Рішення № 89486655, 28.05.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/884/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000006/6 від 01.11.2019; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00042 від 01.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів № 01/07-19 від 01.06.2019, укладеного між ТОВ «Атаман і К» та ТОВ «Брокерська Експедиційна Компанія «Атаман Груп», брокером з метою митного оформлення товару позивача для підтвердження його митної вартості до митного посту ВМО № 4 м/п «Чорноморський» Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація UA 500060/2019/010584 від 31.10.2019, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом – за ціною зовнішньоекономічного контракту. Для підтвердження митної вартості товару декларант надав документи, які підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний контракт та доповнення до нього; специфікація до контракту про постачання товару; інвойс; прейскурант (прайс-листи) виробника; розрахунок ціни (калькуляція); сертифікат походження товару форми А; фітосанітарний сертифікат; коносамент; довідка з ТПП про ціну товару, що імпортується; договір про надання. Однак митним органом прийняті картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00042 від 01.11.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000006/6 від 01.11.2019. Позивач наголошує, що документи, подані декларантом для митного оформлення Товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими і підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність таких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для відмови у митному оформленні товарів відповідно до ст. 54 МК України відсутні, у зв`язку із чим позивач вважає що, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації підлягають скасуванню. Усі документи, які зазначені у вищевказаної статті 53 МКУ як основні, були надані декларантом, а саме: 1) декларація митної вартості, 2) зовнішньоекономічний контракт 3) інвойс 4) транспортні (перевізні) документи які підтверджують витрати покупця на транспортування 5) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів (довідка ТИП) 6) специфікація 7) прайс-лист. При цьому, до розмитнення не надавалися: банківські платіжні документи не надавалися у зв`язку з тим, що згідно Контракту оплата товару здійснюється протягом 14 днів після розмитнення; ліцензія на імпорт товару, тому що імпорт товару, якій е предметом спору не підлягає ліцензуванню договір страхування, тому що постачання при базисі постачання FAS не підлягає страхуванню. Але, декларантом були надані усі наявні додаткові документи: специфікація, прайс-лист виробника товару, довідка ТПП щодо вартості товару.

Ухвалою судді від 11.02.2020 позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

12.03.2020 до суду від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UA500060/2019/010584 від 31.10.2019 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500060/2019/010584 від 31.10.2019 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС р ю декларацією (МД) № UA500060/2019/010584 від 31.10.2019 містились розбіжності та були всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а декларантом або уповноваженою особою декларанта не подано всіх додаткових документів, які були витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених ч.ч. 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини згідно з п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений час є вищим. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару було скориговано. У рішенні про коригування митної вартості товарів наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, ч. ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг 01.09.2019 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів. Додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів ТОВ «Атаман і К» або його уповноваженими представниками до Одеської митниці ДФС надано не було. Таким чином, Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративній позову ТОВ «Атаман і К».

Ухвалою від 16.03.2020 провадження у справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 13.05.2020 провадження по справі поновлено.

27.05.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що 01.10.2019 між ТОВ «Атаман і К» та фірмою Fruit Land for Land Reclamation (Єгипет) був укладений зовнішньоекономічний контракт № 06/19 про поставку товару в порядку та на умовах контракту згідно специфікацій.

На виконання зазначеного контракту фірмою Fruit Land for Land Reclamation (Єгипет) на умовах поставки FAS – EG Alexandria («Вільно вздовж борту судна – продавець вважається виконав своє зобов`язання по постачанню, коли товар розміщений уздовж борта номінованого покупцем судна (тобто на причалі або на баржі) в узгодженому порту відвантаження») поставлено на адресу позивача товар: гранати свіжі у пластикових ящиках – 4620 шт., на 60 дерев`яних піддонах, врожай 2019 р. Країна виробництва – Єгипет, Виробник - фірма Fruit Land for Land Reclamation (Єгипет); вага «брутто» - 67090 кг; вага «нетто» - 60060 кг; на загальну суму 26126,10 доларів США, де 0,435 доларів США за 1 кг.

На підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів № 01/07-19 від 01.06.2019, укладеного між ТОВ «Атаман і К» та ТОВ «Брокерська Експедиційна Компанія «Атаман Груп», брокером з метою митного оформлення товару позивача для підтвердження його митної вартості до митного посту ВМО № 4 м/п «Чорноморський» Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація UA 500060/2019/010584 від 31.10.2019, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом – за ціною зовнішньоекономічного контракту.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав документи, які підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний контракт та доповнення до нього; специфікація до контракту про постачання товару; інвойс; прейскурант (прайс-листи) виробника; розрахунок ціни (калькуляція); сертифікат походження товару форми А; фітосанітарний сертифікат; коносамент; довідка з ТПП про ціну товару, що імпортується; договір про надання послуг митного брокера та інші документі, які підтверджують митну вартість товару.

Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UA 500060/2019/010584 від 31.10.2019 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

31.10.2019 митний орган надіслав позивачу повідомлення, де було вказано, що подані документи містять наступні розбіжності та декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати пояснення щодо розбіжностей та надати додаткові документи на підтвердження вартості товару: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги та специфікації, 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, 4) декларацію країни відправлення.

У відповідь на вищевказане повідомлення щодо розбіжностей позивач надіслав до митниці лист № 31/10-2 від 31.10.2019, де надав пояснення щодо відсутності у наданих документах розбіжностей, зазначених відповідачем та щодо надання додаткових документів.

Однак, 01.11.2019 митним органом було ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500060/2019/000006/6, де вказано, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують чистові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом.

З огляду на матеріли справи, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA 500060/2019/010584 від 31.10.2019 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) у наданому висновку про вартісні характеристики товару від 31.10.2019 № СИО-к№000404 відсутнє будь яке посилання на конкретні пропозиції товарів даного виробника товарів на ринку та посилання на адресу торгівельних он-лайн майданчиків з аналогічними пропозиціями. Також якість наданого сертифікату про походження товару не придатна до читання;

2) відповідно до п. 1.2 контракту № 06/19 від 01.09.2019 постачальник зобов`язаний зробити поставку товару у кількості зазначеній у інвойсі за кожною поставкою. Але контрактом не обумовлено відхилення кількості товару За інвойсом. Відповідно до п.6.2 у випадку невідповідності кількості товару більш ніж на 3% покупець повинен залучити серверну компанію для складання відповідного акту;

3) відповідно до п.2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає; сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням; вимогами законодавства України передбачено зазначення в зовнішньоекономічному договорі (контракті) точних відомостей про базисні умови поставки відповідно до правил "Інкотермс", які визначають обов`язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої; обрані сторонами умови зовнішньоекономічного договору умови поставки товару визначають те, які витрати включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари або іншими словами, визначають конкретні складові митної вартості товарів.

Встановивши в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з МД № UA 500060/2019/010584 від 31.10.2019, розбіжності та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а декларантом або уповноваженою особою декларанта не подано всіх додаткових документів, які були витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять відомостей, які підтверджують числові значення числових митної вартості, чи відомостей щодо ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: 1) у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару, а саме вартості пакування та маркування Товару; 2) фактурна вартість товару, вказана у інвойсі, не враховує вартість навантаження товару на судно та перевезення товару цим судном, а вартість навантаження в порту Єгипту не підтверджена документами та не врахована при визначені митної вартості. 3) контрактом не передбачений базис постачання FAS; 4) у п. 4.5. Контракту зазначено, що у інвойсі повинна бути зазначена інформація щодо асортименту, калібровки товару, кількість ящиків, яка не зазначена в інвойсі на наданий пакувальний лист; 5) контрактом не обумовлена відхилення кількості Товару за інвойсом, а у п. 6.2 Контракту зазначено, що у випадку невідповідності кількості товару більш ніж на 3% покупець повинен залучити сюрвеєрну компанію для складання Акту; 5) у наданому висновку про вартісні характеристики товару від 31.10.2019 № СИО-к№000404 відсутнє будь-яке посилання на конкретні пропозиції товарів даного виробника товарів на ринку та посилання на адресу торгівельних он-лайн майданчиків з аналогічними пропозиціями; 7) якість поданого сертифікату про походження товару непридатний для читання; 8) в жодному з поданих документів немає інформації щодо фактичної ваги тари.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товару № 1 є більшим - МД від 25.09.2019 № UA125040/2019/220160 та від 28.09.2019 № UA500060/2019/030281 становить 1,4 дол. США/кг. ніж заявлено декларантом 0,55 дол. США/кг. У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів митний орган також видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00042 від 01.11.2019.

Після винесення митницею рішення про корегування митної вартості товар розмитнено за новою декларацією зі сплатою фінансової гарантії у формі грошової застави - 667 804,24 грн (ввізне мито - 208688,83 грн, ПДВ - 459 115,42 грн) для випуску товару у вільний обіг, замість 226 783,96 грн (ввізне мито - 70869,99 грн, ПДВ - 155913,97 грн).

Не погоджуючись із прийнятими посадовими особами митниці карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішенням про коригування митної вартості позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000006/6 від 01.11.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00042 від 01.11.2019 необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року по справі № 826/18258/13-а.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 57 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини першої статті 58 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Щодо відсутності даних щодо складової митної вартості товару, а саме вартості пакування та маркування у наданих до митного оформлення документах, - до митного оформлення товару були надані усі документи, які підтверджують фактурну (інвойсну) вартість товару, а саме: Контракт с додатками, Інвойс, Специфікація, прайс-лист та калькуляція товару.

Згідно до умов Контракту, а саме п. 7.1 та п. 7.2, товар постачається у тарі Постачальника та обов`язок щодо маркірування та пакування покладається на Постачальника. Усе вищезазначене входить у вартість товару та відшкодуванню зі сторони Покупця не підлягає. На підтвердження вищезазначеного до митного оформлення була надана Калькуляція вартості товару від 10.10.2019, де однієї зі статей зазначена вартість тари та пакування - 0,07 доларів США.

Щодо зауважень митного органу відносно фактурної вартості товару, яка вказана у інвойсі і не враховує вартість навантаження товару на судно та перевезення товару цим судном, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 368 МКУ фактурна вартість товарів, що переміщаються через митну границю України - це вартість товару зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Крім того, визначення фактурної вартості надається в Порядку справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадян, згідно наказу Міністерства фінансів України від 22.05.2012 № 581, а саме: фактурна вартість товару (контрактна) - це ціна товару, що переміщується через митний кордон України, та зазначена в рахунку-фактурї (фактурі-проформі, касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів).

Отже, фактурна вартість - це вартість, яка фактично оплачена або підлягає оплаті, або має бути компенсована зустрічним надходженням товарів, і яка вказується в рахунку-фактурі, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу. Фактурна вартість відображається у вантажній митній декларації в іноземній та національній валюті за курсом НБУ на дату її подання до митного органу.

Відповідно до ст. 49 МКУ митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України. Митна вартість використовується для визначення бази для нарахування ввізного мита та бази оподаткування ПДВ, що сплачується при імпорті.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Різниця між митною та фактурною вартістю полягає, передусім, у різній функціональній значущості. Якщо митна вартість є основною для системи митного оподаткування, то фактурна вартість є основою системи валютного контролю, а також базою для розрахунку митної вартості. Митна вартість розраховується в національних грошових одиницях, а фактурна - у вільноконвертованій валюті, яка зазначається у рахунку-фактурі.

Відповідно до Інкотермс 2010, ціна FAS означає, що фактурна (контрактна) ціна за товар включає в себе: вартість товару, включаючи тару, пакування/маркування товару (зазначена у інвойсі) + суму експортно-митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит І інших зборів + вартість доставки в порт + вартість розвантаження вантажу на причалі вздовж борту судна.

Навантаження товару на судно та перевезення товару за умовами FAS покладається на Покупця. Тому фактурна вартість товару не може враховувати навантаження товару на судно та перевезення товару цим судном, як це зазначено митним інспектором у якості порушення з боку ТОВ «Атаман і К» в п. 2 рішення про коригування митної вартості.

Отже, постачальник доставив товар до борта судна, де до покупця за умовою постачання FAS перейшли ризики втрати майна. На цьому обов`язок Постачальника щодо виконання поставки товару було виконано.

Відповідно до п. 2.2. Договору № А 00336 від 11.10.2019, перевізник здійснив фрахт товару, а саме здійснив навантаження Товару на борт судна та перевозку останнього до України, у зв`язку з чим виставив Позивачу рахунок № IMPNV 0579919 25-ОСТ-19, з якого вбачаються конкретний перелік послуг, які надав перевізник.

Вартість послуг, яка зазначена без ПДВ, свідчить про їх надання поза митною територією України. Так, вартість фрахту (навантаження та перевозка) товару до України: 2400 доларів США або 60 273,87 грн по курсу на час здійснення розмитнення товару. Зазначення вартості без ПДВ підтверджує надання послуг поза митним кордоном України.

Відповідно до ст. 58 МКУ митної вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або піддягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з п. 10 ст. 58 МКУ та Інкотермс 2010, до складу митної вартості товару при базисі постачання FAS входить: вартість товару - 26 126,1 доларів США (курс 24,819089); фрахт до митного кордону України (навантаження на борт судна та перевезення) - 2 400,00 доларів США.

У підсумку митна вартість товару складає 28 526,1 доларів США - по курсу на час здійснення розмитнення митна вартість товару - 608 799,87 грн. Отже, митна вартість товару, яка була вказана декларантом при розмитнені товару: 608 799,87 грн, де 0,4754 долар за кг.

З приводу зауваження митного орану щодо відсутності умови поставки FAS в п. 4.3 контракту № 06/19 від 01.09.2019, суд зазначає наступне.

Згідно з Додатковою угодо № 1 від 15.09.2019 до контракту № 06/19 від 01.09.2019, яка також була надана під час митного оформлення відповідачу, стороні дійшли згоди щодо базисів постачання товару, які можуть бути використані при виконанні поставки Товару (п. 4.2. Контракту), у тому числі FAS (а.с. 43).

Надання декларантом вищевказаної додаткової угоди підтверджується роздруківкою з програми за допомогою якої ведеться листування та обмін документами та інформацією між декларантом та митницею, а саме: системи «MDDeclaration» та карткою відмови, де зазначені усі надані декларантом документи.

З приводу зауваження митного органу щодо відсутності у інвойсі інформації щодо асортименту, калібровки товару, кількість ящиків та ненадання пакувального листа, суд зазначає наступне.

З п. 2 додаткової угоди до контракту вбачається, що сторони домовились про те, що п. 4.5. Контракту щодо змісту інвойсу скасовується, у зв`язку із чим посилання на вказаний пункт з боку митного органу під час митного оформлення є безпідставним та недоречним.

При цьому, аналіз Інвойсу, наданого до митного оформлення, дозволяє зробити висновок що інспектор, якій проводив митне оформлення товару та приймав рішення щодо корегування митної вартості Товару залишив без уваги надані до митного оформлення документи та невірно зазначив у рішенні про коригування митної вартості про відсутність в інвойсі асортименту та кількість ящиків.

Зокрема, у Інвойсі на оплату Товару (а.с. 48) зазначена наступна інформація: описання товару (асортимент) - свіжі єгипетські гранати врожаю 2019 р., кількість ящиків - 4620, вага брутто та нетто, ціна за одиницю товару та загальна вартість, країна походження, умови постачання, реквізиті Контракту за якім постачається товар, умови оплати, назва продавця, його адреса, реквізити банку для оплати Товару.

Щодо відсутності у інвойсі даних про каліброву Товару, слід зазначити, що поставлений за цією партією товар некалібрований, тому декларантом не було нічого зазначено про це у митної декларації, наданої для розмитнення товару.

Згідно заявки на товар № 4 від 09.10.2019, яка була відправлена покупцем постачальнику відповідно до п. 4.1 контракту, покупець замовляв у постачальника саме некалібрований товар, а тому у митній декларації, наданої для розмитнення товару декларантом, було зазначено що товар некалібрований.

При цьому відсутність в інвойсі інформації щодо калібрування товару жодним чином не впливає на вартість товару та неможливість митного органу визначати його вартість, яка зазначена у документах, наданих до митного оформлення (інвойс, специфікація, прайс-лист, калькуляція).

Що стосується зауважень митного органу з приводу того, що контрактом не обумовлення відхилення кількості товару за інвойсом, суд зазначає, що відповідно до п. 1.2 контракту, кількість кожної партії товару узгоджується сторонами і визначається у замовленнях покупця. З кількості товару, зазначеного у інвойсі складається загальна вартість товару, якій поставлений за даним Контрактом.

Відповідно до замовлення на товар № 4 від 09.10.2019, покупець замовив, а постачальник прийняв замовлення шляхом виставлення Інвойсу на оплату Товару у кількості: вага «брутто» 64680 кг., вага «нетто» - 60060 кг. на загальну суму 26126,00 доларів США.

Вага товару, що був поставлений, також вказана у специфікації № 4 від 10.10.2019 та у інвойсі на відправлену партію товару, та відомості щодо ваги товару не відрізняються у зазначених документах.

Після зважування товару було встановлено, що його фактична вага «нетто» складає на 14 кг менше ніж зазначено у документах декларанта, а саме : 60046 кг замість 60060 кг.

В той же час, саме вищевказана вага «нетто» товару 60060 кг. була зазначена декларантом у МД № UA500120/2019/010676, за якою товар був розмитнений згідно з ст. 55 МКУ та митні платежі сплачені саме виходячи з цієї ваги.

Поряд із тим, відсутність у контракті пункту щодо відхилення кількості товару за інвойсом не впливає на неможливість визначення вартості товару його митної вартості при наявності ціни за 1 кг; кількості товару, які вказані у специфікації, у інвойсі, прайс-листі, калькуляції вартості товару та з якої фактично сплачені митні платежі, а товар випущений у вільний обіг.

При цьому зауваження митниці щодо відсутності у поданих документах інформації щодо фактичної ваги тари є безпідставними, та як фактична вартість тари зазначена у інвойсі: 4620 кг., що є різницею між вагою брутто 64680 кг. та нетто - 60060 кг.; фактична вага тари зазначена у поданому до митного оформлення коносаменті № MEDUAL291393, де зазначена вага тари - 4 620 (друга сторінка коносаменту).

Крім того, право покупця на залучення сюрвеєрної компанії у разі невідповідності кількості товару більш ніж на 3%, або її незалучення, - жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару, оскільки п. 6.2 контракту (а.с. 37) стосується виключно питання відшкодування постачальником вартості товару в разі його постачання в іншій кількості, ніж сторони домовлялися.

Щодо відсутності посилань на конкретні пропозиції товарів виробника товарів на ринку та посилання на адресу торговельних он-лайн майданчиків з аналогічними пропозиціями у наданому висновку про вартісні характеристики товару від 31.10.2019 № СИО-к№000404, суд, вирішуючи спір, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Всі вищевказані документи за переліком, які законодавець визначив належними доказами митної вартості товару, відносно товару, що був поставлений ТОВ «Атаман і К» на умовах FAS (Інкотермс 2010), були надані митному органу у відведений законодавством термін.

В свою чергу, висновок ТПП, наданий декларантом відповідачу при здійсненні митного оформлення, в сукупності з іншими документами підтверджує митну вартість, заявлену декларантом. При цьому висновок ТПП не є тим документом, на підставі якого позивачем заявлена митна вартість, а документом, який підтверджує рівень цін на оцінюваний товар.

Суд також звертає увагу, що зазначений експертний висновок ТПП не є обов`язковим документом, який надається на підтвердження митної вартості товару, у розумінні частини 2 статті 53 Митного кодексу України. У зв`язку із цим суд погоджується з твердженнями позивача про те, що експертний висновок ТПП в контексті спірних правовідносин не є тим доказом, який в кінцевому результаті впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів.

Що стосується сертифікату про походження товару, який за твердженням відповідача був непридатний для читання, то суд враховує доводи позивача про те, що листування між декларантом та відповідачем ведеться за допомогою системи, усі документі «MDDeclaration», які надаються митниці для розмитнення товару, скануються та відправляються через вищевказану систему. В матеріалах справи наявна саме така відсканована копія сертифікату А 0724507 (а.с. 54), яка цілком придатна для прочитання всього тексту.

При цьому, відповідно до частини першої статті 45 МК у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Отже, митний орган повинен у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності поданих документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів звертатися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, щодо кожного окремого випадку, із запитом про проведення перевірки поданих декларантом документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Таким чином митний орган не вжив будь-яких заходів щодо перевірки сертифікату з перевезення, до якості сканованої копії якого в останнього були зауваження. При цьому, як зазначено судом вище, відсканована копія сертифікату А 0724507, яка наявна в матеріалах справи, цілком придатна для прочитання всього тексту. Більш того, призначення сертифікату полягає не в підтвердженні вартості товару, а в наданні преференцій та пільг щодо сплати митних зборів, тобто в цьому аспекті доводи відповідача в контексті спірних правовідносин взагалі позбавлені сенсу.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів – необґрунтованим.

Так, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000006/6 від 01.11.2019.

У постанові від 01.10.2013 по справі N 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

В разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зокрема зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 Митного кодексу України.

Крім того, наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

За таких обставин, під час розгляду справи митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі "Звежинський проти Польщі" позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії". Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» (21034, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Максима Шимка, 56; ЄДРПОУ 41277430) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21а; 43333459) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000006/6 від 01.11.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00042 від 01.11.2019.

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» судові витрати у розмірі 12 119,07 грн (дванадцять тисяч сто дев`ятнадцять грн 07 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк