Рішення № 89486924, 27.05.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/772/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Паламарчука Віталія Віталійовича, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з вказаним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Паламарчук Віталія Віталійовича (відповідача) за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо не включення до повного переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 , за договором банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" від 20.05.2016 року № 980-075-000246284;

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" включити до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування до 200000,00 грн., ОСОБА_1 , за договором банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" від 20.05.2016 року № 980-075-000246284 в сумі 30881,65 грн.;

- стягнути з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8408,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між ОСОБА_1 та небанківською фінансовою установою ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (ідентифікаційний код 39140702) через повіреного ПАТ "Банк Михайлівський" були укладені, зокрема, договір від 18.03.2016 № 980-075-000206584, тип договору "Суперкапітал", згідно з умовами якого небанківською фінансовою установою ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" залучено від ОСОБА_1 кошти у розмірі 7500,00 грн.; додаткова угода від 13.05.2016 до договору від 18.03.2016 № 980-075-000206584, згідно з умовами якої небанківською фінансовою установою ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" додатково залучено від ОСОБА_1 кошти у розмірі 5000,00 грн.; договір від 13.05.2016 № 980-075-000238718, тип договору "Капітал +" (новий), згідно з умовами якого небанківською фінансовою установою ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" залучено від позивача кошти у розмірі 18000,00 грн. Позивач зазначає, що на його ім`я в ПАТ "Банк Михайлівський" були відкриті поточні рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошей клієнта та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за допомогою платіжних систем. Внесення ОСОБА_1 грошових коштів на рахунок підтверджується квитанціями від 18.03.2016 № 4132116 на суму 7500,00 грн., від 13.05.2016 № 2580884 на суму 5000,00 грн., від 13.05.2016 № 2581578 на суму 18000,00 грн. 20.05.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" був укладений договір банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" № 980-075-000246284. 20.05.2016 на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_3 в ПАТ "Банк Михайлівський" з рахунку позивача № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" надійшли кошти в розмірі 30881,65 грн. з призначенням платежу "Залучення коштів на депозит згідно договору № 980-075-000246284 від 20.05.2016", що підтверджується платіжним дорученням від 20.05.2016 року № 5046789 на суму 30881,65 грн. В подальшому, на підставі рішення НБУ від 23.05.2016 № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. На переконання позивача, у межах спірних правовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорах між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ОСОБА_1 , з наступними змінами. Отже, кошти ОСОБА_1 відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону від 23.02.2012 № 4452-VІ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Законом від 15.11.2016 № 1736-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг", а тому вони прирівнюються до вкладу, а сам позивач, відповідно - до вкладника. 05.08.2016 року ОСОБА_1 подав заяву на ім`я Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнка Ю.П., якою просив включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Однак, виплати від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 так і не отримав. 21.02.2020 року представник позивача звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з адвокатським запитом щодо надання відповіді по включенню / не включенню позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, проте листом від 02.03.2020 відповідач відмовився надати відповідь по суті питань, пославшись на положення ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність". З огляду на те, що позивач не отримав від відповідача ні грошей, що знаходяться на його рахунку у ПАТ "Банк Михайлівський", ні відповіді на свій лист, ні відповіді на запит адвоката, сторона позивача упевнена в тому, що відповідач добровільно не включив до переліку вкладників інформацію про рахунок позивача та не повертатиме йому вклад, а тому звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 30.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, а розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.04.2020 до суду від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ( відповідача) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи при цьому, що 18.05.2016 позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (ТОВ "ІРЦ") укладено договори позики №980-075-000206584 та №980-075-000238718 від 13.05.2016 року, відповідно до умов яких позивач передає ТОВ "ІРЦ" у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ "ІРЦ" зобов`язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором. Відтак, суму коштів, що обліковується на рахунку позивача, останній отримав на умовах договору, та вони є сумою поверненої позики та процентів за користування нею, а не банківським вкладом. Також, відповідач зазначає, що договір позики є двостороннім, укладеним позивачем безпосередньо з ТОВ "ІРЦ", без участі банку як повіреного, а кошти, що вносились/ отримувались за такими договорами по своїй природі не є вкладом згідно положень Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону № 4452-VІ (гарантії Закону № 4452-VІ не поширюються на ситуацію з позивачем). Щодо встановлення нікчемності правочинів, то відповідач вказує, що кошти отримувались позивачем на підставі договору позики, що не є вкладом або коштами, прирівняними до вкладу у розумінні чинного законодавства, а також те, що кошти, які обліковуються на рахунку позивача відображені на такому рахунку внаслідок вчинення нікчемного правочину, в Уповноваженої особи відсутні підстави для включення позивача до переліку рахунків вкладників, з огляду на положення ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того, відповідач зазначив, що рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про віднесення переказу коштів (транзакцій) до категорії нікчемних, в т.ч. і на користь позивача, є правомірним та таким, яке винесено з дотриманням вимог законодавства, тому не може бути скасованим, оскільки наказ (рішення) про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку; він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), а тому внаслідок прийняття цього рішення не можуть порушуватися будь-які права таких осіб.

15.05.2020 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній повідомив, що Горбик В.В. направляв лист від 05.08.2016 року про включення його до переліку вкладників простим листом, а тому підтвердження такого надіслання у нього не залишилось, крім фотокопії листа, яку він зробив, сфотографувавши лист камерою мобільного телефону. Також представник зазначив, що у своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача визнає як факт укладання між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" договорів позики від 18.03.2016 року № 980-075-000206584 та від 13.05.2016 року № 980-075-000238718, так і факт повернення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" позики на банківський рахунок позивача, відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський" в сумі 30881,65 грн. Представник відповідача визнає також той факт, що станом на 23.05.2016 року, залишок на рахунку позивача становив 30881,65 грн. Також, звернув увагу, що до відзиву відповідачем наданий витяг з додатку 2 до акту № 2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, з чого вбачається, що відповідач визнав нікчемним перерахування коштів з поточного рахунку № НОМЕР_4 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача, чим підтверджується, що звернення позивача розглядалось і було прийняте негативне рішення.

Третя особа на стороні відповідача не надала своїх пояснень щодо позову.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір №980-075-000206584 від 18.03.2016, відповідно до умов якого (з урахуванням додаткової угоди ) позивач передає ПАТ "Банк Михайлівський" у власність грошові кошти в розмірі 12500 грн., на строк не більше 181 день, передбачені цим договором, а ПАТ "Банк Михайлівський" зобов`язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти за ставкою 28 %, в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Між ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір №980-075-000238718 від 13.05.2016, відповідно до умов якого позивач передає ТОВ "ІРЦ" у власність грошові кошти в розмірі 18000 грн., в порядку та на строк, передбачені цим договором, на строк не більше 42 днів , а ТОВ "ІРЦ" зобов`язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти в розмірі 25,5 % річних.

Фактична сплата позивачем коштів до ПАТ "Банк Михайлівський" у розмірі 12500,00 грн. підтверджується укладеною сторонами додатковою угодою до договору №980-075-000206584 від 18.03.2016 року та відповідними квитанціями № 4132116 від 18.03.2016, № 2580884 від 13.05.2016. Фактична сплата позивачем коштів до ТОВ "ІРЦ" у розмірі 18000,00 грн. підтверджується квитанцією від 13.05.2016 року.

Кошти в сумі 12500 грн. та 18000 грн., а також проценти були повернуті позивачу 19.05.2016 (на рахунок НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський").

20.05.2016 між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" № 980-075-000246284 від 20.05.2016, відповідно до умов якого банк прийняв від позивача вклад в сумі 30881 грн. 65 коп. на строк 14 днів під 5% річних. Платіжним дорученням № 5046789 від 20.05.2016 кошти у розмірі 30881,65 грн. Були перераховані з рахунку позивача НОМЕР_1 на депозитний рахунок НОМЕР_3 згідно договору № 980-075-000246284.

Постановою Правління Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" був віднесений до категорії неплатоспроможних. У зв`язку з цим Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення від 23 травня 2016 року №812 про запровадження з 23 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський". З 13.07.2016 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський", процедура ліквідації продовжена до 12.07.2020.

ОСОБА_1 направив Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" лист від 05.08.2016 про включення його до переліку вкладників. Даний факт відповідачем не заперечується.

Позивач не був включений до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Підставою для не включення позивача до вказаного переліку став висновок Комісії по перевірці правочинів на предмет виявлення нікчемних правочинів про нікчемність правочину з виконання 19.05.2016 платіжного документа ТОВ "ІРЦ" по перерахуванню коштів в сумі 30881 грн. 65 коп. ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Додатку 2 до Акту № 2 від 01.06.2016, та наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 № 42/2 про затвердження результатів перевірки правочинів.

Разом з тим, про нікчемність правочину позивача не було повідомлено ні відповідачем, ні банком, тому він звернувся до суду з позовом про бездіяльність відповідача та зобов`язання вчинити дії по включенню його до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" від 20.05.2016 року № 980-075-000246284 в сумі 30881,65 грн.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі також - Закон №4452-VI).

Частиною 1 статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до частин 1,2 статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Діючою редакцією Закону № 4452-VI станом на час виникнення спірних відносин було передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Отже, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, на підставі якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб формує загальний реєстр вкладників.

Відповідно до п. 12 розділу II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі - Положення № 14) передбачено, що протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики. Пунктом 6 розділу III Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією. Відповідно до частин другої, третьої, п`ятої статті 34 Закону № 4452-VI, не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України". Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. При цьому, правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI.

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його Уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто, мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин - частина 3 статті 215 ЦК України).

Згідно зі статтею 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Відповідно до частини 3 статті 216 ЦК України правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Частинами 2, 4 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає підстави нікчемності правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16 та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 наголосила, що відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту його укладення згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України і частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наслідки нікчемності правочину, у тому числі обов`язок повернути все одержане за нікчемним договором (правочином), також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому наслідки недійсності нікчемного правочину відповідно до частини 2 статті 215 ЦК і статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" застосовуються саме до договорів неплатоспроможного банку.

Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Як встановлено судом, на дату прийняття постанови Правління Національного банку України, якою банк віднесено до категорії неплатоспроможних, на депозитному рахунку позивача, відкритому відповідно до укладеного з банком договору банківського рахунка, були розміщені грошові кошти в сумі 30881,65 грн. (на депозит згідно договору № 980-075-000246284). Вклад розміщений на строк 14 днів, ставка річних 5 %, в свою чергу грошові кошти надійшли з поточного рахунку позивача, на який вони в свою чергу були перераховані ТОВ "ІРЦ". З наявної в матеріалах справи виписки по особовим рахункам (№ НОМЕР_1 ) з 19.05.2016 по 23.05.2016 щодо ОСОБА_1 , яка долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву, вбачається, що 19 травня 2016 року ТОВ "ІРЦ" зі свого рахунку на рахунок позивача № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський", здійснив перерахунок коштів у загальному розмірі 30881,65 грн. (в т.ч. проценти 381,65 грн.) як повернення в межах договору № 980-075-000238718 від 13.05.2016, які в подальшому 20.05.2016 були зараховані на депозит позивача згідно договору № 980-075-000246284 від 20.05.2016.

Отже, повернуті кошти від вказаного товариства "ІРЦ" на рахунок позивача у банку в рамках взаємовідносин позивача з товариством, а не позивача із банком, чи товариства та банку.

Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 1 червня 2016 року № 42/2 затверджено висновки комісії проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким вбачається, що Уповноважена особа Фонду не включив позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду у зв`язку з тим, що транзакції, здійснені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на розрахунковий рахунок позивача, є нікчемними у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, відповідно до указаних пунктів частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7);

банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (пункт 8);

здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (пункт 9).

Суд зазначає, що у даному випадку не вбачається обмежень щодо віднесення позивача до категорії вкладників, а сум, які надійшли (повернулися) на його рахунок - до категорії вкладу, оскільки за відносинами між позивачем та ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр банк у даному випадку виконував лише розрахунково-касове обслуговування рахунків. Підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом № 4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто, наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Укладений 20.05.2016 між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" договір банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" № 980-075-000246284 від 20.05.2016, відповідно до умов якого банк прийняв від позивача вклад в сумі 30881 грн. 65 коп. враховуючи норми ст. 38 Закону № 4452-VI не містить підстав нікчемності.

У розумінні статті 2 Закону № 4452-VI позивач є вкладником банку, а кошти, які надійшли для нього як вкладника за договором банківського рахунку, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону. Оскільки вказаний договір № 980-075-000246284 не є нікчемним, не визнаний у судовому порядку недійсним, то його умови повинні виконуватись, а грошові кошти - повертатись.

Доказів віднесення позивача до будь-якого з переліків, визначених відповідно до вищенаведених правових норм, зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку відповідачем до суду надано не було, натомість до суду відповідач надав документальне підтвердження виявлення нікчемного правочину відповідно до приписів статті 38 Закону №4452-VI, доказів повідомлення про вказані обставини позивача суду не надано.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили, що правочин, укладений між позивачем та банком, є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд зазначає, що, за приписами статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", нікчемними можуть бути визнані договори, укладені саме з банком як стороною відповідного правочину.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, вклад розміщено на рахунку в банку до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому відповідачем не обґрунтовано наявності правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону № 4452-VI.

Крім того, Законом № 1736-VIII розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4452-VI доповнено пунктом 15 такого змісту: "До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника". (зміни набули чинності 19.11.2016).

Таким чином, законом чітко встановлено, що на залучені від фізичної особи до небанківської фінансової установи кошти через банк, що виступив повіреним (агентом, іншим посередником) за відповідним договором, поширюються гарантії, визначені Законом № 4452-VI, зокрема, за наявності таких умов: 1) вкладника не поінформовано під розпис, що на такі кошти не поширюються відповідні гарантії; 2) на дату набрання чинності Законом № 1736-VIII банк віднесено до категорії неплатоспроможних.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 761/12676/17.

Суд звертає увагу, що ним не встановлено повідомлення ОСОБА_1 банком про те, що на кошти, які надійшли на його рахунок від третьої особи, не поширюються гарантії, визначені Законом № 4452-VI. Відтак, відсутні підстави вважати, що позивач не набув статусу вкладника ПАТ "Банк Михайлівський" та те, що на кошти, розміщені на рахунку позивача, не поширюються гарантії, визначені Законом № 4452-VI.

Судом установлено, що правочини позивача із ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та операції по перерахуванню коштів даному товариству та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені до віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.

Отже, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям визначеним змінами, внесеними до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг", а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14), банк після отримання повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити, зокрема направлення до Фонду файлів із: переліком вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону; переліком осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку; переліком осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що ще не виконане.

Пунктом 3 розділу ІІІ Положення № 14 визначено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

При цьому як пунктом шостим розділу ІІ, так і пунктом шостим розділу ІІІ Положення № 14 надано право Уповноваженій особі і під час здійснення тимчасової адміністрації, і на стадії ліквідації банку подавати до Фонду зміни/додаткову інформацію стосовно вкладників.

Таким чином, протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа зобов`язана направити до Фонду три переліки вкладників відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення № 14, які в подальшому перевіряються Фондом на предмет вірності їх складення, при цьому протягом цього часу Уповноважена особа також здійснює перевірку правочинів на предмет їх нікчемності, приймає відповідні рішення про виявлення таких фактів і повідомляє про це сторін правочину.

Оскільки суд дійшов висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом.

Разом з тим, щодо позовної вимоги про допущену відповідачем протиправну бездіяльність суд зазначає наступне.

Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, а під порушенням прав, свобод та інтересів наявність негативних протиправних наслідків для позивача як наслідок такої бездіяльності. Таким чином, для вирішення питання щодо допущення Уповноваженою особою у спірних правовідносин протиправної бездіяльності є визначальним встановлення обставин, які свідчать чи було допущено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Банк Михайловський" невиправдано пасивну поведінку відносно позивача при формуванні переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону № 4452-VI, відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Повноваження уповноваженої особи Фонду визначені ст.37 Закону № 4452-VI. Так, вказаною нормою права передбачено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов`язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Законута нормативно-правових актів Фонду.

Згідно з ч.2 ст.38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Також, згідно п. 1.18. Розділу 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням №2 від 05.07.2012 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Фонд безпосередньо (або уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію у разі делегування їй повноважень) зобов`язаний (зобов`язана), зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

В даному випадку судом встановлено, що відповідачем на виконання наданих йому Законом №4452-VI повноважень уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" здійснено перевірку правочинів, укладених ПАТ "Банк Михайлівський" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, і в межах вказаної перевірки виявлені обставини, які, за позицією відповідача, вказують на нікчемність укладення позивачем договору з банківською установою. Таким чином, з огляду на встановлені обставини та враховуючи законодавчо визначені повноваження уповноваженої особи Фонду, не можливо стверджувати про допущену протиправну бездіяльність уповноваженої особи (протиправну пасивну поведінку) у спірних правовідносинах, оскільки Уповноваженою особою вчинені певні дії, результат яких, за її позицією, дозволяє дійти висновку про нікчемність укладеного договору.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні правові підстави для висновку щодо протиправної бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи все вище викладене у сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що для належного захисту прав позивача достатнім буде задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування до 200000,00 грн., (РНОКПП НОМЕР_1 ), за договором банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" від 20.05.2016 року № 980-075-000246284 в сумі 30881,65 грн.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду достатньо належних і достовірних доказів, які б спростовували позовні вимоги.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які поніс і які очікує понести позивач, наданого представником позивача від 24.03.2020 року в розмірі 8408,00 грн., суд враховує наступне.

Згідно із ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Так, згідно ч. ч.1, 7, 9 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру представником позивача надано до суду лише попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести позивач, від 24.03.2020 року в розмірі 8408,00 грн.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Представником позивача не надано доказів (договір на правничу допомогу, довідку-рахунок, акт прийняття-передачі послуг), які в повній мірі відображають факт надання позивачу послуг з професійної правничої допомоги на суму 8408,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення витрат понесених у справі, а саме в частині відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 8408,00 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування до 200000,00 грн., (РНОКПП НОМЕР_1 ), за договором банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" від 20.05.2016 року № 980-075-000246284 в сумі 30881,65 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293, 295 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 108110000