Постанова № 89485861, 25.05.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 р. Справа № 480/344/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми заяву позивача про ухвалення додаткового рішення по справі № 480/344/20 за позовом ОСОБА_1 до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про стягнення середнього заробітку,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась з позовною заявою до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області (далі - відповідач, Верхньосироватська сільрада), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- стягнути з Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за вимушений прогул внаслідок незаконного звільнення за термін з 24 грудня 2019 по 10 лютого 2020;

- стягнути з Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати належних сум під час розрахунку з 14 лютого 2020 по дату постановлення судом рішення по справі.

Рішенням суду від 14.05.20 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області (42351, Сумська область, Сумський район, с. Верхня Сироватка, площа Козацької Слави, 2, код 04391374) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.12.2019 по 10.02.2020 в сумі 12 113, 72 (дванадцять тисяч сто тринадцять) грн. 72 коп.

Позивачем 14.05.2020 подана заява про ухвалення додаткового рішення по справі з тих підстав, що частина позовних вимог залишились не вирішеною.

Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, не ухвалено рішення.

Беручи до уваги той факт, що згідно з резолютивною частиною Рішення від 14.05.2019 по справі № 480/344/20, позовні вимоги про стягнення з Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати належних сум під час розрахунку з 14 лютого 2020 по дату постановлення судом рішення по справі, залишились не вирішеними, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення по справі.

Так, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та об`єктивно оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

Обґрунтовуючи зазначені позовні вимоги, щодо яких не ухвалено судове рішення, ОСОБА_1 вказує на те, що відповідачем на момент звернення до суду не були виплачені всі кошти при розрахунку під час звільнення на підставі Розпорядження сільського голови №28-ОС від 13.02.2020, а відтак, у відповідача виник обов`язок сплати середнього заробітку за весь час затримки з 14 лютого 2020 року, відповідно до ст.ст.116-117 Кодексу законів про працю.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами позивача, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Відповідно до частин першої, другої статті 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Спір в цій справі виник у зв`язку з тим, що відповідач на дату звернення з цим позовом до суду незаконно звільнив ОСОБА_1 з посади начальника організаційно-правового забезпечення та управління персоналом Верхньосироватської сільської ради Сумського району, у зв`язку з чим, позивач просила суд поновити її на відповідній посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Згодом, під час розгляду справи судом, Верхньосироватська сільська рада Сумського району Розпорядженням сільського голови №23-ОС від 10.02.2020 поновила ОСОБА_1 на посаді, але середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.12.2019 по 10.02.2020 не сплатила.

Отже, на думку позивача, оскільки відповідач при її звільненні 13.02.2020 за угодою сторін, не сплатив вказані кошти, відповідно до ст.ст.116, 117 КЗпП, вона має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Проте, аналізуючи наведені положення статей 116, 117 КЗпП в контексті обставин цієї справи суд робить висновок, що зазначене твердження ОСОБА_1 є помилковим, підстав для задоволення вказаної позовної вимоги немає, оскільки на дату звільнення спору про розмір сум, належних їй при звільненні, не було. З урахуванням зазначеного, немає підстав твердити, що відповідач допустив затримку розрахунку при звільненні, яка в розумінні статті 117 КЗпП дає підстави для стягнення середнього заробітку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача середнього заробіток за час затримки виплати належних сум під час розрахунку з 14 лютого 2020, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 246, 252, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області в частині стягнення з Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати належних сум під час розрахунку з 14 лютого 2020 по дату постановлення судом рішення по справі - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в тридцятиденний строк з дня складання повного тексту рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Відповідно до п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик