Ухвала суду № 89486458, 28.05.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 травня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2040/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Державного підприємства "Лисичанське спеціалізоване управління №10" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2020 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, яким просив стягнути з Державного підприємства "Лисичанське спеціалізоване управління №10" заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2, за період з 01.12.2017 по 29.02.2020 у розмірі 543390,77 грн.

Також у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року – 2102,00 грн, встановлений Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, розмір майнового позову - 543390,77 грн., позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 8150,86 грн.

Позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору, проте у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до частини першої статті 73 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та використовується на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Згідно з частиною другою статті 73 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим законом.

Розглянувши заявлене клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною другою статті 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

На думку суду, наведені норми, що дають право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо: звернення до відповідних органів з запитом на фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору; отримання відмови у виділенні грошових коштів на відповідні цілі; можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.

Обмежене фінансування бюджетної установи, що діє як суб`єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, слід зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

У даному випадку доступ позивача до суду обмежений Законом.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України “Про судовий збір” кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Оскільки статтями 133 КАС України та 8 Закону України “Про судовий збір” визначено можливість суду у виключних випадках зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а не обов`язок, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що строки звернення до суду з позовом встановлені ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Тобто, даною нормою строк звернення до суду для суб`єктів владних повноважень, яким є позивач, обмежені у часі - тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено главою 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

Згідно з Інструкцією № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції № 21-1).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції № 21-1).

Підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.7 Інструкції № 21-1).

З огляду на зазначені норми, після 25 числа кожного місяця у разі не сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, виникають підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

З огляду на зазначене та період, за який заявлені позовні вимоги (з 01.12.2017 по 29.02.2020), суд дійшов висновку про порушення позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.12.2017 по 29.02.2020.

При цьому позивачем до позовної заяви в порушення ч.6 ст. 161 КАС України клопотання про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтею 121, 123, 133, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Державного підприємства "Лисичанське спеціалізоване управління №10" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10-и (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 8150,86 грн в доход Державного бюджету України за банківськими реквізитами: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) отримувач коштів УК у м.Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд./22030101, рахунок отримувача UA218999980313141206084012080, код отримувача 37944909, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), відомча ознака “ 84” Окружні адміністративні суди, із зазначення номеру справи;

- клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО.В. Ірметова