Рішення № 89486874, 28.05.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 травня 2020 р. справа № 520/1589/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039) та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не включення у довідку від 30.03.2018 року №11/6205 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103 відомостей про розмір грошового забезпечення із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за кваліфікацію, в/сл., клас майстер (5,5% від посадового окладу), надбавка за умови режимних обмежень (10 % від посадового окладу), надбавка за виконання особливо важливих завдань (70 % від посадового окладу, окладу з військового звання, надбавки вислуги років), надбавка за умови служби пов`язані з підвищеним ризиком для життя (15 % від посадового окладу) та премія (20 % від посадового окладу)

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування відповідної пенсії з урахуванням вищевказаних щомісячних додаткових видів грошового забезпечення самостійно при наявності у них таких даних, протиправною;

- зобов`язати Адміністрацію державної прикордонної служби України надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, видану на ім`я ОСОБА_1 для перерахунку розміру пенсії із зазначенням відомостей про відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавка за кваліфікацію, в/сл., клас майстер (5,5 % від посадового окладу), надбавка за умови режимних обмежень (10 % від посадового окладу), надбавка за виконання особливо важливих завдань (70 % від посадового окладу, окладу з військового звання, надбавки вислуги років), надбавка за умови служби пов`язані з підвищеним ризиком для життя (15 % від посадового окладу) та премія (20 % від посадового окладу);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання довідки перерахувати і виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80 % грошового забезпечення враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавка за кваліфікацію, в/сл., клас майстер (5,5 % від посадового окладу), надбавка за умови режимних обмежень (10 % від посадового окладу), надбавка за виконання особливо важливих завдань (70 % від посадового окладу, окладу з військового звання, надбавки вислуги років), надбавка за умови служби пов`язані з підвищеним ризиком для життя (15 % від посадового окладу) та премія (20 % від посадового окладу) з 01.01.2018 року, здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 року.

Ухвалою суду від 04.03.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до п.1 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року зупинено провадження в адміністративній справі №520/1589/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039) та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням Верховного суду по зразковій справі №240/6263/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа – Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року залишено без змін рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року по зразковій справі №240/6263/18, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії відмовлено.

Відповідно до положень п.п.21, 22 ч.1 ст.4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Згідно з вимогами ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 року поновлено провадження у справі у зв`язку з набранням законної сили рішенням Верховного Суду по зразковій справі №240/6263/18.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зважаючи на наявність відзиву на позовну заяву та те, що тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі сплинув, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач проходив військову службу в Державній прикордонній службі України та набув право на пенсію, основний розмір пенсії складає 80% грошового забезпечення. Відповідачем було перераховано розмір пенсії позивача, виходячи з 70% грошового забезпечення, що виплачується з 1 січня 2018 року без урахування надбавок, премії, які позивач заслужив на момент закінчення позивачем військової служби і які були враховані при призначенні пенсії позивачу, а саме: надбавка за кваліфікацію, в/сл., клас майстер (5,5% від посадового окладу), надбавка за умови режимних обмежень (10% від посадового окладу), надбавка за виконання особливо важливих завдань (70% від посадового окладу, окладу з військового звання, надбавки вислуги років), надбавка за умови служби пов`язані з підвищеним ризиком для життя (15% від посадового окладу) та премія (20% від посадового окладу). На думку позивача, такі дії (бездіяльність) є протиправними та такими, що порушують його права на отримання належної та достатньої пенсії. 12.02.2019 року позивач письмово звернувся до Голови Державної прикордонної служби України з проханням розглянути питання і направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення підполковника запасу ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення згідно до грошового атестату, які були враховані при обчисленні (призначенні) пенсії та виплачувалися до 2018 року і не підлягають скасуванню на теперішній час. Також, 31.01.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з проханням розглянути питання та здійснити перерахунок пенсії за вислугу років, виходячи з основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням основних та додаткових видів мого грошового забезпечення (надбавки, доплати, винагороди, премії) згідно грошового атестату. Однак, відповідей на зазначені запити до позивача не надходило. З огляду на наведені у адміністративному позові факти просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року по лінії Державної прикордонної служби України. З 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на підставі довідки № 11/6205 від 30.03.2018 року, виданої Адміністрацією ДПСУ. Щодо складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія при перерахунку з 01.01.2018 року представник відповідача вказав, що механізми призначення та перерахунку пенсії за Законом № 2262-ХІІ мають різну правову природу. Під час призначення пенсії для обчислення пенсії враховуються складові грошового забезпечення, які особа, яка має право на пенсію за цим Законом, фактично отримувала перед звільненням зі служби. При проведенні перерахунку з 01.01.2018 року пенсія обчислюється не з тих складових грошового забезпечення, які фактично отримував позивач, а з грошового забезпечення за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням, яке включає лише три складових: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років. Таким чином, надана Адміністрацією ДПСУ довідка від 30.03.2018 року №11/6205 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, відповідає вимогам чинного законодавства. На підставі цієї довідки на виконання постанови КМУ №103, позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року. Також представник відповідача зазначив, що оскільки на цей час між сторонами існує спір щодо правильності проведення перерахунку пенсії, заборгованість по пенсії не нараховувалась та не виплачувалась, відповідно, компенсація не могла бути нарахована та виплачена. Таким чином, позовні вимоги щодо компенсації втрати частини доходу є передчасними та не підлягають задоволенню. З огляду на викладене, представник відповідача з адміністративним позовом не погоджується та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача - Адміністрації Державної прикордонної служби України, надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що відповідно до пункту 3 Постанови 45, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Адміністрація Державної прикордонної служби України отримала від ГУ ПФУ в Харківській області списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку і на підставі отриманого списку підготувала довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в тому числі довідку стосовно позивача – довідка для перерахунку пенсії від 30.03.2018 року №11/6205, в якій було вказано виключний перелік складових грошового забезпечення, який визначений законодавством (оклад за посадою; оклад за військовим (спеціальним) званням; відсоткова надбавка за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою), що узгоджується з приписами п. 1 Постанови 103, п. 5 Постанови 45. Вказана довідка була направлена ГУ ПФУ в Харківській обл. в строки визначені законодавством. З огляду на викладені норми законодавства, які визначають повноваження та спосіб їх реалізації, у посадових осіб Адміністрації Державної прикордонної служби України не було правових підстав включати в довідку №11/6205 від 30.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії: - надбавки за кваліфікацію; - надбавку за роботу в умовах режимних обмежень; - надбавку за умови служби пов`язані з ризиком; надбавку за виконання особливо важливих завдань; премію. Окрім цього представник відповідача вказав, що правових підстав для включення в довідку про перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2018 виплат, які вказані в позові не має, оскільки ці виплати не виплачувались і скасовані ПКМУ 704, що відповідає правовому висновку, що вказаний в рішенні Верховного Суду від 12.03.2018 року у справі №802/2196/17-а. З огляду на викладене, представник відповідача з адміністративним позовом не погоджується та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу в Державній прикордонній службі України та набув право на пенсію, основний розмір пенсії складає 80% грошового забезпечення.

З 07 вересня 2010 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та до 01.01.2018 року отримував пенсію за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Під час призначення пенсії позивача, в розрахунок пенсії було включено на підставі довідки про види грошового забезпечення такі види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40%, надбавка за кваліфікацію, клас майстер 5,5% від посадового окладу, надбавка за умови режимних обмежень 15% від посадового окладу, надбавка за виконання особливо важливих завдань 70% від посадового окладу, окладу з військового звання, надбавки вислуги років, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з ризиком для життя 15% від посадового окладу, премія 20% від посадового окладу.

На виконання постанови Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб” пенсію позивача було перераховано з 01.01.2018 року на підставі довідки про грошове забезпечення, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України за №11/6205 від 30.03.2018 року, яке становить 10050,00 грн., в розмірах, визначених постановою КМУ від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (зі змінами).

Не погоджуючись з діями відповідачів щодо перерахунку пенсії позивача без врахування суми середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які були враховані при первісному обчислені пенсії позивачу, і які, як вважає позивач, неправомірно були невключені Адміністрацією Держприкордонслужби до довідкивід 30.03.2018 року №11/6205 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії відповідно до ПКМУ від 21.02.2018 року №103, яка була направлена до ГУ ПФУ В Харківській області та на підставі якої в подальшому було здійснено перерахунок пенсії позивача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносно позовних вимог:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не включення у довідку від 30.03.2018 року №11/6205 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103 відомостей про розмір грошового забезпечення із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за кваліфікацію, в/сл., клас майстер (5,5% від посадового окладу), надбавка за умови режимних обмежень (10 % від посадового окладу), надбавка за виконання особливо важливих завдань (70 % від посадового окладу, окладу з військового звання, надбавки вислуги років), надбавка за умови служби пов`язані з підвищеним ризиком для життя (15 % від посадового окладу) та премія (20 % від посадового окладу);

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування відповідної пенсії з урахуванням вищевказаних щомісячних додаткових видів грошового забезпечення самостійно при наявності у них таких даних, протиправною;

- зобов`язати Адміністрацію державної прикордонної служби України надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, видану на ім`я ОСОБА_1 для перерахунку розміру пенсії із зазначенням відомостей про відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавка за кваліфікацію, в/сл., клас майстер (5,5 % від посадового окладу), надбавка за умови режимних обмежень (10 % від посадового окладу), надбавка за виконання особливо важливих завдань (70 % від посадового окладу, окладу з військового звання, надбавки вислуги років), надбавка за умови служби пов`язані з підвищеним ризиком для життя (15 % від посадового окладу) та премія (20 % від посадового окладу), суд зазначає наступне.

Підпунктом 3 пункту 10 розділу І Закону №1774-VIII частина четверта статті 63 Закону №2262-XII викладена у новій редакції, відповідно до якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсій військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв`язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з повноваженнями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Зазначені положення Закону № 1774-VIII набрали чинності з 1 січня 2017 року та рішенням Конституційного Суду України такими, що суперечать Конституції України (є неконституційними), не визнавались.

При цьому Велика Палата Верховного Суду, під час апеляційного перегляду рішення Верховного Суду у типовій справі №240/6263/18 врахувала, що у пункті 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

У пункті 2.2 цього ж Рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).

У Рішенні від 02 березня 1999 року № 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України звернув увагу на те, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади.

Отже, політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно та схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 року №103 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі – Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 77, ст. 2374).

Врахування інших видів грошового забезпечення, ніж розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, цією постановою не передбачено.

Питання щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, урегульовані Порядком № 45.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ.

ПФУ та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок (пункт 9 Порядку № 45).

Водночас права самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку, ПФУ та його головні управління не мають.

Судом встановлено, що Адміністрацією Державної прикордонної служби України видана довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 30.03.2018 року №11/6205, до складу якого у відповідності до приписів постанови Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб” включено посадовий оклад у розмірі 5360,00 грн., оклад за військовим званням 1340,00 грн. та надбавка за вислугу років (50%) 3350,00 грн., всього 10050,00 грн., тобто в розмірах, визначених постановою КМУ від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (зі змінами).

Вказана довідка складена за формою згідно з додатком 2 до Порядку №45 з урахуванням змін, внесених Постановою №103 та саме на підставі зазначеної довідки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року.

Встановлений Кабінетом Міністрів України порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, був обов`язковим для виконання органами державної влади, зокрема відповідачами у справі.

Проведений ГУ ПФУ в Харківській області на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.03.2018 року №11/6205 перерахунок пенсії ОСОБА_1 привів до збільшення розміру пенсії позивача.

05 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 до Порядку № 45.

Відповідно до ч.2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суд зазначає, що пункти 1, 2 Постанови №103 втратили чинність з 05 березня 2019 року, як того вимагає ч.2 ст. 265 КАС України.

У судовому рішенні Верховного Суду від 06.08.2019 року по зразковій справі №160/3586/19, суд дійшов висновків, що у зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано, відповідно з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії. У зв`язку з чим, на момент ухвалення рішення у цій зразковій справі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду, під час апеляційного перегляду рішення Верховного Суду у типовій справі №240/6263/18 вказала, що скасування в судовому порядку вказаних вище пунктів Постанови № 103 (після проведення в квітні 2018 року перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року) не є підставою для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 30.03.2018 року №11/6205 та дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо подальшого здійснення перерахунку пенсії позивача відповідали вимогам чинного на час їх вчинення законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За практикою ЄСПЛ дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (див. рішення у справі «Вілліс проти Сполученого Королівства», заява № 36042/97). Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю (див. рішення від 21 лютого 1997 року у справі «Ван Раалте проти Нідерландів») (пункти 48 - 49 рішення від 07 листопада 2013 року у справі «Пічкур проти України», заява № 10441/06).

Аналогічний підхід у своїх рішеннях застосовує й Конституційний Суд України, вказуючи на те, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об`єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими. У противному разі встановлення обмежень означало б дискримінацію (абзац сьомий пункту 4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 5207-VI прямою дискримінацією є ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Таке поводження за змістом пункту 2 частини першої статті 1 цього ж Закону може полягати, в тому числі, в обмеженні у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами у будь-якій формі.

Як убачається зі змісту пункту 1 Постанови № 103 (у редакції, чинній на час перерахунку пенсії позивачу), цим нормативно-правовим актом було прийнято рішення про перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським). При цьому такий перерахунок було проведено відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII особам, які станом на 28 лютого 2018 року перебували на пенсійному обліку в органах ПФУ та отримували пенсію, призначену відповідно до цього Закону.

При цьому заробіток для первинного обчислення пенсії таким особам визначається відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII, а не статті 63 цього Закону.

Зазначена Постанова №103 є нормативно-правовим актом, який з огляду на положення ч.4 ст.63 Закону №2262 є обов`язковим у застосуванні органами пенсійного фонду при здійсненні обчислення перерахунку та виплати пенсії відповідній категорії осіб, на яких спрямована дія цієї постанови.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що на час виникнення спірних правовідносин чинним законодавством були по-різному визначені вимоги для первинного обчислення пенсії особам, які мають право на її отримання відповідно до Закону № 2262-XII, та вимоги щодо перерахунку раніше призначених пенсій за цим Законом, а тому такі вимоги можуть вважатися виправданою, обґрунтованою та справедливою підставою різниці при вирішенні питання щодо первинного обчислення розміру пенсії та перерахунку раніше призначеної пенсії.

З огляду на це Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач діяв відповідно до законодавства, чинного на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а саме: Закону № 2262-ХІІ, Постанови № 103, Порядку № 45. До того ж такий підхід до застосування вказаних правових норм не є дискримінаційним та не порушує принцип рівності перед законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року на підставі Закону № 2262-ХІІ, Постанови № 103, Порядку № 45 були враховані передбачені законодавчо складові грошового забезпечення, яке враховується під час здійснення перерахунку пенсії, підстави для задоволення позовної вимог - відсутні.

Суд зазначає, що позовні вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання довідки перерахувати і виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавка за кваліфікацію, в/сл., клас майстер (5,5% від посадового окладу), надбавка за умови режимних обмежень (10% від посадового окладу), надбавка за виконання особливо важливих завдань (70% від посадового окладу, окладу з військового звання, надбавки вислуги років), надбавка за умови служби пов`язані з підвищеним ризиком для життя (15% від посадового окладу) та премія (20% від посадового окладу) з 01.01.2018 року, здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 року, є похідними та також не підлягають задоволенню.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до положень ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039) та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28.05.2020 року.

Суддя Біленський О.О.