Рішення № 89486510, 27.05.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/2988/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, із вимогами:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення ОСОБА_1 при перерахунку пенсії та виплаті перерахованого з врахуванням розміру 90% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року;

-зобов`зати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовним вимог позивач зазначає, що з серпня 2005 року йому призначена пенсія, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (надалі по тексту - Закон №2262-ХІІ), у розмірі 90% сум грошового забезпечення. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103 (надалі по тексту - Постанова №103), відповідачем з 01.01.2016 року здійснено перерахунок пенсії позивача, при цьому зменшено її основний розмір з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення. На звернення позивача щодо проведення перерахунку його пенсії та приведення у відповідність її розміру, виходячи із раніше визначеної відсоткової ставки 90%, відповідач у перерахунку пенсії позивача відмовив, мотивуючи тим, що згідно з чинною на час перерахунку пенсії ОСОБА_1 редакцією ст.13 Закону №2262-ХІІ, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач вважає, що при перерахунку його пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Відтак, дії відповідача щодо зменшення основного розміру його пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 90% сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення позивач вважає протиправними, що й стало підставою для звернення його до суду.

Ухвалою судді від 17.04.2020 року позовну заяву було залишено без руху.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, залишеної без руху, ухвалою судді від 28.04.2020 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.05.2020 року від відповідача засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач вказав, що відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться на умовах, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог ст.63 Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», у зв`язку з чим на підставі довідки від 23.03.2018 року №91-18504 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), виданої Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Львівській області, позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року. Стаття 13 Закону №2262-ХІІ визначає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Тому перерахунок пенсії здійснено за чинною на час перерахунку пенсії редакцією Закону №2262-ХІІ, тобто у розмірі 70% грошового забезпечення. З урахуванням викладеного, на думку відповідача, немає підстав для здійснення перерахунку пенсії, виходячи з 90% грошового забезпечення, а пенсія позивачу виплачується згідно з вимогами чинного законодавства.

26.05.2020 року від позивача надійшла до суду відповідь на відзив, в якій він виклав пояснення у спростування доводів відповідача та додаткові пояснення щодо підставності заявленого позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач, ОСОБА_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ.

01.08.2005 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за п.65 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та з 01.08.2005 призначено пенсію, відповідно до Закону №2262-ХІІ, в розмірі 90% грошового забезпечення.

На виконання вимог ч.3 ст.63 Закону №2262-XII, постанов Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» №988 від 11.11.2015 року та «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року Головне управління МВС України у Львівській області (Ліквідаційна комісія) 23.03.2018 року видало довідку №91-18504 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), відповідно до котрої визначено розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на січень 2016 року.

В квітні 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у Львівській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року, при цьому, основний розмір пенсії визначило у розмірі 70% грошового забезпечення, вказаного у згаданій довідці ГУ МВС України у Львівській області (Ліквідаційної комісії).

28.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії, просив здійснити перерахунок пенсії, виходячи з 90% грошового забезпечення, з 01.01.2016 року.

Відповідач листом від 25.02.2020 року №642-512/Ф-02/8-1300/20 повідомив заявника, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило перерахунок пенсії йому з 01.01.2016 року, відповідно до Постанови №103 та на підставі довідки, скерованої органу Пенсійного фонду Ліквідаційною комісією ГУ МВС у Львівській області. Зазначило, що розмір пенсії ОСОБА_1 обчислений відповідно до чинної редакції ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ, - у розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з означеним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з наступних мотивів.

Згідно із ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII.

Відповідно до ст.1 Закону №2262-XII, право на довічну пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно з пунктом «а» ч.1 ст.13 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії), пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (п.«а» ст.12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст.43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст.43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI (надалі по тексту - Закон №3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011 року, внесені зміни у ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», цифри « 90» замінено цифрами « 80» (пп.8 п.6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI). Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VII, який набрав чинності з 01.04.2014 року, внесені зміни у ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» цифри « 80» замінено цифрами « 70» (п.23 розділу II Закону №1166-VII)

Статтею 63 Закону №2262-XII визначено підстави для перерахунку раніше призначених пенсій. Так, відповідно до ч.4 цієї статті, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» від 13.02.2008 року №45 (надалі по тексту - Порядок №45 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 1, 2 Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (п.3 Порядку №45).

Відповідно до п.4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

11.11.2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні оклади за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів поліцейських. Згідно з пунктом 1 цієї Постанови, установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Ця Постанова набрала чинності 02.12.2015 року та застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» (07.11.2015 року).

21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103). Цією Постановою на виконання ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановлено з 01.01.2016 року перерахувати особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) пенсії, призначені на підставі Закону №2262-XII, виходячи з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. При цьому, розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Згідно з абз.2 п.3 Постанова №103, виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що ст.13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а ст.63 цього Закону визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. Зміни до ст.63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова КМ України №45 і Постанова КМ України №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом процедурами. Внесені в ч.2 ст.13 Закону № 2262-XII зміни щодо встановлення (зменшення) граничного розміру пенсії за вислугу років не стосуються перерахунку вже призначених пенсій. Відсотковий розмір грошового забезпечення при перерахунку пенсії визначається з урахуванням вислуги років, при цьому норма закону, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, застосовується у редакції, що діяла на момент призначення пенсії.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачу орган Пенсійного фонду України діяв протиправно та незаконно зменшив максимальний розмір його пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення на підставі чинної на момент проведення перерахунку редакції ч.2 ст.13 Закону №2262-XII; максимальний розмір пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення застосовується при призначенні пенсії, а не при перерахунку пенсії, що була призначена до запровадження цього обмеження.

Крім того, згідно зі ст.22 Конституції України, закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення від 06.07.1999 року №8-рп та від 20.03.2002 року №5-рп).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Наведені висновки суду узгоджуються з висновками, зазначеними у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року залишено без змін.

Зокрема, у згаданій зразковій справі Велика Палата Верховного Суду резюмувала, що відсоткове співвідношення, установлене ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. Відповідно до ч.2 ст.13 указаного Закону в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був обмежений 90% відповідних сум грошового забезпечення. Тому застосування показника 70% до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 3 ст.291 КАС України передбачено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже, в силу вимог процесуального закону врахування судом правових висновків Верховного Суду, зокрема, тих, що викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, є обов`язковим.

Разом з цим, суд акцентує увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Так, Європейський суд з прав людини у п.50 рішення по справі «Чуйкіна проти України» констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст.6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів. Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п.1 ст.6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п.1 ст.6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача є задоволення позовних вимог у спосіб визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2016 року й зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, такий ним не сплачувався у даній справі, а отже, враховуючи приписи ст.139 КАС України, судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, пп.15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2016 року ОСОБА_1 перерахунок пенсії, відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII, у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Судовий збір стягненню із сторін не підлягає.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя Сасевич О.М.