Рішення № 89498886, 27.05.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3639/19 Провадження № 2/450/1035/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Гук О.П.

з участю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Мурованської сільської ради об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області, третіх осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення меж присадибної земельної ділянки, –

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов`язати відповідача взяти під належний контроль встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) між її земельною ділянкою та ділянками ОСОБА_4 і ОСОБА_5 із закріпленням межовими знаками.

Мотивувала свої вимоги тим, що на підставі договору дарування від 24 січня 2002 року вона стала власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку, трьох сараїв, криниці та вбиральні.

За будинковолодінням рахується 0,27 га присадибної земельної ділянки, В натурі є 0,2343 га шириною зі сторони дороги 16,0 м, зі сторони пасовища – 23 м, довжиною 119,4 м згідно абрису від 12 серпня 2004 року.

Однак дані розміри суперечать первісним письмовим документам про розміри і периметри земельної ділянки, виділеної її дідусеві ОСОБА_6 під забудову.

Так, на підставі дозволу № 121 від 23 вересня 1957 року виконкому Куликівської районної ради депутатів трудящих Львівської області, виданого на підставі рішення Гамаліївської сільської ради від 18 серпня 1957 року, ОСОБА_6 отримав земельну ділянку для будівництва житлового будинку в с. Гамаліївка з периметром шириною 18 м 20 см від сільської дороги, а з врахуванням межі стежки до ріки – 18 м 50 см, шириною зі сторони ріки – АДРЕСА_2 , а з врахуванням межі стежки до ріки – 26 м 50 см, довжиною – 73 м, на якій було побудовано будинковолодіння. За вказаним будинковолодінням згідно погосподарської книги №1 Гамаліївської сільської ради в 1955-1957 роках значилась в користуванні земельна ділянка площею 0,27 га, в тому числі під будинком 0,01 га. Згідно фактичних обмірів присадибної ділянки її площа становить 0,2343 га. На звернення до сільської ради їй повідомлено, що встановити межі земельних ділянок за даними 1957 року неможливо, оскільки в сільській раді не збереглися документи. У лютому 2016 року вона зверталася до Гамаліївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з проханням надати їй у приватну власність земельну ділянку площею 0,27 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Рішенням Гамаліївської сільської ради № 281 від 11 березня 2016 року їй надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовно площею 0,23 га. Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. В рішенні сесії не зазначені межі земельної ділянки. Вважає, що відповідач ухиляється від розгляду її звернення щодо встановлення меж присадибної ділянки і розміру. Зауважує, що у 2018 році відбулося укрупнення сільських територіальних громад, на підставі якого Гамаліївська сільська рада Пустомитівського району Львівської області ліквідована, а с. Гамаліївка перейшло під юрисдикцію Мурованської сільської ради ОТГ Пустомитівського району Львівської області, яка виступає правонаступником першої.

Враховуючи наведене, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 28 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у ній.

15 листопада 2019 року позивач подала до суду уточнення до позовної заяви, якими частково усунула недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 26 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_3 на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України повернуто позивачу.

16 грудня 2019 року позивач, не погоджуючись з ухвалою судді від 26 листопада 2019 року, подана на неї апеляційну скаргу.

Постановою Львівського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 листопада 2019 року задоволено, вказану ухвалу скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді від 10 березня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою від 28 квітня 2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримали, просили такі задовольнити.

Відповідач Мурованська сільська рада ОТГ Пустомитівського району Львівської області, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, причини неявки такого не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності представника не подала.

Треті особи ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотань про розгляд справи за їхньої відсутності або про відкладення розгляду справи не подали.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Частиною1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач у своїй заяві зазначає, що вона на підставі договору дарування від 24 січня 2002 року є власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , однак жодних доказів, які підтверджували б її право власності на вказане будинковолодіння суду не надала.

З довідки виконкому Гамаліївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 29 листопада 2013 року, виданої ОСОБА_2 , вбачається, що у користуванні ОСОБА_6 знаходилася земельна ділянка площею 0,27 га, в тому числі під будівлями 0,01 га.

Згідно п. «В» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Статтею 116 ЗК України визначено підстави набуття права на землю, зокрема те, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному ч. 1 ст. 128 цього Кодексу.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Зокрема, вказаною статтею встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Гамаліївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 281 від 11 березня 2016 року позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,23 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд в с. Гамаліївка Пустомитівського району Львівської області.

Згідно ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка, крім того межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.

Згідно 198 ЗК України кадастрові зйомки – це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Ураховуючи наведене, «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами» є лише складовою кадастрової зйомки. Погодження полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки, повинен виходити не з самого факту відмови від підписання акту, а з мотивів відмови, наприклад, провести додаткову перевірку.

Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на уникнення технічних помилок, а підписання акту погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі громадянам безоплатно земельних ділянок на праві приватної власності.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Позивач у своїй позовній заяві просить суду зобов`язати відповідача взяти під належний контроль встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

З вказаного можна зробити висновок, що позивач просить суд на майбутнє забезпечити належне виконання відповідачем своїх повноважень.

Тобто, станом на момент подання позову до суду, права позивача порушені відповідачем не були.

З цього приводу суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушені, невизнані або ж оспорювані права, свободи та законні інтереси особи, що відповідає ст. 4 ЦПК України.

При цьому, станом на даний момент жодні права, свободи та законні інтереси позивача відповідачем не порушені і не оспорюються. Суд не має процесуальної можливості зобов`язати відповідача виконувати власні повноваження в майбутньому, оскільки такі ним і так виконуються. Жодних доказів, які підтверджували б невиконання відповідачем своїх повноважень або неналежного виконання таких позивачем суду не надано.

Додатково варто зазначити, що конструкція позовної вимоги «зобов`язати відповідача взяти під належний контроль встановлення меж земельних ділянок» є недоречною з огляду на її абстрактний характер та неточність.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, на які покликалася позивач, як на обґрунтування своїй вимог, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому такі є необґрунтованими.

З огляду на вказане, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 33, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 12, 81, 116, 118, 198 ЗК України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій», ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд, –

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити, що відповідно до п. 3 розділ ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Пустомитівським РВ УМВС України у Львівській області 02 вересня 2006 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: Мурованська сільська рада об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області, місцезнаходження 81120 Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сороки-Львівські, вул. Польова, буд. 65, код ЄДРПОУ 04369707.

Третя особа: ОСОБА_4 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_5 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_4 , Львівська обл., Пустомитівський АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 28 травня 2020 року.

Суддя Мусієвський В.Є.