Ухвала суду № 89491801, 28.05.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 233/3853/18

Номер провадження: 1-кп/225/59/2020

УХВАЛА

іменем України

28 травня 2020 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Качаленка Є.В.,

суддів Челюбєєва Є.В.,

Скиби М.М.,

за участю: секретаря Федорцової І.С.,

прокурора Загребельного Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

і їх захисника Бідашко І.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

і його захисника Бєляєва В.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали Дзержинського міського суду у режимі відеоконференції з Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області та Державною установою "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050380000408 від 23.04.2018 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.3 ст.27 ч.3 ст.186 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого за ч.3 ст.186 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого за ч.3 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду, знищити, сховати речові докази, незаконно впливати на потерпілу та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду, знищити, сховати речові докази, незаконно впливати на потерпілу та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність.

Від захисника Ружицького В.В. надійшло письмове клопотання, у якому він просив змінити запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на більш м`який у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Бідашко І.Л. заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали ризики не доведеними, підтримали клопотання захисника Ружицького В.В. та просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Бідашко І.Л. заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали ризики не доведеними, підтримали клопотання захисника ОСОБА_4 просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Бєляєв В.О. не заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, відсутність доходів і роботи у обвинуваченого, суд вважає реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду. Цей ризик серед іншого підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_1 називався ім`ям "Юра". Перебуваючи під тиском можливого покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, обвинувачений може ухилитись від суду.

Суд вважає наявним ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості обвинуваченого знищити або сховати речові докази, оскільки не всі викрадені речі були знайдені та вилучені в ході досудового розслідування і є імовірність встановлення їх місцезнаходження під час судового розгляду.

Суд погоджується, що має місце ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що інкримінований обвинуваченому злочин було вчинено із застосуванням насильства до потерпілої. Суд враховує, що свідок ОСОБА_6 пояснював, що ОСОБА_1 намагався тиснути на нього та погрожував, щоб свідок надав потрібні покази.

Суд також вважає реальним ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність. Такий висновок суд робить оцінюючи характер інкримінованого корисливого злочину, а також відсутність постійного доходу і роботи у обвинуваченого, наявність в останнього судимості, та імовірність насильницького впливу на потерпілу та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_1 не працює, не одружений, має дітей, не навчається, проживає АДРЕСА_1 , раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, який є насильницьким, попередньо спланованим нападом групою осіб, з огляду на наявність судимостей, чітким є переконання колегії суддів, що ані домашній арешт, ані інші більш м`які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Відповідно до частини 4 ст. 183 КПК України, суд не вважає за доцільне визначити ОСОБА_1 розмір альтернативного запобіжного заходу застави, оскільки йому інкриміновано злочин, вчинений із застосуванням насильства.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути призначене, в разі визнання його винуватим. А відтак строк тримання під вартою слід продовжити.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, відсутність доходів і роботи у обвинуваченого, вважає реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду. Суд вважає, що обвинувачений з метою уникнути покарання у виді позбавлення волі може ухилитись від суду.

Суд вважає наявним ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості обвинуваченого знищити та сховати речові докази, оскільки не всі викрадені речі були знайдені та вилучені в ході досудового розслідування і є імовірність встановлення їх місцезнаходження під час судового розгляду.

Суд погоджується, що має місце ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що інкримінований обвинуваченому злочин, було вчинено із застосуванням насильства до потерпілої.

Суд також вважає реальним ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність. Такий висновок суд робить оцінюючи характер інкримінованого корисливого злочину, а також відсутність постійного доходу і роботи у обвинуваченого, наявність в останнього судимості, та імовірність насильницького впливу на потерпілу та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_2 не працює, не одружений, має дітей, не навчається, зареєстрований АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, який є насильницьким, попередньо спланованим нападом групою осіб, з огляду на наявність судимості, чітким є переконання колегії суддів, що ані домашній арешт, ані інші більш м`які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути призначене, в разі визнання його винуватим. А відтак строк тримання під вартою слід продовжити.

Відповідно до частини 4 ст. 183 КПК України, суд не вважає за доцільне визначити ОСОБА_2 розмір альтернативного запобіжного заходу застави, оскільки йому інкриміновано злочин, вчинений із застосуванням насильства.

При цьому суд враховує, що отримана з Бахмутської установи відбування покарань №6 інформація (довідка 9/101 13.04.20) вказує на те, що за наявного в ОСОБА_2 діагнозу, його стан здоров`я не виключає можливості етапування в судові засідання. Суд констатує, що в умовах Бахмутської установи відбування покарань №6 обвинувачений неодноразово проходив обстеження і отримував медичну допомогу, а у випадку, коли знадобилось хірургічне втручання, установою було забезпечно надання ОСОБА_2 достатньої допомоги у медичному закладі поза межами слідчого ізолятора. За інформацією слідчого ізолятора стан здоров`я ОСОБА_2 задовільний.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд погоджується з прокурором, що з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, відсутність доходів і роботи у обвинуваченого, є реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду.

Суд також вважає реальним ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність. Такий висновок суд робить оцінюючи характер інкримінованого корисливого злочину, а також відсутність постійного доходу і роботи у обвинуваченого.

Вирішуючи питання запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 , суд бере до уваги, що він не працює, має двох малолітніх дітей, одружений, зареєстрований АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 , в силу ст.89 КК не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути призначене, в разі визнання його винуватим. А відтак строк домашнього арешту слід продовжити.

Керуючись ст.ст. 176-178, 180, 181, 183, 184, 193, 202, 331, 372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника Ружицького В.В. про зміну запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань (№6) на строк 60 днів, тобто до 26.07.2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань (№6) на строк 60 днів, тобто до 26.07.2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_6 на строк два місяці, тобто до 28.07.2020 року включно.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 виконувати наступні обов`язки:

1) прибувати за викликом до Дзержинського міського суду Донецької області для участі у судовому розгляді дійсного провадження;

2) не залишати цілодобово місце мешкання за адресою: АДРЕСА_6 без дозволу суду;

3) носити електронний засіб контролю;

4) утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору - до відома; направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)», начальнику Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області - для виконання.

Час проголошення повного тексту 28.05.2020 16:00.

Головуючий суддя:

Судді: