Ухвала суду № 89489884, 14.05.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/1586/20

Провадження №4с/521/25/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси

у складі судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретарів: Манюка Д.В., Черненко Я.О.,

розглянувши цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг», –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг», в якій просив визнати неправомірною та скасувати постанову від 29.11.2019 року при¬ватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. у ВП № 58597399 про повернення стягувачу виконавчого листа № 521/1106/15-ц, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 19.06.2015 року, про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № ML-501/253/2006 від 06.12.2006 року в розмірі 4505774,53 грн., у зв`язку з тим, що стягувач не надав згоди залишити за собою майно, не реалізоване під час примусового виконання рішення; визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. з приводу не закінчення ВП № 58597399 з примусового вико¬нання виконавчого листа № 521/1106/15-ц, виданого 19.06.2015 року Малиновським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 4505774,53 грн. заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з скасуванням рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ та не повернення ОСОБА_5 500,48 доларів США; зобов`язати приватного виконавця виконавчого окру¬гу Одеської області Колечко Д.М., закінчити ВП № 58597399 з примусового вико¬нання виконавчого листа № 521/1106/15-ц, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 19.06.2015 року, про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № ML-501/253/2006 від 06.12.2006 року в розмірі 4505774,53 грн., у зв`язку із скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., повернути ОСОБА_1 500,48 доларів США, або іншим чином поновити порушені права боржника.

Скарга обґрунтована такими обставинами. Постановою від 12.03.2019 року приватним виконавцем Колечко Д.М. було відкрито виконавче провадження № 58597399 з примусового виконання виконавчого листа № 521/1106/15-ц, виданого 19.06.2015 року Малиновським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 4505774,53 грн. заборгованості за кредитним договором.

19.08.2019 року представник ОСОБА_4 подав поштою приватному виконавцю Колечко Д.М. клопотання, в якому просив закінчити ВП № 58597399 у зв`язку з тим, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 про перег¬ляд заочного рішення по цивільній справі № 521/1106/15-ц, а відтак рішення по справі № 521/1106/15-ц є таким, що не набрало законної сили, а тому не підлягає примусовому виконанню. Зазначене клопотання було отримане виконавцем 22.08.2019 року та залишилось без жодного реагування.

Згодом, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 26.11.2019 року заочне piшення по цивільній справi № 521/1106/15-ц було скасовано. Фото вказаної ухвали, повний текст якої отримано представником ОСОБА_4 28.11.2019 року, в цей же день було надіслано виконавцю на його телефон за допомогою месенджера Viber, а 29.11.2019 року – поштою. Вказані дії також залишилось без жодно¬го реагування.

ОСОБА_6 заявляє, що 21.12.2019 року звернуся до АТ «Південний» з проханням зняти грошові кошти з власного рахунку в цьому банку в сумі 500,48 доларів США, на що отримав лист від 24.12.2019 року, згідно якого встановлено, що його кошти 07.05.2019 року перераховано виконавцю ОСОБА_7 згідно його вимоги від 25.04.2019 року.

16.01.2020 року ОСОБА_6 ознайомився з матеріалами ВП № 58597399, з яких стало відомо, що жодних відповідей на клопотання від 19.08.2019 року, та від 29.11.2019 року, та самі клопотання із додатками в них відсутні, проте в матеріалах справи наявна постано від 29.11.2019 року про повернення виконавчого доку¬менту стягувачу у зв`язку з не наданням згоди залишити за собою майно, не реалізоване під час при¬мусового виконання.

Таким чином, вказані дії та бездіяльність приватного виконавця Колечко Д.М., ОСОБА_6 вважає неправомірними адже, на думку заявника, жодних підстав для повернення виконавчого документу стягувачу не було (на момент ознайомлення 16.01.2020 року з ВП № 58597399 відповідні докази були відсутні); виконавець був обізнаний про прийняття заяви про перегляд заочного рішення, на підставі якого було видано відповідний виконавчий документ, тобто вказане заочне рішення у зв`язку з цим не набрало законної сили; приватний виконавець Колечко Д.М. прийняв оскаржувану постанову на наступний день після отримання засобами зв`язку за допомогою месенджера Viber ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 26.11.2019 року про скасування заочного рішення № 521/1106/15-ц виключно з однією метою, а саме: не повертати ОСОБА_5 вилучені у нього ще 07.05.2019 року грошові кошти в сумі 500,48 доларів США, як це вимагає ч.1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».

У відкрите судове засідання, призначене на 14 травня 2020 року учасники справи не з`явились.

Представник ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

14.05.2020 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність. Зазначив, що скаргу ОСОБА_4 не визнає та просить відмовити у її задоволенні в повному обсязі. Крім того, просив долучити до матеріалів справи копії матеріалів виконавчого провадження № 58597399, з примусового виконання виконавчого листа по справі № 521/1106/15-ц, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 19.06.2015 року, які підтверджують правомірність дій та рішень, прийнятих (вчинених) приватним виконавцем при примусовому виконанні вказаного виконавчого документа.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» 07 травня 2020 року подав до суду відзив на скаргу в якій у задоволенні скарги просив відмовити.

Обґрунтовуючи заперечення щодо скарги, стосовно листування у виконавчому провадженні, представник стягувача зазначив, що матеріали виконавчого провадження не містять заяви боржника щодо листування шляхом Viber (ч. 4 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження»), крім того, з урахуванням зазначеної норми Viber не є тим засобом зв`язку, у якому можливо засвідчити належне підтвердження одержання адресатами документів, з огляду на це цей месенджер не може використовуватися у якості офіційного засобу зв`язку/засобу повідомлення у виконавчому провадження. Kpiм того, матеpiали виконавчого провадження не містять договору про надання правової допомоги №б/н від 26.11.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_8 є представником боржника, ОСОБА_4 , з огляду на це, не зрозуміло яким чином виконавець мав реагувати на лист у Viber, здійснюючи встановлену законом процесуальну дію, якщо неможливо було ідентифікувати особу адресата, листа та її процесуальний статус, у встановленому законом порядку. 3 огляду на вищевказане, вважає посилання скаржника на скриншот месенджера Viber з телефону недоречним.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» також зазначив, що доводи ОСОБА_4 стосовно того, що боржник не отримував жодних документів виконавчого провадження не відповідає дійсності та спростовується матеріалами виконавчого провадження, а саме, постанова про відкриття провадження була вручена боржникові під підпис 15.03.2019 року (а. в. п. 26 т. 1). Крім того, під підпис копія акту опису була отримана боржником, про що свідчить його особистий підпис (а. в. п. 73-76 т. 1). Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» була винесена та розміщена у АСВП 29.11.2019 року, тобто, отримавши 15.03.2019 року постанову про відкриття провадження з ідентифікатором доступу у АСВП, сторона боржника повинна була дізнатися про існування оскаржуваної постанови, принаймні до 09.12.2019 року, тим більше, що боржник веде справу через адвоката - фахівця у галузі права.

Щодо закінчення виконавчого провадження також зазначив, що боржник проігнорував вимоги закону, та інформацію, визначену п. 3 ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавцю не надав, а оскільки у ході виконавчого провадження іншого майна (окрім того майна, яке перебувало на торгах) виявлено не було, та стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, 29.11.2019 року виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 3 ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження». Оскільки постанова про повернення виконавчого документу стягувачу була винесена без порушення вимог Закону, то і підстави для її скасування, та тим більше задоволення скарги у частині повернення стягнутих коштів на підставі чинного на той момент рішення суду відсутні.?

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази вважає, що скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича задоволенню не підлягає, зважаючи на такі обставини.

Як встановлено судом, 13.03.2019 року, на підставі заяви стягувача ТОВ «ОТП Факторінг Україна», приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М, було відкрито виконавче провадження №58597399 з виконання виконавчого листа №521/1106/15-ц, виданого Малиновським районним судом м. Одеса 19.06.2015 року. Постанова про відкриття виконавчого провадження була вручена боржникові під підпис 15.03.2019 року (а. в. п. 26 т. 1).

На виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем було розпочато повну перевірку майнового стану боржника.

12.03.2019 року приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна та коштів боржника (а. в. п. 33-35 т. 1).

08.04.2019 року приватним виконавцем Колечко Д.М, від АБ «Пвіденний» було отримано відповідь, згідно якої на рахунку боржника, відкритому у банку, було наявно 500,48 доларів США (а. в. п. 121-122 т. 1). До того ж з виписки по рахунку вбачаєтеся, що 20.03.2019 року було здійснено «зняття готівки у банкоматі» у загальному розмірі 2000 доларів США.

Приватним виконавцем Колечко Д.М, було направлено на адресу АБ «Південний» платіжні вимоги на списання, та 07.05.2019 року грошові кошти у розмірі 500,48 доларів США було списано та направлено на погашення заборгованості боржника.

07.05.2019 року було складено акт опису майна, а саме, садового будинку площею 81,5 кв. м. та земельної ділянки площею 0,0565 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а. в. п. 73-76 т АДРЕСА_2 ). Копія акту була отримана боржником, про що свідчить його особистий підпис.

27.03.2019 року було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а. в. п. 79 т. 1). Згодом було виготовлено звіт про вартість арештованого майна, яка склала 376586,00 грн. (а. в. п. 160-218 т. 1), з яким у встановленому законом порядку було ознайомлено боржника (а. в. п. 1-5, т. 2).

06.05.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. було винесено постанову про звернення стягнення на це майно (а. в. п 39, т. 2) та того ж дня передано на реалізацію арештоване майно (а. в. п. 44, т. 2).

Встановлено, що торги за відсутністю попиту не відбулись.

Стягувачем було отримано лист від 29.08.2019 року із пропозицією залишити за собою не продане з торгів майно (а. в. п. 103, т. 2), чим стягувач не скористався.

У зв`язку із тим, що інших коштів, майна або доходів боржника приватним виконавцем Колечко Д.М., у ході перевірки майнового стану виявлено не було, 29.11.2019 року виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а. в. п. 107-109, т. 2).

19.08.2019 року на адресу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. надійшло клопотання від представника ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження на підставі того, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеса від 18.04.2019 року було прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 про скасування заочного рішення (а. в. п. 93-101, т. 2). До клопотання було додано договір від 01.04.2019 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 та копію ухвали.

Листом приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. представнику Чернової Н.В. було надано відповідь, що підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні (а. в. п. 102, т. 2).

04.12.2019 року, після винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачеві, на адресу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. знову надійшло клопотання від представника ОСОБА_9 Н.В ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про закінчення виконавчого провадження, в якому зазначив, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеса від 26.11.2019 року заочне рішення було скасовано (а. в. п. 120-124, т. 2). До клопотання було додано ухвалу суду та ордер.

Листом від 04.12.2019 року було надано відповідь, що 29.11.2019 року виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а. в. п. 125, т. 2).

16.01.2020 року ОСОБА_12 звернувся із заявою про ознайомлення з матеріалами ВП, з яким був ознайомлений того ж дня (а. в. п. 202, т. 2).

Надаючи правову оцінку діям приватного виконавця Колечко Д.М., які оскаржуються Черновим І.М., суд вважає, що приватний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» в редакції, чинної на час винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Пунктом 3) частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.

Пунктами 20-22 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання. Закінчення виконавчого провадження здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 39 Закону. У разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби коштів, стягнутих з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), достатніх для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника, виконавець після підготовки розпорядження державного виконавця, передбаченого пунктом 13 розділу VII цієї Інструкції, виносить постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону. У постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

Із матеріалів справи та із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 29.11.2019 року, на час винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачу, у приватного виконавця Колечко Д.М. були відсутні відомості щодо ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2019 року про скасування заочного рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист, що унеможливлювало закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5) ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Копію ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 26.11.2019 року отримано приватним виконавцем 04.12.2019 року разом із клопотання представника ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження.

Разом із цим, так як стягувачем було отримано лист від 29.08.2019 року із пропозицією залишити за собою не продане з торгів майно, чим стягувач не скористався та у зв`язку із тим, що інших коштів, майна або доходів боржника приватним виконавцем Колечко Д.М., у ході перевірки майнового стану виявлено не було, 29.11.2019 року виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, що відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене, суд вважає, що приватний виконавець Колечко Д.М. при винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 29.11.2019 року діяв відповідно із вимогами Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для відмови ОСОБА_1 в задоволенні скарги в повному обсязі, так як інші вимоги заявника є похідними від вимоги щодо скасування вказаної постанови.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 447-453 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг» - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: Ю.В. Тополева

14.05.20