Ухвала суду № 89497871, 12.05.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3361/20

Категорія

У Х В А Л А

про забезпечення позову

12 травня 2020 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Добрийвечір А.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чепусова Юрія Андрійовича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-2014», про визнання договору недійсним, -

УСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-2014», про визнання договору недійсним.

Від представника позивача адвоката Чепусова Ю.А. надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка належить позивачу на праві приватної власності.

В обгрунтування своєї заяви представник позивача зазначив, що позивачем подано позов про визнання договору іпотеки недійсним. Предметом іпотеки за вказаним договором є земельна ділянка, площею 0,0623 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки відповідачем ТОВ «Галичина-2014» на зазначений предмет іпотеки звернено стягнення, правомірність якого оспорюється позивачем, існують обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходу забезпечення може істотно ускладнити виконання рішення суду та в подальшому ускладнить повернення земельної ділянки у власність позивача та ефективний захист його порушених прав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з вимогами, передбаченими п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. № 9, передбачає, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п . 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується дана заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням наявності ризиків, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 149, 150, 153-154, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чепусова Юрія Андрійовича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-2014», про визнання договору недійсним - задовольнити;

Накласти арешт на земельну ділянку, загальною площею 0,0623 га, кадастровий номер 8000000000:91:467:0019, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення;

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали;

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.В. Гребенюк