Ухвала суду № 89498071, 22.04.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8303/20

Провадження № 1-кс/761/5387/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника НБУ ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання Національного Банку України про скасування передачі в управління майна,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання Національного Банку України про скасування передачі в управління майна.

В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.09.2018 визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №22014000000000081 від 18.03.2014 шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаних від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) в управління перераховані в клопотанні речові докази, на які накладено арешт.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 31.12.2018 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.07.2018 в даному кримінальному провадженні. Відповідно до статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави. У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації повертає одержані від цього кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами.

Враховуючи скасований арешт, а також те, що майно передано до Національного агентства, звідки заявник не може його повернути, просить слідчого суддю скасувати передачу в управління Національному агентству перераховане в клопотанні майно.

В судовому засіданні представник НБУ ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Слідчий за викликом в судове засідання не з`явився та про причини неявки суд не повідомив.

Слідчий суддя, вислухавши представника заявника, дослідивши клопотання, додані до нього матеріали, дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 18 ч. 1ст. 3 КПК Українина слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.

Отже, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень покликаний забезпечити дотримання закону всіма учасниками кримінального провадження, а також зобов`язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального провадження, до яких, серед іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких віднесені законність (ст. 9 КПК України), змагальність (ст. 22 КПК України) та диспозитивність (ст. 26 КПК України).

Згідно зі ст. 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий суддя зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України та Кримінального процесуального кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.09.2018 визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №22014000000000081 від 18.03.2014 шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаних від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) в управління перераховані в клопотанні речові докази, на які накладено арешт.

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 31.12.2018 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.07.2018 в даному кримінальному провадженні.

Питання передачіарештованого майнадо Національногоагентства Україниз питаньвиявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинівпередбачено частиноюшостою статті100КПК Українита ЗакономУкраїни «ПроНаціональне агентствоУкраїни зпитань виявлення,розшуку тауправління активамиприпиняється,одержаними відкорупційних таінших злочинів»,частиною восьмоюстатті 21якого передбачено,що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації - повертає одержані від цього кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами.

Таким чином, законами визначено порядок передачі арештованого майна та його повернення власнику, при цьому рішення слідчого судді повернення майна, арешт з якого скасовано, не потребує і чинним КПК України не передбачено скасування передачі в управління майна, про яке просить заявник.

На підставі викладеного, слідчий суддя не знаходить правових підстав для його задоволення, що тягне за собою правовий наслідок у вигляді відмови в задоволення зазначеного клопотання.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 9, 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання НаціональногоБанку Українипро скасуванняпередачі вуправління майнау кримінальномупровадженні №22014000000000081від 18.03.2014року залишитибез задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1