Рішення № 89487040, 28.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року м. Київ № 826/18921/16

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування акту перевірки, податкових повідомлень-рішень.

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування акту перевірки від 26.10.2016 за №12700/26-58-13-06-17-191070722, податкових повідомлень-рішень від 11.11.2016 №0007041306, №0007051306, №0007061306, прийнятих Державною податковою інспекцією в Солом`янському районі м. Києва щодо донарахованого податку, штрафних санкцій та військового збору.

Ухвалами суду від 21.12.2016 - відкрито провадження в адміністративній справі; від 23.12.2016 - закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд. У судовому засіданні 23.05.2017 продовжено розгляд справи у письмовому провадженні. На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл справ та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями - справу передано судді Донцю В.А. Ухвалами суду: від 19.04.2019 - постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті; від 01.06.2020 - замінено відповідача - ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві на правонаступника - ГУ ДПС у м. Києві.

Позов обґрунтований тим, що договір дарування від 01.08.2015 укладено між членами сім`ї першого ступеня споріднення, відповідно підстави для нарахування податкових зобов`язань та пені відсутні.

Відповідач подав до суду заперечення, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем отримано дохід від фізичної особи, що не є членом сім`ї першого ступеня споріднення.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установив.

Відповідно до договору дарування 1/4 частини квартири від 01.08.2015, посвідченого державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори Гриценко О.В., зареєстрований в реєстрі за №8-593, ОСОБА_2 (дарувальник) передала безкоштовно у власність ОСОБА_1 (обдарованій) 1/4 частину квартири за номером АДРЕСА_1 .

На підставі наказу від 03.10.2016 № 585 ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складено акт від 26.10.2016 №12700/26-58-13-06-17-1910707228, яким встановлено:

- не декларування доходу за 2015 рік, чим порушено підпункт 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України;

- заниження оподатковуваного доходу в сумі 175.000,00 грн., чим порушено пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

- неподання податкової декларації про майновий стан за 2015 рік, чим порушено підпункт 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу.

На підставі акта перевірки від 26.10.2016 №12700/26-58-13-06-17-1910707228 ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 11.11.2016 №0007051306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на 10937,50 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 11.11.2016 №0007041306, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 170,00 грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб;

податкове повідомлення-рішення від 11.11.2016 №0007061306, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 3281,25 грн.

Позивач, вважаючи протиправними акт перевірки та податкові повідомлення-рішення, звернулася до суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Статтею 174 ПК України встановлено:

об`єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування, зокрема на об`єкт нерухомості (підпункт "а" пункту 174.1).

об`єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою у випадку, коли вартість власності, що успадковується членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення (пункт "а" підпункту 174.2.1 пункту 174.2);

оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб. Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини (пункт 174.6 ).

Згідно з підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПК України членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім`ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Як встановлено судом, на підставі договору дарування 1/4 частини квартири від 01.08.2015 №8-593 ОСОБА_2 (дарувальник) передала безкоштовно у власність ОСОБА_1 (обдарованій) 1/4 частину квартири за номером АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 від 10.11.1972 №4159 батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Позивачем до позовної заяви надано копію свідоцтва про укладення шлюбу від 12.04.1991 №1040 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , відповідно до якого після укладення шлюбу присвоєно прізвище - ОСОБА_8 .

Також позивачем надано копію свідоцтва від 15.03.2013 Серія НОМЕР_1 про шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за яким прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_9 .

Отже, ОСОБА_1 (обдарована) є матір`ю ОСОБА_2 (дарувальника) та в розумінні підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПК України є членом сім`ї першого ступеня споріднення, відповідно об`єкт дарування підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2016 №0007041306, №0007051306, №0007061306 підлягають задоволенню, відповідно податкові повідомлення-рішення - скасуванню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними та скасування акту перевірки від 26.10.2016 за №12700/26-58-13-06-17-191070722, то вимога задоволенню не підлягає, оскільки акт перевірки є документом, в якому посадовими особами контролюючого органу зафіксовано результати перевірки, в тому числі порушення податкового законодавства. При цьому наведені в акті перевірки порушення не породжують для платника податків обов`язку зі сплати податків, обов`язкових платежів, тобто такий акт перевірки не є індивідуальним актом в розумінні пункту 19 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Обов`язок зі сплати податків виникає лише на підставі відповідного податкового-повідомлення-рішення, на підставі якого платник податків повинен сплати визначене контролюючим органом грошове зобов`язання у відповідний строк. У даному спорі позивач не погоджується саме з визначеними контролюючим органом грошовими зобов`язаннями в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких судом зроблено відповідний висновок.

З огляду на наведене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування акту перевірки від 26.10.2016 №12700/26-58-13-06-17-1910707228 задоволенню не підлягають.

Отже враховуючи викладене позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1103,21 грн. (квитанції від 28.11.2016 №0.0.660621980.1 та від 16.12.2016 №0.0.671501962.1). Оскільки, позов задоволено частково, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 11 листопада 2016 року №0007041306.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 11 листопада 2016 року №0007051306.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 11 листопада 2016 року №0007061306.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. (п`ятсот п`ятдесят одна гривня 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний 43141267, місцезнаходження: 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами згідно з Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.А. Донець