти становить 34 027,83 грн. (а.с.8).

У статті 19 та частинах 1, 2 статті 27 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст.9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов`язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від неналежного піклування з боку батьків чи інших осіб.

При цьому, держава визнала право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, відповідальність за прострочення сплати аліментів у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини платника аліментів.

Як встановлено судом внаслідок невчасного виконання відповідачем рішення суду про стягнення аліментів на дитину, відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах, за ним існує заборгованість по виплаті аліментів.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а незалежних від відповідача обставин, в результаті яких дана заборгованість виникла, судом не встановлено, отже наявна вина відповідача у виникненні заборгованості є підставою для стягнення неустойки (пені).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) Велика Палата відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі №6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і зроблено висновок, що «за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1%. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. Аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів».

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Визначаючи розмір пені за прострочення сплати аліментів, суд керується розрахунком заборгованості по аліментах від 01.07.2019 р. (а.с.9,10), виконаний державним виконавцем.

При цьому, вбачається, що аліменти відповідачем сплачувалися нерегулярно та частково, а заборгованість була погашена, але не повністю.

Заборгованість з оплати аліментів почала виникати з вересня 2017 року, а період прострочення сплати аліментів є значним, тому загальний розмір пені в даному випадку в силу ч. 1 ст. 196 СК України становитиме 100% суми розміру заборгованості по кожному місячному платежу зі сплати аліментів з вересня 2017 року по листопад 2017 року та з січня 2018 року по травень 2018 року, з липня 2018 року по травень 2019 року включно за відрахуванням сплачених відповідачем сум, що в повній мірі відповідає позовним вимогам та не виходить за їх межі.

Таким чином, загальна сума пені за прострочення відповідачем сплати аліментів за виконавчим провадженням №55104082 становить 34 027 гривні 83 копійки.

Відповідачем не наведено суду підстав (особливостей матеріального, сімейного стану тощо), у зв"язку з якими зазначена вище сума може бути зменшена.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне із відповідача стягнути судові витрати.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,141,258-259,263-265,279,430 ЦПК України та ст.ст.180,182,196 Сімейного кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на дочку ОСОБА_3 , у розмірі 34 027,83 (тридцять чотири тисячі двадцять сім) грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлено в нарадчій в кімнаті 27 травня 2020 року.