Рішення № 89496351, 05.05.2020, Рівненський районний суд Рівненської області

справа № 570/211/20

провадження № 2/570/587/2020

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2020 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.

з участю секретаря судового засідання Кмін В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

покликаючись на зміну матеріального стану, позивач у поданій 21 січня 2020 року позовній заяві просить змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача, стягнувши з нього аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно.

У поданій заяві позивач позов підтримує.

Відповідач у поданій заяві позов визнає.

Сторонам відомі наслідки відповідних процесуальних дій, передбачені ч.2 ст.206 ЦПК України.

Сторони просять справу слухати у їх відсутність. Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторін, дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 листопада 2003 року по 11 лютого 2011 року , мають доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з матір`ю і на утримання якої згідно рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 лютого 2012 року відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти у розмірі 1/2 частини від прожиткового мінімуму, що встановлений законодавством для дитини відповідного віку, щомісячно. 24 грудня 2015 року відповідач позбавлений батьківських прав відносно вказаної дитини.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Згідно п.1 ст.3 Конвенції про права дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Ст.27 цієї Конвенції дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Ст.150 цього Кодексу зобов"язує батьків піклуватися про виховання дитини, про її здоров`я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття /ст.180 СК України/.

Відповідно до ч.2 ст.166 СК УКраїни особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов"язку щодо утримання дитини.

Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів на дитину може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Аналогічна вимога міститься і у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3 від 15.05.2006 року.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" визначає прожитковий мінімум як вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років на 2020 року - 2 218 грн.

За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.

Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Прийняття Закону «Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів» спрямоване на посилення захисту права дитини на належне утримання, а тому є підставою для зміни розміру стягнутих з відповідача аліментів.

Суд виходить з того, що після ухвалення попереднього рішення змінився матеріальний стан батька та дітей, змінилося законодавство щодо мінімального розміру аліментів, що в силу ст.192 СК України є підставою для збільшення розміру аліментів. У ч.1 ст.192 СК України наведено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів за рішенням суду. У цій статті передбачена можливість, а не обов`язковість задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів. Суд виходячи з конкретних обставин справи, повинен вирішити спір.

Виходячи з рівності прав та обов`язків батьків, а також з того, що суб`єктивні права дитини на утримання її батьком є порушеними, позивач зобов`язаний утримувати свою неповнолітню дитину та разом із відповідачем забезпечити їй рівень життя, необхідний та достатній для її нормального розвитку, суд приходить до висновку про задоволення позову. Стягнення з відповідача на користь позивача щомісячних аліментів на дитину у визначеному сторонами розмірі, який при взаємному обов`язку батьків утримувати дитину є обґрунтованим, не є заниженим в нинішніх умовах проживання, з урахуванням віку неповнолітньої дитини та її потреб, відповідає засадам розумності і справедливості та не є таким, що створює відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру.

Визнання позову відповідачем по суті не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Щодо порядку і строку виконання рішення, то сторонам повідомляємо наступне.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач не сплачувала судовий збір при подачі вказаного позову, суд при ухваленні рішення відповідно до ст.141 ЦПК України присуджує стягнення з відповідача судового збору в прибуток держави у розмірі, визначеному на день подачі позову.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.263-265ЦПК України, суд

у х в а л и в:

задоволити цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 28 лютого 2012 року з 1/2 частини від прожиткового мінімуму, що встановлений законодавством для дитини відповідного віку, на 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код отримувача: 37993783; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаюча по АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 15 травня 2004 року, РКНОПП НОМЕР_2 /.

Відповідач: ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючий по АДРЕСА_2 , РКНОПП НОМЕР_3 /.

Суддя: Кушнір Н.В.