Рішення № 89485657, 28.05.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2064/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;

представник позивача - не з`явився;

представника відповідача - Кришкевича Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-НАФТА» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування постанови від 05.12.2019 року № ОД1195/1577/НП/СПТД-ФС, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-НАФТА» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якій просило: визнати протиправними дії щодо прийняття акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.11.2019 року за № ОД1195/1577/НП про недопущення посадових осіб ГУ Держпраці в Одеській області; скасувати постанову ГУ ДЕРЖПРАЦІ в Одеській області від 05.12.2019 року за № ОД1195/1577/НП/СПТД-ФС.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-НАФТА» було повідомлено про постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 05.12.2019 року за № ОД1195/1577/НП/СПТД-ФС Саратським відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а саме було отримано від останніх постанову про відкриття виконавчого провадження по вказаному виконавчому документу управління Держпраці в Одеській області, згідно з якою було нараховано штраф у розмірі 417300,00 гри. у відповідності до абз.7 ст.259 КЗпПУ. ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» було повідомлено від орендаря об`єкту Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРМАТ-СВ» про направлення на здійснення інспекційного відвідування від 06.11.2019 року за № 15/01-29-3828 у період 07-08 листопада 2019 року, на підставі пп.3 п.5 «Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затвердженого Постановою КМУ від 21 серпня 2019 р. № 823, на АЗС за адресами : Одеська обл., Біляївський p-н., смт. Хлібодарське, вул. Тираспольське шосе 28; Овідіопольський р-н., с. Прилиманське, вул. Восточна, 200 А; Одеська обл., Біляївський р-н., 451 км. автошляху М-05 «Київ-Одеса». На дане направлення було направлено лист, згідно якого було відмовлено у наданні допуску на проведення інспекційного відвідування. Позивач вказує, що ним не було отримано жодних документів, передбачених «Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затвердженого Постановою КМУ від 21 серпня 2019 р. № 823, та позбавило можливості оскаржити своєчасно акт та дії інспекторів, надати свої заперечення та доводи, справу про притягнення до відповідальності за не допуск було розглянуто не лише за відсутності ТОВ «ІНТЕР-НАФТА», а й без його відома. Крім того, об`єкти, на які були видані направлення на перевірку належать ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» на праві приватної власності та знаходяться в оренді у ТОВ «ФОРМАТ-СВ», та там не має жодних осіб, які б працювали чи виконували будь які роботи в інтересах ТОВ «ІНТЕР-НАФТА». Крім того, сама підстава для проведення інспекційного відвідування є необґрунтованою. Крім того, було грубо порушено саму процедуру прийняття оскаржуваної постанови.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-НАФТА» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування постанови від 05.12.2019 року № ОД1195/1577/НП/СПТД-ФС було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що 09.10.2019 на адресу Головного управління надійшов лист селищного голови Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області в якому міститься інформація щодо можливого порушення вимог чинного законодавства про працю в частині належного оформлення працівників адміністрацією автозаправного комплексу «Petromol». Головними державними інспекторами відділу з питань трудових відносин Управління з питань праці Головного управління ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Кудрєвим Володимиром Вікторовичем, ОСОБА_5 Ольгою Сергіївною у період з 07.11.2019 та 08.11.2019 здійснено спробу провести позаплановий захід державного контрою за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ТОВ «ІНТЕР-НАФТА», яке зареєстроване за адресою: вул. Троїцька, 284, с. Зоря, Саратський район, Одеська область та провадить господарську діяльність за адресою: Тираспольське шосе, 28, місто Одеса (Об`їзна дорога, 28, м. Одеса); вул. Восточна, 200-а, с. Прилиманське, Овідіопольський район, Одеська область; 451 км автошляху М-05 «Київ-Одеса», Біляївський район, Одеська область. Під час виїзду 07.11.2019 за адресами здійснення підприємницької діяльності ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» інспекторами праці було повідомлено присутніх посадових осіб автозаправних станцій щодо предмету інспекційного відвідування, посада, ПІБ інспекторів праці, пред`явлені службові посвідчення та направлення на проведення інспекційного відвідування від 06.12.2019 № 15/01-29-3828. Після чого, у присутніх осіб, які виконували роботу в інтересах адміністрації АЗС, одягнутих у фірмовий одяг «Petromol» були відібрані усні та/або письмові пояснення. 08.11.2019 на адресу Головного управління надійшов лист від директора ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» Дамаскіна А.І. В листі зазначено наступне: «... на підставі ст.19 Конституції України, пп. 3 п. 14 Порядку № 823 вважаю, що законні підстави для проведення інспекційного відвідування, в зв`язку з чим не будуть допущені до перевірки співробітники ГУ Держпраці в Одеській області у період з 07-08 листопада 2019 року». TOB «ІНТЕР-НАФТА» не мала правових підстав не допускати до проведення інспекційного відвідування посадових осіб Головного управління, отже Товариством було створено перешкоди інспекторам праці. Так, інспектором праці 08.11.2019 було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОД 1195/1577/НП. Першим заступником начальника Головного управління Байдюком С.В. було винесено постанову від 05.12.2019 № ОД1195/1577/НП/СПТД-ФС про накладення штрафу на ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» у розмірі 417300 гривень.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі звернення селищного голови Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про можливі порушення вимог чинного законодавства про працю, в частині належного оформлення працівників адміністрацією автозаправного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі наказу Головного управління Держпраці в Одеській області від 06.11.2019 року № 1992 головними державними інспекторами відділу з питань трудових відносин Управління з питань праці Головного управління ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Кудрєвим Володимиром Вікторовичем, ОСОБА_5 Ольгою Сергіївною у період з 07.11.2019 року по 08.11.2019 здійснено виїзд з метою проведення позапланового заходу державного контрою за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ТОВ «ІНТЕР-НАФТА», яке зареєстроване за адресою: вул. Троїцька, 284, с. Зоря, Саратський район, Одеська область, провадить господарську діяльність за адресою: Тираспольське шосе, 28, місто Одеса (Об`їзна дорога, 28, м. Одеса); вул. Восточна, 200-а, с. Прилиманське, Овідіопольський район, Одеська область; 451 км автошляху М-05 «Київ-Одеса», Біляївський район, Одеська область.

Під час виїзду 07.11.2019 року за адресами здійснення підприємницької діяльності ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» інспекторами праці було повідомлено присутніх посадових осіб автозаправних станцій щодо предмету інспекційного відвідування, посада, ПІБ інспекторів праці, пред`явлені службові посвідчення та направлення на проведення інспекційного відвідування, у присутніх осіб, які виконували роботу в інтересах адміністрації АЗС, одягнутих у фірмовий одяг «Petromol», були відібрані усні та/або письмові пояснення.

Оскільки ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» автозаправні комплекси здавало в оренду ТОВ «ФОРМАТ-СВ», тому останній повідомив позивача про намір посадових осіб Головного управління Держпраці в Одеській області здійснити інспекційне відвідування на підставі направлення від 06.11.2019 року у період з 07-08 листопада 2019 року за адресами автозаправних станцій.

Листом від 07.11.2019 року ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» повідомило Головне управління Держпраці в Одеській області про відсутність правових підстав для проведення інспекційного відвідування, в зв`язку із чим співробітники відповідача не будуть допущені до перевірки у період з 07-08 листопада 2019 року.

08.11.2019 року Головне управління Держпраці в Одеській області склало акт про неможливість проведення інспекційного відвідування ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» № ОД1195/1577/НП, в якому було зазначено, що позивачем створено перешкоди у діяльності інспектора праці.

Зазначений акт було надіслано на юридичну адресу (вул. Троїцька, 284, с. Зоря, Саратський район, Одеська область, 68251) ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» засобами поштового зв`язку рекомендованим листом 08.11.2019 року.

19.11.2019 року Головне управління Держпраці в Одеській області надіслало на адресу ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

05.12.2019 року перший заступник начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк С.В. за результатами розгляду справи про накладення штрафу та акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.11.2019 року № ОД1195/1577/НП прийняв постанову № ОД1195/1577/НП/СПТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою наклав на ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» штраф у розмірі 417300 гривень.

Зазначена постанова була надіслана листом на юридичну адресу (вул. Троїцька, 284, с. Зоря, Саратський район, Одеська область, 68251) ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» засобами поштового зв`язку рекомендованим листом 05.12.2019 року.

Відповідно до абз.1 п.1 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики № 340 від 27.03.2015 року, Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року № 84 затверджено положення про Головне управління Держпраці в Одеській області, в пункті 1 якого зазначено, що головне управління є територіальним органом Держпраці України та здійснює свої повноваження на території Одеської області.

Згідно з пп.2 п.6 Положення про Головне управління Держпраці в Одеській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року № 84, Головне управління для виконання покладених на нього завдань має право: отримувати в установленому законодавством порядку від установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених завдань.

Відповідно до п.6 Розділу 4 Положення про державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з п.5 Розділу 6 Положення № 96 від 11.02.2015 року Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Відповідно до п.п.1-2 ст.12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 від 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі інспектори праці, забезпечені відповідними документами, які засвідчують їхні повноваження, мають право, у тому числі безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема наодинці або у присутності свідків допитувати роботодавця або персонал з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, то таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823, визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823, інспекційні відвідування проводяться з таких підстав: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Відповідно до п.6 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з п.8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до п.9 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Згідно з п.п.11-12 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування. Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Відповідно до п.14 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823, під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; 3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено рішення Мінсоцполітики про затвердження форми акта інспекційного відвідування; 4) вимагати припинення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у разі перевищення визначеного пунктом 10 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу; 5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта або припису; 6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою; 7) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов`язки; 8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування; 10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці; 11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань; 12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Згідно з п.п.16-17 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823, у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, визначених пунктом 10 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою. Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Суд встановив, що станом на 06.11.2019 року на офіційному веб-сайті Держпраці оприлюднено Наказ Мінсоцполітики України «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів» від 18.08.2017 року за № 1338, яким затверджено форму акту інспекційного відвідування.

Однак, в даній формі акту відбувається посилання на нормативно правовий акт, який визнано в судовому порядку нечинним, а саме на постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17 було визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Тобто, з 14.05.2019 року втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому посилання на неї 06.11.2019 року у формі акта інспекційного відвідування не ґрунтується на законі.

Після визнання нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, Кабінет Міністрів України прийняв нову Постанову від 21.08.2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», якою було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

В свою чергу, Мінсоцполітики України не внесло зміни до свого Наказу від 18.08.2017 року за № 1338 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів» або не прийняло новий наказ, яким затвердило форму акту інспекційного відвідування з урахуванням змін законодавства

Тобто, суд погоджується з позивачем, що використання форми акту інспекційного відвідування, з посиланням в ньому на нечинну постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 є недопустимим.

Крім того, станом на 06.11.2019 року у вказаній формі акта навіть не було посилання на діючу на той момент Постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823, якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно з п.п.19-22 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

За таких обставин, на думку суду, позивач обґрунтовано у відповідності до норм законодавства повідомив відповідача про відсутність правових підстав для проведення інспекційного відвідування у період з 07.11.2019 року по 08.11.2019 року, в зв`язку з чим на підставі пп.3 п.14 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823, не допустив до проведення інспекційного відвідування співробітників Головного управління Держпраці в Одеській області.

Незважаючи на вказані позивачем обставини, відповідач прийняв акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.11.2019 року № ОД1195/1577/НП в зв`язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці, що не ґрунтується на законі, а тому такі дії є протиправними.

Відповідно до п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно з п.3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до п.4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

З матеріалів справи вбачається, що в постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.12.2019 року № ОД1195/1577/НП/СПТД-ФС відповідач зазначає, що під час виїзду 07.11.2019 року за адресами здійснення підприємницької діяльності позивача інспекторами праці було повідомлено присутніх посадових осіб автозаправних станцій (далі АЗС) щодо предмету інспекційного відвідування, посад та повних ПІБ інспекторів праці, після чого було запропоновано присутнім особам, що виконували роботу в інтересах адміністрацій А3С, були вдягнуті у фірмовий одяг «Petromol», надати усні/письмові пояснення що стосуються законодавства про працю. На АЗС «Petromol», що за адресою вулиця Восточна, 200-а, село Прилиманське, Овідіопольський район, Одеська область, присутні особи зазначили: ОСОБА_6 - працює 3-4 місяці без укладання трудового договору, трудову книжку не передавав; ОСОБА_7 - працює з місяць, трудовий договір не укладений, проте «заключается в Бєлгороде, в процессе»; ОСОБА_8 - знаходиться на стажуванні без укладення трудового договору; ОСОБА_9 - знаходиться перший день на стажуванні без укладення трудового договору. На АЗС «Petromol», що за адресою АДРЕСА_2 автошляху М-05 «Київ-Одеса», Біляївський район, Одеська область, присутні особи зазначили: ОСОБА_10 - працює на посаді оператора 3 місяці та: «трудовой договор наверное заключали», трудову книжку: «еше не передавал». На АЗС «Petromol», що за адресою АДРЕСА_3 ), присутні особи зазначили: ОСОБА_11 - працює прибиральницею «по вызову», декілька раз на тиждень приїжджає працювати, платять заробітну плату за день, трудовий договір не укладався; ОСОБА_12 - працює десь місяць, трудовий договір не укладався.

Відповідно до ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч.1 ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі зазначеного та у зв`язку з надходженням листа від 08.11.2019 року про відсутність правових підстав для проведення інспекційного відвідування, в зв`язку із чим не будуть допущені до перевірки у період з 07-08 листопада 2019 року співробітники Головного управління Держпраці в Одеській області, відповідач на підставі абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу Законів про працю України (вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини (недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні), при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини (фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків) наклав на позивача штраф у стократному розмірі мінімальної заробітної плат, встановленої законом на момент виявлення порушення, у сумі 417300 грн.

Відповідно до ч.2 ст.265 Кодексу Законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Згідно з ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 4173 гривні.

Під час розгляду справи суд встановив, що АЗС, що знаходяться за адресою: Тираспольське шосе, 28, місто Одеса (Об`їзна дорога, 28, м. Одеса); вул. Восточна, 200-а, с. Прилиманське, Овідіопольський район, Одеська область; 451 км автошляху М-05 «Київ-Одеса», Біляївський район, Одеська область, та перебувають у власності ТОВ «ІНТЕР-НАФТА», були надані в оренду ТОВ «ФОРМАТ-СВ» в грудні 2018 року та в червні 2019 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів оренди, тобто задовго до проведення інспекційного відвідування.

Тобто, накладення відповідачем штрафу на позивача за абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу Законів про працю України є безпідставним, оскільки ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» не було допущено порушень законодавства про працю та зайнятість населення під час інспекційного відділення, будь-яких доказів в спростування вказаних обставин Головне управління Держпраці в Одеській області до суду не надало.

З урахуванням зазначеного, оскільки були відсутні законні підстави для проведення інспекційного відвідування позивача та були відсутні підстави для застосування до нього штрафу, тому постанова відповідача від 05.12.2019 року № ОД1195/1577/НП/СПТД-ФС належить до скасування.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-НАФТА» (вул. Троїцька, 284, с. Зоря, Саратський р-н., Одеська обл., 68251, ідентифікаційний код 32432596) до Головного управління Держпраці в Одеській області (просп. Шевченка, 2, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39781624) про визнання дій протиправними, скасування постанови від 05.12.2019 року № ОД1195/1577/НП/СПТД-ФС - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Держпраці в Одеській області щодо прийняття акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.11.2019 року № ОД1195/1577/НП.

3. Скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 05.12.2019 року № ОД1195/1577/НП/СПТД-ФС.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-НАФТА» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 8361,50 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 28 травня 2020 року.

Суддя М.М. Кравченко