Рішення № 89495206, 14.05.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/13535/19 2/335/774/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Косатої М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому зазначив, що він звернувся до нотаріуса з метою оформлення договору купівлі-продажу майна. Під час проведення нотаріальних дій позивачу повідомили, що головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області Вознесенівським відділом державної виконавчої служби накладено арешт на все майно позивача, а також на майно, яке може бути набутим в майбутньому.

Згідно відповіді Вознесенівського ВДВС на запит позивача повідомлено, що арешт на все майно позивача було накладено на виконання виконавчого листа №335/9194/14-ц, виданого 18.11.2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг» заборгованості у розмірі 900378,12 грн.

Також, Вознесенівський ВДВС зазначає, що 01.10.2016 року ТОВ «ОТП Факторинг» Україна повторно пред`явило вищевказаний виконавчий документ до виконання. Однак, 29.09.2017 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Позивач зазначає, що дійсно заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2014 року по справі № 335/9194/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором, що разом з судовим збором, становить 900378 грн. 12 коп. На виконання зазначеного заочного рішення й було відкрито виконавче провадження та накладено оскаржуваний арешт на все майно ОСОБА_1 .

Проте, ухвалою Орджонікідзевського районного суду від 13.05.2016 року по справі №335/9194/14-ц заяву ОСОБА_1 про перегляд зазначеного заочного рішення задоволено. В подальшому, зазначений позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без розгляду. Вказана ухвала набрала законної сили.

Посилаючись на те, що позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 залишено без розгляду, проте обтяження, накладені під час виконання рішення суду, яке згодом переглянуто, продовжують бути чинними, позивач просив зняти арешт накладений головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області Вознесенівським відділом державної виконавчої служби на все майно боржника та оголошення заборони його відчуження накладений на виконання виконавчого листа № 335/9194/14-ц виданого 18.11.2014 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, скасувати постанову головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Вознесенівського відділу державної виконавчої служби в|д 29.09.2015 року ВП 48838437 про накладення арешту на все майно боржника та оголошення заборони його відчуження накладений на виконання виконавчого листа № 335/9194/14-ц виданого 18.11.2014 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя. А також позивач просив стягнути сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Від Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначає, що він є неналежним відповідачем. Окрім того зазначає, що у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження ВП 48838437 з примусового виконання виконавчого листа №335/9194/14-ц виданого 18.11.2014 р. Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості у розмірі 900378,12 грн.

З метою забезпечення виконання рішення суду та згідно заяви стягувача -29.09.2015 року виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 48838437. згідно якої накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 .

17.03.2016 року керуючись п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" - винесено постанову про повернення виконавчого документ а стягувачу.

У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу ВП 48838437 від 17.03.2016 року державним виконавцем не було зазначено про зняття арешту і майна боржника, оскільки боржником не було виконано рішення суду та не сплачено виконавчий збір на користь держави.

04.10.2016 року стягувачем ТОВ «ОТП Факторинг Україна» повторно пред`явлено вищевказаний виконавчий документ до виконання.

Жодної заяви від стягувача ТОВ "ОТП Факторинг" про скасування заочного рішення на адресу відділу не надходило. Також боржником не було надіслано державному виконавцю ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя по справі №335/9194/14-ц про скасування заочного рішення суду.

29.09.2017 року державним виконавцем керуючись п. 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Повторно виконавчий документ на виконання не надходив.

Посилаючись на викладене, відповідач просить розглянути позовну заяву на підставі чинного законодавства, судові витрати просить покласти на відповідача ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Від позивача надійшла заява про проведення розгляду справи у його відсутності, вимоги позову підтримує, просить задовольнити.

Інші сторони, належно повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/9194/14-ц від 06.10.2014 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором в розмірі 897159,12 грн., а також судовий збір у розмірі 3219,00 грн.

На виконання рішення суду було видано виконавчий лист.

З відповіді Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 28.11.2019 року №22248/7 вбачається, що з примусового виконання виконавчого листа №335/9194/14-ц, виданого 18.11.2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості у розмірі 900378,12 грн. - відкрито виконавче провадження ВП 48838437.

29.09.2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 48838437, згідно якої накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 .

17.03.2016 року керуючись п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2016 року по справі №335/9194/14-ц задоволено заяву ОСОБА_1 , заочне рішення суду від 06.10.2014 року по справі №335/9194/14-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасовано, справа призначена до судового розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.07.2016 року по справі №335/9194/14-ц позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без розгляду. Ухвала суду набрала законної сили 02.08.2016 року.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . На вказану квартиру накладено арешт, підстава виникнення обтяжень - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: 48838437, виданий 29.09.2015 року, видавник: Орджонікідзевський ВДВС ЗМУЮ.

На підставі ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено в ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Аналогічні вимоги містяться у ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», яка була чинна на момент повернення виконавчого документу стягувачу.

Відповідно до ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. 4. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Беручи до уваги викладене, а також враховуючи те, що рішення суду на підставі якого було видано виконавчий лист, під час примусового виконання якого 29.09.2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження ВП 48838437, скасовано за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення, та в подальшому позов залишено без розгляду, а також приймаючи до уваги, що виконавчий лист №335/9194/14-ц повернуто стягувачу, станом на 28.11.2019 року повторно виконавчий документ до виконання не надходив, а отже виконавче провадження, де боржником є позивач, на примусовому виконанні не перебуває, та враховуючи те, що наявність даного арешту на все майно позивача суттєво обмежує права позивача, як власника на розпорядження належним йому майном, суд дійшов до висновку про необхідність здійснити захист прав позивача як власника майна шляхом зняття з нього арешту.

Також, суд бере до уваги, що позивач просить зняти арешт накладений головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області Вознесенівським відділом державної виконавчої служби на все майно боржника та оголошення заборони його відчуження, разом з тим, згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суб`єктом обтяження є Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, тому суд приходить до висновку, що саме арешт зазначеного органу ВДВС необхідно зняти.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, суд зазначає таке.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в Постанові №5 від 03 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", і з системного аналізу норм закону, що регулюють захист права власності чи іншого речового права від порушень, зокрема питання щодо звільнення майна з-під арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права: 1) на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного судочинства); 2) особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна. Причому відповідачами в справі за позовом про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно; а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби; на позовні вимоги про зняття арешту з майна поширюється трирічний строк позовної давності, перебіг якого починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про арешт майна.

Так, Вознесенівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області не може бути відповідачем у даній справі, у зв`язку з тим, що дії державних виконавців у судовому порядку не оскаржувались, а значить є правомірними (якщо не встановлено протилежне).

У разі звернення до суду з даним позовом про звільнення майна з-під арешту у якості захисту речового права від виниклого порушення (за статтями 387, 391, 396 ЦК України) позивач такий позов повинен пред`явити до особи (осіб), від прав та обов`язків яких залежить обсяг, зміна чи припинення його прав, тобто до стягувача, в інтересах якого накладено арешт і який у зв`язку з накладенням арешту набув певні права щодо арештованого майна (право задоволення вимоги за рахунок такого майна в порядку і в черзі, встановленій законом).

Оскільки Вознесенівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області не є належним відповідачем, тому підстав для задоволення позову в цій частині - суд не бачить.

Позовні вимоги в частині скасування постанови головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Вознесенівського відділу державної виконавчої служби від 29.09.2015 року ВП 48838437 про накладення арешту на все майно боржника та оголошення заборони його відчуження накладений на виконання виконавчого листа № 335/9194/14-ц виданого 18.11.2014 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, є такими, що задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 ЦПК України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання суду дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень ЦПК України щодо компетенції суду, останній не може підміняти інший державний орган та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього державного органу. Судовий захист повинен сприяти відновленню порушеного права особи, яка звернулася за таким захистом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з ТОВ «ОТП Факторигг Україна» на користь позивача слід стягнути судові витрати, сплачені позивачем при подачі позову до суду, у виді судового збору, у розмірі 768,40 гривень.

На підставі, ст. ст. 4,12, 13, 263, 265,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зняття арешту з майна - задовольнити частково.

Зняти арешт, накладений 29.09.2015 року Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на все майно боржника та оголошення заборони його відчуження накладений під час виконавчого провадження 48838437 з примусового виконання виконавчого листа № 335/9194/14-ц виданого 18.11.2014 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.

В задоволенні позовних вимог до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зняття арешту з майна та позовних вимог про скасування постанови - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Н.І.Рибалко