Рішення № 89495032, 27.05.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.05.2020 Справа № 554/6991/17

Провадження № 2/554/644/2019

Додаткове рішення

іменем України

27.05.2020 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, припинення права власності, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, стягнення моральної шкоди, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми із квартири АДРЕСА_1 ,

встановила:

рішенням Октябрського районного суду від 04.11.2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, припинення права власності, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, стягнення моральної шкоди, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми із квартири АДРЕСА_1 , - задоволений частково:

-визнано недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , вчинений від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_3 10.06.2005 року, який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Сокирченко Т. П. за реєстром № 245;

-припинено право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , яка складається з: 1- коридор пл. 6,8 м2, 2 шафа пл. 0,4 м2, 3- шафа пл. 0,4 м2. 4- кімната пл. 12.6 м2. 5-кімната пл. 15,5 м2. 6 - кухня пл. 7,3 м2, 7 - туалет пл. 1,3 м2, 8- ванна пл. 2,7 м2, 9, лоджія І пл. 2,8 м2, балкон пл.. 0,8 м2, загальна площа квартири - 50,6 м2, житлова - 28,1 м2;

-визнано право власності в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з : коридор пл. 6,8 м2, 2 шафа пл. 0,4 м2, 3- шафа пл. 0,4 м2. 4- кімната пл. 12.6 м2. 5- кімната пл. 15,5 м2. 6 - кухня пл. 7,3 м2, 7 - туалет пл. 1,3 м2, 8- ванна пл. 2,7 м2, 9, лоджія І пл. 2,8 м2, балкон пл. 0,8 м2, загальна площа квартири - 50,6 м2, житлова - 28,1 м2 за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках по Ѕ частині кожного;

-у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, - відмовлено;

-стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір в сумі 2892,00 гривень;

-у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми із квартири АДРЕСА_1 , - відмовлено.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25.02.2020 року справу повернуто до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними, розірвання договору купівлі-продажу, про стягнення моральної шкоди в порядку ст. 220 ЦПК України.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Згідно п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними, розірвання договору купівлі-продажу, про стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.

Суддею встановлено, що 16.10.2007 позивач, ОСОБА_6 , звернувся до суду із позовом до відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання правочину недійсним, повернення сторін у первісний стан, визнання права власності та стягнення моральної шкоди.

Позивач просив визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Сокирченко Т.П., реєстровий номер 245, 10 червня 2005 року, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та зняти з реєстрації в Полтавському бюро технічної інвентаризації; стягнути з відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на його користь моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень солідарно, судові витрати; повернути сторони в первісний стан, визнавши за ним право власності на спадкову квартиру АДРЕСА_1 .

15.11.2007 року позивач змінив позовні вимоги, відповідно до яких просив: визнати недійсним довіреність ВСВ № 611749 від 28.04.2005, посвідчену приватним нотаріусом Фастівець Іриною Вікторівною на ім`я ОСОБА_4 ; визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Стороженко Г.Л., зняти з реєстрації в Полтавському бюро технічної інвентаризації; визнати за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_7 та матері ОСОБА_8 та зареєструвати в Полтавському бюро технічної інвентаризації

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13 квітня 1993 року за № 4922, виданого відділом приватизації житла м. Полтави ОСОБА_9 та ОСОБА_8 належала на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 .

Зазначене житлове приміщення складається з: 1- коридор пл. 6,8 м2, 2 шафа пл. 0,4 м2, 3- шафа пл. 0,4 м2. 4- кімната пл. 12.6 м2. 5-кімната пл. 15,5 м2. 6 - кухня пл. 7,3 м2, 7 - туалет пл. 1,3 м2, 8- ванна пл. 2,7 м2, 9, лоджія І пл. 2,8 м2, балкон пл. 0,8 м2. Загальна площа квартири - 50,6 м2, житлова - 28,1 м2.

ОСОБА_8 10.04.2002 року склала заповіт на усе належне їй майно (квартиру АДРЕСА_1 ) на користь свого сина ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла.

Відповідно до витягу з домової книги та довідкою № 13991 на час смерті ОСОБА_8 ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав у квартирі АДРЕСА_1 , а отже згідно з вимогами ч. 1 ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на той час прийняв спадщину шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном.

10.06.2005 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Сокирченко Т.П. було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 , який діяв за довіреністю від 28.04.2005 р., реєстр № 164, від імені ОСОБА_6 , та ОСОБА_3 .

На підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Фастовець Іриною Вікторівною 28.04.2005 року, зареєстрованої в реєстрі за № 155, виданої ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом про продовження ОСОБА_6 строку для прийняття спадщини після смерті батьків та визнання права власності за ним на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням суду від 25.05.2005 року вказаний позов задоволений: продовжено строк для прийняття спадщини та визнано права власності за ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 07.11.2007 року вказане рішення судом скасоване у результаті перегляду його у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстав того, що рукописний запис у довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Фастовець Іриною Вікторівною 28.04.2005 року, зареєстрованої в реєстрі за № 155, виданої ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_4 , «доверенность мной прочина» виконаний ОСОБА_5 .

На підставі довіреності ВСВ № 611749, посвідченої приватним нотаріусом Фастовець Іриною Вікторівною 28.04.2005 року, зареєстрованої в реєстрі за № 164, виданої ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 здійснив продаж квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер.

На підставці заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Руденко Н.Ю. 11 грудня 2007 року за реєстровим № 2833 ОСОБА_6 заповідав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 у справу вступили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , цивільні справи об`єднані в одне провадження.

Вироком Київського районного суду м. Полтави від 25.05.2012 року у кримінальній справі № 05210534 по обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 190, ч. 3 с. 357 ч. ч. 2,3 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 190, ч. ч . 2,3 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 за ч. 4 ст. 190, ч. ч. 2,3 с. 358 КК України, ОСОБА_12 за ч. 4 ст. ст. 190 , ч. 3 ст. 357, ч. ч. 2,3 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 визнано винним у вчинені злочинів, зокрема у заволодінні шахрайським шляхом квартирою АДРЕСА_1 . Відносно ОСОБА_4 справа стосовно шахрайських дій у заволодінні квартирою АДРЕСА_1 була закрита за його клопотанням на підставі ст. 49 КК України.

Згідно висновку експерта від 07.11.2005 року №388, який містить у матеріалах вказаної кримінальної справи, підпис в довіреності ВСВ № 611748 від 28.04.2005 року виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою; підпис в довіреності ВСВ № 611749 від 28.04.2005 року виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою; підпис на сторінці 27 під номером нотаріальної дії 155 в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Святецької (Фастовець ) І. В. виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою; підпис на сторінці 29 під номером нотаріальної дії 164 в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Фастовець І. В. виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою за умов відсутності іншого варіанту підпису (т. 3 а. с. 346 -349. кримінальної справи № 1/1609/55/2012 по обвинуваченню ОСОБА_5 та інших у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3358, ч. 2 т. 358, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України).

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно вимог ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Положеннями ст. 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вимогами 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у праві про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вироком суду доведено, що ОСОБА_6 довіреності на продаж належної йому квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 не надавав, наміру на продаж квартири не мав та грошей від незаконного продажу не отримував.

Вказані обставини дають нам підстави стверджувати, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_3 незаконно шляхом обману.

За вимогами ч. ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням фактичних обставин справи, що підтверджені матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не мав вільного волевиявлення на продаж квартири ОСОБА_3 та не мав наміру на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором купівлі - продажу.

За вимогами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Обставини застосування до ОСОБА_6 психічного насильства з боку ОСОБА_5 та інших осіб встановлені матеріалами кримінальної справи і знайшли своє підтвердження при слуханні справи у Київському районному суді м. Полтави та відображені у вироку суду від 25.05.2012 року.

Отже, довіреність ВСВ № 611749, посвідчена 28.04.2005 року приватним нотаріусом Фастовець Іриною Вікторівною, зареєстрована в реєстрі за № 164, видана ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_4 повинна бути визнана недійсною.

Що стосується позовних вимог про визнання за ОСОБА_6 права власності на квартиру АДРЕСА_1 суд зазначає наступне.

Оскільки відповідно до витягу з домової книги та довідкою № 13991 на час смерті ОСОБА_8 ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав у квартирі АДРЕСА_1 , він, згідно з вимогами ч. 1 ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на той час, прийняв спадщину шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном.

Ураховуючи те, що після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 в справу вступили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та рішенням суду від 04.11.2019 року за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування після померлого ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 , підстави визнання права власності на квартиру за ОСОБА_6 відсутні.

У частині відшкодування ОСОБА_6 моральної шкоди правонаступництво після померлого процесуальним та матеріальним законом не допускається, оскільки ці вимоги тісно пов`язані із особою первісного позивача.

Керуючись п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України, суддя

ухвалила:

ухвалити додаткове рішення у справі № 554/6991/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, припинення права власності, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, стягнення моральної шкоди, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми із квартири АДРЕСА_1 .

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Сокирченко Таміла Павлівна, приватний нотаріус Фастовець Ірина Вікторівна, про визнання правочину недійсним, повернення сторін у первісний стан, визнання права власності та стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.

Визнати недійсною довіреність ВСВ № 611749, посвідчену 28.04.2005 року приватним нотаріусом Фастовець Іриною Вікторівною, зареєстровану в реєстрі за № 164, видану ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_4 .

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання за ОСОБА_6 права власності на квартиру АДРЕСА_1 та відшкодування моральної шкоди, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 240,00 грн. судового збору та 37,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Копію додаткового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави (безпосередньо до Полтавського апеляційного суду) протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом додаткового рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В.Тімошенко