Ухвала суду № 89486439, 27.05.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі

27 травня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1809/20 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (93010, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Миру, 34) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі – третя особа), з такими позовними вимогами:

- визнати протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо нарахування та виплати судді Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року із застуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47320 грн згідно частини третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року;

- стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області невиплачену суддівську винагороду судді Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_1 на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року у сумі 10835 грн 00 коп.;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць;

- зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивачку Указом Президента України «Про призначення та звільнення суддів» № 425/2016 від 29 вересня 2016 року призначено на посаду судді Троїцького районного суду Луганської області строком на п`ять років.

Наказом голови Троїцького районного суду Луганської області від 17 жовтня 2016 року №18-0 зараховано на посаду судді Троїцького районного суду Луганської області. Наказом голови Троїцького районного суду Луганської області від 02 листопада 2018 року № 12-0 встановлено доплату за вислугу років у розмірі 20 % посадового окладу.

За період з 01 січня 2020 року по 31 березня 2020 року позивачці була нарахована суддівська винагорода, розрахована за фактично відпрацьовані робочі дні, для визначення розміру якої використовувався посадовий оклад виходячи з 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений з 01 січня 2020 року, - посадовий оклад 63060 грн, та надбавка за вислугу років 20% від посадового окладу - 12612 грн, що підтверджується розрахунковими листами за відповідні місяці. Всього разом - 75672 грн.

В квітні 2020 року передбачено 30 календарних та 21 робочі дні. Позивачка відпрацювала фактично повний робочий місяць (21 роб.д.) та за останні отримала обмежену суддівську винагороду з недоплатою в сумі 10835 грн 00 коп., що підтверджується довідкою суду від 28.04.2020 № 5/50/2020 з додатком: витяг з табелю обліку робочого часу за квітень 2020 року, та розрахунковим листом за квітень 2020 року.

Отримавши 29 квітня 2020 року суддівську винагороду за квітень 2020 року позивачка дізналася про те, що розмір її виплати не відповідає розміру установленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-УІІІ, у зв`язку з чим не погоджується із сумою виплаченої суддівської винагороди та вважає, що відповідачем порушено право на належне матеріальне забезпечення.

Ухвалою суду від 06.05.2020 позову заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання суду документу про сплату судового збору та, у разі необхідності - обґрунтоване клопотання про залучення третьої особи.

15.05.2020 на виконання вимог ухвали суду від 06.05.2020 від позивачки надійшло клопотання, в якому остання просила звільнити її від сплати судового збору та просила вирішити питання про залучення у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Державної казначейської служби у Луганській області та Державну судову адміністрацію України на розсуд суду.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Після усунення недоліків зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не встановив, у зв`язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачка зазначила наступне.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.

Позовні вимоги безпосередньо стосуються нарахування та виплати заробітної плати (суддівської винагороди), якої позивачка, на її думку, була незаконно позбавлена. Отже протиправна поведінка відповідача полягає у нарахуванні суддівської винагороди з обмеженнями, що дає підстави для звернення до суду вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії – стягнути невиплачену суму суддівської винагороди.

Перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог, звернених до суду, які судом зазначено для сплати судового збору, позивачка просила врахувати суд, що вимога про визнання протиправними дії (бездіяльності) – визнання протиправними щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року із застосуванням обмеження згідно частини третьої статті 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13.04.2020), є передумовою для застосування такого способу захисту порушеного права – стягнення суддівської винагороди у належному розмірі як наслідку протиправності вказаної дії (бездіяльності), тобто є однією вимогою, вказаною в п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України.

На підставі вищезазначеного, з посиланням на практику Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини, позивачка просила звільнити її від сплати судового збору а підставі пункту 4 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.

Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту “b” пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов`язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України “Про судовий збір”, які набули чинності від 1 вересня 2015 року.

Зміни до Закону України “Про судовий збір”, які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов`язань перед Міжнародним валютним фондом.

Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України “Про судовий збір” кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України “Про судовий збір” визначає можливість, а не обов`язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру.

Разом з тим, суд вважає за можливе відстрочити сплату судового збору у сумі 840,80 грн до ухвалення судового рішення у справі.

Щодо залучення у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області та Державну судову адміністрацію України.

В клопотанні від 15.05.2020 ОСОБА_1 , серед іншого, зазначила, що, враховуючи предмет позову та положення нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини відповідача з Державною судовою адміністрацією України та Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області, нею було зазначено у якості третіх осіб у позовній заяві та залишила вирішення питання про їх залучення на розсуд суду.

Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Оскільки предметом розгляду даної справи є перевірка правомірності дій відповідача щодо невиплати суддівської винагороди у визначеному законом розмірі, а виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника здійснюється за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, тому судове рішення в даній справі може вплинути на права та інтереси цієї особи.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за можливе залучити Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для залучення у якості третьої особи на стороні відповідача Державної судової адміністрації України у зв`язку з тим, що Певною О.С. не обґрунтовано яким чиним рішення у справі може вплинути на права, обов`язки та законні інтереси Державної судової адміністрації України, і суд не вбачає наявності таких обставин.

Також ОСОБА_1 подано клопотання про розгляд справи Верховним Судом як судом першої інстанції, в обгартування якого позивачка зазначила, що станом на 12 травня 2020 року у провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувають справи №№ 360/1791/20, 360/1822/20, 360/1824/20, 360/1823/20, 360/1854/20, 360/1872/20, 360/1862/20 з аналогічними підставами позову, предметом позову, відповідачами та нормативним регулюванням. В провадженні Полтавського окружного адміністративного суду станом на 12 травня 2020 року перебувають справи №№ 440/2351/20, 440/2348/20, в яких наявні аналогічні підстави позову, предмет позову, однакові за статусом та функціями відповідачі, а також таке саме нормативне врегулювання.

З посиланням на статтю 290 КАС України, позивачка просила суд звернутись з поданням про розгляд справи № 360/1809/20 Верховним Судом як судом першої інстанції.

Суд вважає за можливе вирішити зазначене клопотання під час підготовчого провадження.

Частиною четвертою статті 9 КАС України визначено обов`язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин третьої, шостої та сьомої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребувані доказів суд постановляє ухвалу.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

З вищевикладених підстав суд вважає за необхідне з власної ініціативи витребувати від сторін по справі докази, яких, на думку суду, не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі

Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з приміткою до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті, зокрема, розуміються судді.

З викладеного слідує, що позивач у межах спірних правовідносин є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище.

Враховуючи значення даної справи для сторін, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, суспільний інтерес до розгляду даної справи, а також те, що позивач є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, суд вважає за необхідне розглядати дану справу в порядку загального позовного провадження.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись статтями 9, 12, 77, 80, 162-163, 168, 171, 173, 179, 243, 248,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відстрочити сплату судового збору у справі № 360/1809/20 за позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії у сумі 840,80 грн до ухвалення рішення у справі.

Залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби в Луганській області (код ЄДРПОУ 37991110, місцезнаходження: 93405, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, 59).

Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання на 23 червня 2020 року на 11 год. 00 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18.

Запропонувати позивачу надати суду всі наявні документи та пояснення, які, на його думку, мають значення для розгляду справи та підтверджують доводи позивача, крім тих, які вже надані з позовною заявою.

Запропонувати відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України) надіслати суду: відзив на позовну заяву, довідку про розмір нарахованої та виплаченої суддівської винагороди ОСОБА_1 за квітень 2020 року.

До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем - суб`єктом владних повноважень - відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Роз`яснити учасникам справи, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив (ст. 163 КАС України), відповідач – заперечення (ст. 164 КАС України) протягом триденного строку, відлік якого починається, відповідно: для позивача – з моменту отримання відзиву на позов, для відповідача – з моменту отримання відповіді на відзив, а для третіх осіб – з моменту отримання позову або відзиву.

Відповідь на відзив, заперечення повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС України.

Справа розглядатиметься суддею Секірською А.Г. одноособово.

Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою сторінки https://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяА.Г. Секірська