Рішення № 89486477, 27.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 року м. Київ № 640/24696/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в розмірі 69 039,15 грн,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 69 039,15 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 69 039,15 грн.

Наявна податкова заборгованість зі сплати податків та зборів виникла у зв`язку з несплатою відповідачем сум податкових зобов`язань по податку на додану вартість нарахованих контролюючим органом, згідно прийнятого податково-повідомлення-рішення від 29 листопада 2016 року № 0018951306, яке на даний час мають статус узгодженого, відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, зазначивши, що у податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення податкового боргу, оскільки сплив 1095-денний строк з дня виникнення такого боргу, а отже податковий борг визнається безнадійним та підлягає списанню.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2016 року № 0018951306 вручено відповідачу 02 грудня 2016 року, 12 грудня 2016 року починається відлік 1095-денного строку на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у Державній податковій службі у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та є платником податків.

Станом на день розгляду даної адміністративної справи за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 69 821,34 грн.

Вказана сума податкового боргу виникла, у зв`язку з несплатою платником податків сум податкових зобов`язань відповідно до прийнятих контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2016 року № 0018951306 та нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій.

16 листопада 2016 року ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку по взаємовідносинам фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з контрагентами ТОВ «Панорама-скай» та ТОВ «СТ Мідл».

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 16 листопада 2016 року № 6352/26-56-13-06-05/ 2959420859 .

Так, на підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2016 року № 0018951306, яким до відповідача застосовано штраф в розмірі 69 309,15 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано представником відповідача 02 грудня 2016 року, проте, вказана сума відповідачем у встановлені терміни не сплачена.

19 грудня 2016 року відповідно до статті 59 Податкового кодексу України контролюючим органом відповідачу було винесено податкову вимогу № 21116-17 на суму 69 039,15 грн та направлено відповідачу у визначений законом спосіб.

Однак визначені контролюючим органом штрафні санкції у встановлений термін відповідачем сплачені не були.

Враховуючи те, що відповідачем у встановленому законом порядку сума податкового боргу не сплачена, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого платником податку на встановлений строк набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання позивачем сформована вимога про сплату боргу форми «Ф» від 19 грудня 2016 року № 21116-17 на суму 69 039,15 грн.

Враховуючи, що узгоджене податкове зобов`язання не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов`язання набуло статусу податкового боргу, який підлягає стягненню.

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві надано суду розрахунок наявного податкового боргу відповідача станом на 05 грудня 2019 року, загальна сума наявного у ОСОБА_1 податкового боргу становить 69 039,15грн.

Окрім того, в підтвердження позовних вимог Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві надано копію податкового повідомлення-рішення № 0018951306 від 29 листопада 2016 року, податку вимогу форми «Ф» від 19 грудня 2016 року № 21116-17, докази на підтвердження направлення відповідачу вказаних податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, також інтегровану картку платника податків.

Відомостей щодо оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги у судовому порядку матеріали справи не містять.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Положеннями пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав, як і не надав доказів на підтвердження сплати наявного податкового боргу.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів сплати узгодженої суми податкової заборгованості у добровільному порядку або оскарження її, суд дійшов висновку, що позовні вимоги контролюючого органу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача про те, що у податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення податкового боргу, оскільки сплив 1095-денний строк з дня виникнення такого боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, з наведених норм слідує висновок, що у разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу у податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Як встановлено вище судом сума боргу виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2016 року № 0018951306, яке отримано відповідачем 02 грудня 2016 року.

Відповідно до статті пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином відповідно до вказаної норми у платник податку зобов`язаний протягом 10 календарних днів сплатити нараховану суму грошового зобов`язання, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного відлік 1095-денного строку на звернення до суду розпочався з 12 грудня 2016 року та закінчився 12 грудня 2019 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 12 грудня 2019 року, що підтверджується відміткою про прийняття Окружного адміністративного суду міста Києва.

Таким чином, податковий орган вернувся до суду в межах строку встановленого податковим кодексом України.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів з боку позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш ИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКППНОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 69 039 (шістдесят дев`ять тисяч тридцять дев`ять) гривень 15 копійок.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова