Єдиний державний реєстр судових рішень ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-520/10/2370 13.04.2010 р. м. Черкаси
11 год. 30 хв.
еркаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Холода Р.В.,
при секретарі судового засідання Шоколенко Т.М.,
за участю:
представника позивача –Бондаренка О.М. за довіреністю,
відповідач –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Райагробуд» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю,
ВСТАНОВИВ:
17 лютого 2010 року Смілянська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Райагробуд»податковий борг з орендної плати за землю на загальну суму 3084 грн. 75 коп.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов повністю.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про причини відсутності суд не повідомив, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №129232.
Вислухавши доводи представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Райагробуд», відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 152909 зареєстровано виконавчим комітетом Черкаської міської ради 09.06.2004 р., номер запису 1026105 0001 002702, ідентифікаційний код 33007034.
Відповідач включений до категорії платників окремих податків у Смілянській об’єднаній ДПІ, у зв’язку з наявністю земельної ділянки, що знаходиться в Черкаській області, м. Сміла, вул. Б. Хмельницького, про що свідчить повідомлення про включення платника податків до категорії платників окремих податків від 09.02.2010р. № 8833.
Згідно п.8 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ, до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесено орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року №161-XIV встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 5 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно статті 21 Закону «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).
Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92 року № 2535-XIІ.
Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»із змінами та доповненнями встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно із Законом України «Про плату за землю»об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до статті 14 вищевказаного Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і на нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Контроль за справлянням орендної плати до бюджету покладено на податкові органи.
Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 08.05.2009 р. подав до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, в якій нарахував орендну плату за землю в сумі 7407 грн. 94 коп., по щомісячній сплаті протягом січня - листопада 617 грн. 33 коп. та в грудні 617 грн. 31 коп.
Як вбачається з облікової картки платника, станом на 30.09.2009 р. за відповідачем рахувалась переплата в сумі 1 грн. 88 коп., тому несплачена сума по податкові декларації протягом з 30.09.2009 р. по 01.02.2010 р. становить 3084 грн. 75 коп.
Відповідно ст.5 Закону, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону визначає, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
У зв’язку з наявністю податкового боргу, позивачем виставлялись податкові вимоги, а саме: від 05.10.2009 р. № 1/373 на суму 615 грн. 45 коп. та від 10.12.2009 р. №2/433 на суму 1850 грн. 11 коп.
Зазначені податкові вимоги отримані відповідачем, про що свідчать копії повідомлень про вручення поштових відправлень № 139360 та № 121118.
22 січня 2010 року позивачем прийнято рішення № 10/24-012/33007034/917 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, яке отримано відповідачем 26.01.2010 р., про що свідчить копія повідолення про вручення поштового відправлення № 143898.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.2, 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Райагробуд»(19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Жовтнева, 15, ідентифікаційний код 33007034) в доход бюджету через Смілянську об’єднану державну податкову інспекцію Черкаської області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, буд. 76) податковий борг з орендної плати за землю на загальну суму 3084 (три тисячі вісімдесят чотири) грн. 75 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Холод
Судове рішення № 8949791, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 13.04.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-520/10/2370. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: