
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/3916/20
У Х В А Л А
з питань сплати судового збору
27 травня 2020 року місто Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду А.Г. Гулик, розглянувши клопотання військової частини А0284 щодо сплати судового збору у справі за позовом військової частини А0284 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків завданих державі,-
в с т а н о в и в:
22.05.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов військової частини А0284 до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А0284 35777,00 грн за завдані державі в особі військової частини А0284 збитки.
У клопотанні щодо сплати судового збору позивач просить звільнити його від сплати судового збору чи відстрочити його сплату до винесення рішення по суті позовних вимог. Вказане клопотання мотивоване тим, що на казначейських рахунках військової частини А0284 відсутні кошти для сплати судового збору.
При вирішенні вказаного клопотання суддя виходив з наступного.
Відповідно до положень статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Відповідно до частини першої цієї статті суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Отже, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити позивача від сплати судового збору, є його майновий стан. При цьому Закон передбачає вичерпний перелік умов, за яких суд може звільнити учасника справи від сплати судового збору з підстави врахування його майнового стану. Інших підстав для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ані Закон України “Про судовий збір”, ані КАС України не передбачають.
Крім наведеного, Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 23.01.2015 № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зокрема, звільнення відповідних органів від сплати судового збору не узгоджується з пунктом 1 частиною першою статті 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов`язані сплачувати відповідний збір. Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.01.2018 у справі №К/9901/3468/17.
Таким чином, наведені позивачем обставини не свідчать про неможливість сплати ним судового збору, інших доказів неплатоспроможності суду не надано, а тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору чи його відстрочення.
З огляду на вказане, суддя вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача щодо сплати судового збору.
Керуючись статтями 133, 243, 248 КАС України, суддя,-
у х в а л и в:
у задоволенні клопотання військової частини А0284 щодо сплати судового збору відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду, може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя А.Г. Гулик
Судове рішення № 89486521, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 27.05.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/3916/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: