Ухвала суду № 89485820, 28.05.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

28 травня 2020 року м. Рівне №460/3794/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., після одержання позовної заяви

Громадської організації "Ошукані українці" до Рівненської обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу", Політичної партії "Слуга Народу" провизнання бездіяльності протиправною, визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація «Ошукані Українці» (далі - позивач) з позовом до Рівненської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу» (далі – відповідач 1), Політичної партії «Слуга Народу» (далі – відповідач 2), у якому вона просить:

визнати протиправною бездіяльність Рівненської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу» в частині відсутності розробки та реалізації ідеологічної та політичної роботи; не прийнятті участі та висуванні кандидатів на місцевих виборах протягом 2016-11.2019 років в межах Рівненської області; не проведенні регіональних конференцій для обрання делегатів на З`їзди партії «Слуга Народу», що відбулися протягом 2018-2020 років;в

визнати протиправним рішення Вищої Ради Партії «Слуга Народу» щодо створення Рівненської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу»;

зобов`язати Вищу Раду Партії «Слуга Народу» привести у відповідність вимог пункти 4.1, 3.1, підпункт 4.9.1 Статуту політичної партії «Слуга Народу» склад Рівненської обласної регіональної-організації політичної партії «Слуга Народу» з урахуванням вимоги щодо адміністративно-територіальної ознаки та вимоги, що член партії бере участь у роботі лише однієї із партійних організацій.

Вирішуючи питання відкриття провадження у справі суд враховує, що згідно з частиною першою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Суд встановив, що подана позовна заява містить вимоги про визнання протиправною бездіяльності Рівненської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу», визнання протиправним рішення Вищої Ради Партії «Слуга Народу» щодо створення Рівненської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу» та зобов`язання Вищої Ради Партії «Слуга Народу» привести у відповідність вимог Статуту політичної партії «Слуга Народу» склад Рівненської обласної регіональної-організації політичної партії «Слуга Народу».

В обґрунтування позову Громадська організація «Ошукані Українці» зазначила, що формування Рівненської обласної організації політичної партії «Слуга Народу» здійснено із порушенням вимог Статуту Партії, а бездіяльність обласної організації є протиправною в частині розробки та реалізації ідеологічної та політичної роботи, участі та висуванні кандидатів на місцевих виборах протягом 2016-2019 (III кварталу) років в межах Рівненської області. Крім того, позивач вказує на порушення відповідачами вимог пунктів 4.1, 3.1, підпункту 4.9.1 Статуту політичної партії «Слуга Народу», оскільки в обласну організацію входять особи, що не мають проживання, реєстрацію чи діяльність в межах адміністративно-територіальних меж Рівненської області. Також позивач зазначає про порушення вимог статуту партії в частині перебування членів партії у двох і більше регіональних організаціях партії. Разом з тим, позивач вказує, що дії, бездіяльність та рішення відповідачів порушують права та законні інтереси громадян України, у тому числі членів громадської організації «Ошукані українці», та членів політичної партії, які є також членами громадської організації «Ошукані українці» в частині «права обирати та бути обраним», «правомірних очікувань» від діяльності та завдань політичної партії, права отримувати достовірну інформацію про кандидатів у народні депутати України які приймають участь у виборах, а також конституційні принципи верховенства права та законності, та обов`язок партій діяти відповідно до вимог Статуту та законів України.

Саме такі обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали позову та проаналізувавши викладені позивачем обставини суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Аналіз викладених фактичних обставин справи та доводів позивача дає підстави суду вважати, що предметом спору у даній справі є бездіяльність та правомірність рішення органів політичної партії щодо її статутної діяльності, які порушують права та законні інтереси громадян України, у тому числі членів громадської організації «Ошукані українці», та членів політичної партії, які є також членами громадської організації «Ошукані українці» в частині «права обирати та бути обраним», «правомірних очікувань» від діяльності та завдань політичної партії, права отримувати достовірну інформацію про кандидатів у народні депутати України які приймають участь у виборах, а також конституційні принципи верховенства права та законності, та обов`язок партій діяти відповідно до вимог Статуту та законів України. Оскаржуються бездіяльність та рішення саме з підстав порушення відповідачами вимог Статуту політичної партії «Слуга Народу», що належать до внутрішньої діяльності юридичної особи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України та статті 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі порушені права позивача що «права обирати та бути обраним». Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Крім того, відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 15 від 01.11.2013 «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом» передбачено, що пунктом 6 частини другої статті 17 (п. 6 ч. 1 ст. 19) КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом.

Слід ураховувати, що положеннями цієї норми визначено основні складові виборчого спору, за якими спір повинен виникнути під час виборчого процесу, та правовідносини, в яких виник цей спір, повинні бути пов`язані з виборчим процесом.

Під виборчим процесом необхідно розуміти здійснення суб`єктами виборчого процесу виборчих процедур щодо підготовки та проведення відповідних виборів у строки, передбачені законодавством, які починаються у законодавчо визначений термін та закінчуються офіційним оприлюдненням результатів виборів (вибори Президента України) або через законодавчо встановлений строк після цього оприлюднення.

Пов`язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів.

Суди повинні враховувати, що відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 (п. 6 ч. 1 ст. 19) КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється лише на спори стосовно правовідносин, які виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів, і які розглядаються за особливостями, встановленими статтями 172 – 179 (273-277) КАС України. Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України, а тому визначення судової юрисдикції таких спорів та їх розгляд здійснюється в загальному порядку.

З огляду на це даний спір не є спором публічно-правового характеру, оскільки не стосується правовідносин, які виникли в межах виборчого процесу та підготовки і проведення виборів, які розглядаються за особливостями, встановленими статтями 273-277 КАС України. В свою чергу, позивач власне доводить порушення відповідачами немайнових прав членів політичної партії, які є членами громадської організації «Ошукані Українці», що спричиненні порушенням норм Статуту політичної партії «Слуга Народу».

Суд зазначає, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

У зв`язку з цим суд вважає, що цей спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини стосуються прав та інтересів щодо статутної діяльності відповідачів, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права позивача.

Твердження позивача обґрунтовані ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.02.2020 у справі № 712/1691/20, яка набрала законної сили, відхиляється судом, оскільки не містить підстав звільнення від доказування визначених у ч. 4 ст. 78 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 6 статті 170 КАС України визначено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі.

Зважаючи на характер спірних правовідносин та з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Керуючись статтями 170, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Громадської організації «Ошукані Українці» до Рівненської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу», Політичної партії «Слуга Народу» про визнання бездіяльності протиправною, визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинення певних дій.

Роз`яснити Громадській організації «Ошукані Українці», що відповідно до частини п`ятої статті 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз`яснити Громадській організації «Ошукані Українці», що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повну ухвалу складено 28 травня 2020 року.

Суддя Зозуля Д.П.