Ухвала суду № 89486639, 27.05.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3701/20

У Х В А Л А

27 травня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/3701/20 в порядку загального позовного провадження, -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Департаменту охорони здоров`я Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель за предметом закупівлі: код Державного класифікатора України 021:2015-60130000-8 Послуги спеціалізованих автомобільних перевезень пасажирів (послуги санітарного автотранспорту – обслуговування лікувально-профілактичних установ м.Одеси)» (UA-2020-02-20-000618-а), який оприлюднено в електронній системі закупівель 14.04.2020 року.

Ухвалою від 04.05.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву Департаменту охорони здоров`я Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель та відкрито провадження в адміністративній справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

25.05.2020 року (вх. №20046/20) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що на думку відповідача розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін ускладнює можливість суду під час розгляду справи такої справи забезпечити у повній мірі дотримання принципу гласності та відкритості судового процесу його повного фіксування технічними засобами, а також принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Також на думку відповідача розгляд справи без виклику сторін обмежує право на доступ до правосуддя.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача.

Так, згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Суд встановив, що спір в цій справі не відноситься до вказаного переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №420/3701/20 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у відзиві на позов, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів наведених відповідачем відсутні, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/3701/20 в порядку загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Корой